Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого – Радзівона М.О., членів Комісії: Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Рижка Ю.Р. у дисциплінарному провадженні №  07/3/2-793дс-97дп-24,

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Рижко Юрій Романович в органах прокуратури працює з квітня 2006 року дотепер.

З 19 травня 2022 року обіймає посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури склав 31 січня 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 15 липня 2021 року. 

Характеризується позитивно, неодноразово заохочений прокурором Рівненської області та Генеральним прокурором. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії, 12 грудня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором Рижком Ю.Р. дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності в скарзі зазначено пункт 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Бобровник С.В., якою, за результатами її вивчення, 17 грудня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-793дс-97дп-24.

Рішенням Комісії від 23 січня 2025 року № 19дп-25 продовжено строки проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Рижка Ю.Р. до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-793дс-97дп-24 до 12 березня 2025 року.

За матеріалами проведеної перевірки членом Комісії Бобровник С.В. 27 березня 2025 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. Далі скаржника та прокурора Рижка Ю.Р. належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

09 квітня 2025 року прокурор Рижко Ю.Р. на засідання Комісії не з’явився, попередньо направивши листа про неможливість участі у засіданні Комісії у зв’язку з підтриманням публічного обвинувачення у судових справах №№463/3618/22, 459/2077/19, 463/728/23. Також вказаним листом Рижком Ю.Р. надано згоду щодо розгляду висновку за його відсутності.

З метою дотримання принципу змагальності сторін та у зв’язку з неявкою прокурора Рижка Ю.Р. розгляд висновку 09 квітня 2025 року на засіданні Комісії не відбувся.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

23 квітня 2025 року прокурор Рижко Ю.Р. на засідання Комісії не з’явився, надав письмову згоду на розгляд висновку за його відсутності. Підтвердив надані на запит члена Комісії пояснення. З висновком члена Комісії погодився.

Комісією відповідно до пункту 38 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), визнано присутність прокурора Рижка Ю.Р. обов’язковою. Поряд з цим, протокольним рішенням Комісії відповідно до пункту 108 Положення, строк розгляду висновку продовжено на один місяць та перенесено  Комісією  на 07 травня 2025 року.

Далі скаржника та прокурора Рижка Ю.Р. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії та повідомлено останнього про прийняте рішення Комісії щодо визнання його присутності обов’язковою.

У засіданні Комісії, яке відбулось 07 травня 2025 року, прокурор Рижко Ю.Р. не з’явився, пояснивши причини неявки фінансовими проблемами, надав письмову згоду на розгляд висновку за його відсутності. Підтвердив надані на запит члена Комісії пояснення.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пунктів 1, 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Від скаржника взяли участь начальник відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА 1 та прокурор цього відділу ОСОБА 2, які доводи дисциплінарної скарги підтримали, з висновком члена Комісії не погодилися, просили притягнути Рижка Ю.Р. до дисциплінарної відповідальності за порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період 2021-2023 роки та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII.

Скаржником у дисциплінарній скарзі заявлено клопотання у випадку прийняття рішення про відсутність дисциплінарного проступку у діях прокурора Рижка Ю.Р. про надання дозволу на оскарження рішення до Вищої ради правосуддя.

Представник скаржника, прокурор ОСОБА 1 заявив усне клопотання про долучення до матеріалів провадження роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 01 жовтня 2021 року № 9 та довідки НАЗК про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної Декларації за 2023 рік, поданої Рижком Ю.Р. 25 квітня 2025 року № 305/25.

Комісією задоволено клопотання прокурора ОСОБА 1 про долучення до матеріалів провадження додаткових матеріалів.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржником у матеріалах дисциплінарної скарги зазначено, що прокурор Рижко Ю.Р. відповідно до пункту 3 розділу II Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293), зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності та у період з 01 січня до 31 березня особисто подавати Декларацію доброчесності прокурора (далі – Декларація доброчесності) за встановленими формою та правилами.

Водночас, у поданій 19 березня 2024 року Декларації доброчесності Рижко Ю.Р. вказав недостовірні відомості.

За таких обставин скаржник вважає, що у діях прокурора Рижка Ю.Р. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

4. Обставини, встановлені під час провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Бобровник С.В., пояснення представників скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 293, Рижко Ю.Р. як прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності шляхом заповнення з 01 січня до 31 березня на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора Декларації доброчесності за встановленими формою та правилами.

З пам’яткою щодо порядку подання прокурорами Декларації доброчесності Рижка Ю.Р. ознайомлено 29 березня 2023 року.

Згідно з наданою Офісом Генерального прокурора паперовою копією Декларації доброчесності прокурора, прокурором Рижком Ю.Р. її заповнено особисто 19 березня 2024 року за період з 01 січня 2023 року до 19 березня 2024 року.

У пункті 3 Розділу ІІ «Твердження прокурора» Декларації доброчесності міститься твердження «Мною виконано всі вимоги щодо фінансового контролю, визначені Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі у встановлені законодавством строки подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості» та йому кореспондує відповідь «Підтверджую».

Рижко Ю.Р. особисто заповнив та підписав особистим електронним підписом зазначену декларацію.

Перевіркою встановлено, що з вересня 2021 року на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА 3 від 16 грудня 2021 року № 67923782 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, із заробітної плати Рижка Ю.Р. помісячно здійснюються відрахування аліментів та додано копію заяви від 11 жовтня 2021 року на ім’я керівника прокуратури, згідно з якою вбачається, що йому як стороні виконавчого провадження відомо про наявність виконавчого листа від 02 серпня 2021 року № 569/7452/21 про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Проте прокурором Рижком Ю.Р. у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічній Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – щорічна Декларація) за 2021-2023 роки не відображено відомості сплачених ним за вказаний період аліментів, а саме упродовж 2021 року – 36 146,66 грн; у 2022 року – 371 886,13 грн та у 2023 року – 293 251,64 грн, що, на думку скаржника, суперечить вимогам пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1700-VII).

Також перевіркою встановлено, що колишньою дружиною Рижка Ю.Р. – ОСОБА 4 у щорічних Деклараціях за 2021 – 2023 роки зазначено про дохід своїх дітей ОСОБА 5 та ОСОБА 6 як членів сім’ї у вигляді аліментів, зазначивши джерелом доходу Рижка Ю.Р. 

Про необхідність відображення у щорічній декларації отриманих членом сім’ї аліментів зазначено у листі Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 04 жовтня 2024 року №200/03/74232-24.

Проте у вказаному листі в порядку загального інформування зазначено, що відповідно до частини другої статті 179 Сімейного кодексу України той з батьків або інший законний представник дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу – фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Матеріалами призначеного службового розслідування підтверджено факт порушення Рижком Ю.Р. вимог пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII щодо не зазначення у щорічних Деклараціях за 2021-2023 роки відомостей про отримані доходи членами сім’ї декларанта у вигляді аліментів.

Про наведене зазначено в окремій думці члена комісії з проведення службового розслідування – прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора (з місцем дислокації у Львівській обласній прокуратурі) ОСОБА 7 та наголошено, що аліменти відраховуються Львівською обласною прокуратурою із щомісячного заробітку Рижка Ю.Р. з вересня 2021 року і по цей час за виконавчим провадженням підрозділу державної виконавчої служби у м. Рівному (№ 66487715) відповідно до частини першої статті 179 Сімейного Кодексу України, є власністю його дітей.

Також в ході службового розслідування встановлено, що Рижко Ю.Р. з серпня 2021 року по червень 2024 року разом з дружиною ОСОБА 8 та двома неповнолітніми дітьми проживали у квартирі (конфіденційна інформація), вели спільний побут і він щомісяця сплачував кошти за оренду та оплачував комунальні послуги, пов’язані із проживанням у цій квартирі.

Втім, у Розділі 3 «Об’єкти нерухомості» щорічних Декларацій за 2021 – 2023 роки Рижком Ю.Р. не вказано відомостей про вищевказану квартиру як таку, яка на правах оренди перебувала у користуванні.

Крім того, в ході службового розслідування встановлено, що Рижко Ю.Р. у вказаній Декларації доброчесності прокурора подав недостовірні твердження, оскільки на час подання ним 19 березня 2024 року Декларації доброчесності йому достовірно було відомо про те, що в розділі 2.1 «Інформація про суб'єкта декларування» щорічної Декларації за 2022 рік, поданій 30 січня 2024 року; виправленій щорічній Декларації за 2021 рік, поданій 28 лютого 2024 року та щорічній Декларації за 2023 рік, поданій 19 березня 2024 року, декларантом зазначено, що місцем реєстрації та місцем фактичного проживання є орендована ним квартира (конфіденційна інформація), у якій він проживав з дружиною та двома її неповнолітніми дітьми з серпня 2021 року, водночас реєстрація місця проживання у нього відсутня.

Вказаний факт підтверджується: наданими поясненнями Рижка Ю.Р., згідно з якими у розділі 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування» щорічних Деклараціях ним свідомо зазначено адресу орендованої квартири як місце реєстрації; копією паспорта громадянина України, в якому 01 лютого 2020 року здійснено запис про те, що Рижко Ю.Р. знятий з реєстрації у м. Рівне, (конфіденційна інформація) (гуртожиток) уповноваженою особою з надання адміністративних послуг. Відмітка щодо подальшого місця реєстрації суб’єкта декларування після 01 лютого 2020 року відсутня; інформацією з Управління державної міграційної служби у Рівненській області від 06 вересня 2024 року № 24-887вих-24, згідно з якою Рижко Ю.Р., станом на 11 вересня 2024 року зареєстрованим у Рівненській області не значиться; інформацією з Франківської, Залізничної, Личаківської, Сихівської, Галицької та Шевченківської районних адміністрацій міста Львова про те, що відповідно до даних реєстру Львівської міської територіальної громади Рижко Ю.Р. у м. Львів не зареєстрований; наявною в особовій справі письмовою згодою прокурора Рижка Ю.Р. на обробку персональних даних від 10 січня 2022 року, у якій ним зазначено місце проживання по (конфіденційна інформація); інформацією з режимно-секретної частини Львівської обласної прокуратури, де зазначено, що, відповідно до облікової картки громадянина України про надання допуску до державної таємниці, форми 6, встановленої Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, на ім’я Рижка Ю.Р. 02 грудня 2021 року внесені зміни щодо місця фактичного проживання прокурора за адресою: (конфіденційна інформація) та зазначено, що місце реєстрації станом на 02 грудня 2021 року у нього відсутнє; даними з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до яких квартира № (конфіденційна інформація) з 08 квітня 2010 року на праві власності належить ОСОБА 8 та ОСОБА 9.

Враховуючи наведене, у ході службового розслідування встановлено, що  інформація, відображена Рижком Ю.Р. у щорічних Деклараціях за 2021 – 2023 роки про місце реєстрації по вул. (конфіденційна інформація), не відповідає дійсності і є завідомо недостовірною.

Крім цього, у ході службового розслідування встановлено, що у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» щорічних Декларацій за 2021-2023 роки Рижком Ю.Р. не відображено нерухоме майно, яке перебувало у користуванні його дітей ОСОБА 5 та ОСОБА 6 в м. Рівне.

Також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного у Територіальному сервісному центрі 0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області 18 лютого 2023 року, дружина Рижка Ю.Р. – ОСОБА 8 набула у власність автомобіль «Chevrolet Sparks» 2012 року випуску, вартістю 100 000 грн на дату набуття права власності, проте Рижком Ю.Р. у щорічній Декларації за 2023 рік зазначено вартість набутого дружиною автомобіля за 144 400 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини за результатами проведення таємної перевірки доброчесності прокурора Рижка Ю.Р. прокурором відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА 2 складено довідку від 25 листопада 2024 року №17/1-13рп-24 про не підтвердження доброчесності прокурора Рижка Ю.Р.

Також перевіркою встановлено, що 24 жовтня 2024 року прокурором Рижком Ю.Р. під час службового розслідування за допомогою відповідної електронної форми, яка розміщена на сайті у розділі: Для громадян/Звернення громадян (https://nazk.gov.ua/uk/elektronne-zvemennya/) направив до НАЗК повідомлення про виявлені помилки у поданих щорічних Деклараціях.

Окрім цього, листом НАЗК від 27 грудня 2024 року № 40-10/99541-24 повідомлено, що відповідно до частини першої статті 51-3 Закону № 1700-VII з’ясування достовірності задекларованих відомостей у деклараціях здійснюється під час проведення їх повної перевірки.

Відповідно до статті 51-3 Закону № 1700-VII НАЗК проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Також НАЗК визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядку автоматизованого розподілу обов’язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами НАЗК.

В ході перевірки на адресу Комісії від НАЗК надійшов лист (відповідь на запит) від 27 грудня 2024 року № 40-10/99541-24, яким повідомлено Комісію, що станом на 27 грудня 2024 року НАЗК не здійснювало повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування прокурора Рижка Ю.Р. та не проводило моніторингу способу його життя.

Повідомлення від Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури щодо можливого зазначення прокурором Рижко Ю.Р. у щорічних Деклараціях за період 2021 – 2023 років недостовірних відомостей до НАЗК  не надходило.

У подальшому 16 січня та 10 лютого 2025 року на адресу Комісії надійшли листи НАЗК від 09 січня 2025 року № 6650-25 та від 10 лютого 2025 року № 405-01/10860-25, у яких зазначено, що НАЗК з 30 грудня 2024 року проводить повну перевірку щорічної декларації прокурора Рижка Ю.Р. за 2023 рік.

Також встановлено, що скаржник листом 06 січня 2025 року № 17/1-19144-24 направив на адресу НАЗК повідомлення про можливе зазначення прокурором Рижком Ю.Р. у щорічних Деклараціях неповних тверджень щодо себе та членів своєї родини лише після надходження на адресу останнього запиту члена Комісії від 17 грудня 2024 року №07/3/1-3760 вих24 про надання підтвердження щодо направлення відповідного повідомлення до НАЗК.

Відповідно до пункту 17 Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21 (зі змінами) (далі – Порядок № 26/21), повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше ніж 120 днів з дня початку строку проведення повної перевірки.

За наявності підстав, визначених Порядком № 26/21, керівник структурного підрозділу за погодженням із керівником самостійного структурного підрозділу та заступником Голови НАЗК або Головою НАЗК може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка проводила повну перевірку, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 днів.

У зв’язку з вказаними обставинами Рішенням Комісії від 23 січня 2025 року № 19дп-25 продовжено строки перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Рижка Ю.Р. до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-793дс-97дп-24 до 12 березня 2025 року.

Проте, станом на 12 березня 2025 року інформація про результати повної перевірки щорічної Декларації прокурора Рижка Ю.Р. на сайті за посиланням https://nazk.gov.ua/uk/category/povni-perevirky/ відсутня із зазначенням статусу перевірки – перевірка триває.

На засіданні Комісії 07 травня 2025 року представником скаржника долучено довідку НАЗК про результати повної перевірки щорічної Декларації за 2023 рік, поданої Рижком Ю.Р.  25 квітня 2025 року № 305/25, у якій зазначено, що Рижко Ю.Р. при поданні декларації вказав недостовірні відомості (п.п. 3.1 п. 3, п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки), а також зазначив неточні відомості (п.п. 1.1-1.3 п. 1, п.п. 2.1-2.11 п. 2, п.п. 3.2 п. 3, п.п. 4.1-4.3 п. 4, п.п. 5.2, 5.3 п. 5, п. 7 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 7, 8, 8¹, 9 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII. Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 2 665 518,94 грн, що становить розмір від 500 до 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У діях суб’єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366² Кримінального кодексу (далі – КК) України.

 

5. Пояснення прокурора

 

Прокурор Рижко Ю.Р. щодо доводів скаржника, що у щорічних Деклараціях за 2021 – 2023 роки ним умисно не відображено доходи його дітей від першого шлюбу, а саме ОСОБА 5 2008 року народження та ОСОБА 6 2013 року народження пояснив, що у самому тексті дисциплінарної скарги скаржником детально описано, що вказані доходи складаються з коштів, відрахованих з отриманих ним доходів. Всі отримані доходи ним відображені у зазначених деклараціях.

Згідно з визначенням доходу «Дохід (англ. income) – 1. Гроші або матеріальні цінності, одержані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок будь-якої діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.) за певний період часу. 2. Прирощення вартості підприємства за рахунок продажу товарів і послуг. 3. Для цілей бухгалтерського обліку доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). 4. Це певна сума грошей, яку отримує фірма внаслідок продажу товарів і послуг.»

Згідно з визначенням, закріпленим у «Національному Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07 лютого 2013 року і зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, доходи – збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Водночас жодного збільшення економічних вигод, активів чи зростання власного капіталу внаслідок сплати ним з отриманих доходів коштів на утримання дітей (аліментів) не відбулось.

До початку проведення службового розслідування Рижко Ю.Р. вважав, що зазначені кошти входять до загальної суми доходів, отриманих ним за місцем роботи, оскільки ним сплачувались аліменти та він не отримував їх, а тому їх не потрібно окремо повторно зазначати як дохід дітей у відповідному розділі.

Разом з тим, 02 вересня 2024 року Львівською обласною прокуратурою за листом Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора щодо Рижка Ю.Р. розпочато проведення службового розслідування, в ході якого йому стало відомо, що однією з підстав для його початку став факт не зазначення ним у щорічних Деклараціях за 2021 – 2023 роки у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» грошових коштів, отриманих його дітьми від першого шлюбу у якості аліментів.

Прокурор Рижко Ю.Р. повідомив, що вказане порушення допущено помилково, оскільки вважав, що вказані доходи вже відображені у загальній сумі отриманих ним доходів та не потребують повторного відображення у цьому ж розділі.

Також Рижко Ю.Р. повідомив, що після надання пояснень працівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора на підтвердження власних доводів щодо відсутності умислу на приховування отримання його дітьми аліментів ним на адресу НАЗК скеровано лист з детальними поясненнями виявлених обставин.

Окрім цього прокурор Рижко Ю.Р. повідомив, що у висновку комісії з проведення службового розслідування від 31 жовтня 2024 року на сьомому аркуші зазначено «... згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб «Аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін» (п.п. 165.1.14 п. 165.1, ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України)».

Таким чином, прокурор Рижко Ю.Р. вважає, що комісія з проведення службового розслідування констатувала, що відомості про отримані аліменти як вид доходу підлягають відображенню у щорічних Деклараціях тим суб’єктом декларування «або членами його сім’ї», котрими такі (отримані) виплачені як платнику податку.

Щодо зазначення у щорічних Деклараціях за 2021 – 2023 роки недостовірних відомостей про його місце реєстрації за адресою (конфіденційна інформація) прокурор Рижко Ю.Р. пояснив, що відмітка про місце реєстрації зроблена виключно у зв’язку із відсутністю у щорічній Декларації функціоналу, який би дозволяв поставити відмітку про відсутність місця реєстрації, оскільки без зазначення місця реєстрації неможливо подати декларацію. Таким чином, внесення вказаної інформації не було обумовлено бажанням подати недостовірні відомості, а виключно необхідністю з метою заповнення по подання відповідних декларацій.

З приводу доводів дисциплінарної скарги щодо не зазначення у щорічних Деклараціях за 2021 – 2023 роки, в розділі 3 «Об’єкти нерухомості», відомостей про квартиру за адресою (конфіденційна інформація), як таку, яка на правах оренди перебувала у його користуванні, Рижко Ю.Р. пояснив, що у декларації за 2021 рік не було підстав відображати вказану квартиру, оскільки його майбутня на той час дружина – ОСОБА 8 (дівоче прізвище ОСОБА 8) домовилась про оренду цієї квартири наприкінці липня-початку серпня 2021 року, однак фактично речі та дітей вони привезли наприкінці серпня, а проживали  у зазначеній квартирі, впродовж вересня – грудня 2021 року.

У 2022 році з початком повномасштабного вторгнення дружину Рижка Ю.Р. – ОСОБА 8 по загальній тривозі викликали на службу і фактично з 22 лютого 2022 року по квітень 2022 року включно вона приїжджала додому лише змінити одяг. З початку війни в частині введено казармовий режим, який триває і нині. 

З березня – квітня 2022 року до середини листопада 2022 року у зв’язку з активними бойовими діями, а також враховуючи рух ворожих військ з боку Республіки Білорусь, пасинок ОСОБА 10 та падчерка ОСОБА 11 вказаним житлом не користувались та проживали у рідних.

Щодо місця перебування Рижка Ю.Р., то він повідомив, що на початку війни фактично весь час був на роботі, оскільки у квартирі нікого не було. На період, коли дружина їздила на сесію, він теж брав відпустку, щоб перебувати поряд із нею. У травні – червні 2022 року він тимчасово проживав у своєї двоюрідної сестри, яка мешкала на той час у м. Львові.

Аналогічні обставини щодо  користування вказаним житлом Рижком Ю.Р. та членами його родини мали місце і продовж 2023 року.

Прокурор Рижко Ю.Р. повідомив, що, враховуючи вищевикладені обставини, у квартирі за адресою (конфіденційна інформація) фактично, просто зберігались його та його родини речі. Крім того, оскільки квартира знаходиться на дев’ятому поверсі дев’ятиповерхового будинку, в якому підтікає дах, у ній постійно з’являлась пліснява і йому доводилось всіх членів сім’ї відселяти та обробляти стіни та стелю квартири відповідними хімічними дезінфікуючими засобами, щоб хоч на деякий час позбавитись плісняви.

За таких обставин, а також враховуючи, що про проживання у зазначеній квартирі домовилась його дружина, однак вони там майже не проживали, він вважав, що її не потрібно відображати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» відповідної декларації.

Прокурор Рижко Ю.Р. просив врахувати, що вказані помилкові відомості у щорічних Деклараціях за 2022 – 2023 роки ним відображено у зв’язку із помилковим розумінням тих обставин, які склались. Про існування помилок у щорічних Деклараціях Рижку Ю.Р. стало відомо при наданні пояснень у ході службового розслідування. Умислу на приховування будь-якого майна чи будь-яких доходів та умисного не відображення їх у деклараціях у нього не було.

З приводу доводів дисциплінарної скарги щодо подання недостовірних відомостей до щорічних Декларацій за 2021 – 2023 року до розділу 3 «Об’єкти нерухомості», а саме невнесення відомостей про нерухоме майно, яке перебувало у користуванні його дітей від першого шлюбу – ОСОБА 5 та ОСОБА 6, прокурор Рижко Ю.Р. пояснив, що об’єкти нерухомості, які перебували у користуванні його дітей не зазначались ним, оскільки він взагалі не спілкується зі своєю колишньою дружиною, від якої міг би дізнатись таку інформацію.

Враховуючи викладене, йому достеменно не відомо, де саме проживають його діти, а внесення імовірної інформації до декларації є неприпустимим, оскільки буде розцінене як внесення недостовірних відомостей.

Також Рижко Ю.Р. пояснив, що, наскільки йому відомо, його колишня дружина разом з дітьми на початку війни у лютому-березні 2022 року, виїжджала за кордон та перебувала там декілька місяців. Точний проміжок часу, впродовж якого вони були за кордоном, йому не відомий.

З приводу доводів дисциплінарної скарги щодо умисного недостовірного внесення відомостей про те, що придбаний його дружиною автомобіль «Chevrolet Sparks» коштує 144 400 грн., хоча згідно з договором купівлі-продажу його ціна становить 100 000 грн., прокурор Рижко Ю.Р. пояснив, що на момент заповнення щорічної Декларації за 2023 рік ціна, яка була зазначена у договорі, на який посилається скаржник, не перебувала у його розпорядженні, тому ним була внесена сума фактично сплачених коштів.

Обставини придбання зазначеного автомобіля ним детально повідомлено працівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, який брав участь у проведенні службового розслідування.

Зокрема, Рижком Ю.Р. повідомлено, що вони з дружиною знайшли оголошення про продаж вказаного автомобіля на сайті ОЛХ. Далі домовились з продавцем про його огляд і того ж дня вирішили придбати вказаний автомобіль. 

Оскільки автомобіль та його продавець знаходились у м. Луцьк, а вони з дружиною постійно на роботі, тому попросили ОСОБА 12 (вітчима дружини) допомогти у придбанні автомобіля та передали йому готівкові кошти в сумі 2200 євро та 1500 або 1600 доларів США для розрахунку з продавцем. Безпосередньо при укладенні договору купівлі-продажу він та його дружина присутніми не були, а тому йому невідома вартість автомобіля, що була зазначена в договорі купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області.

З метою зазначення вартості автомобіля у щорічній Декларації за 2023 рік, Рижко Ю.Р. перевів вартість 2200 євро та вартість 1500 чи 1600 доларів по курсу НБУ, переданих Гнатюку С.Г. для передачі попередньому власнику авто в якості оплати і отримав суму в 144 000 грн, яку і показав у щорічній Декларації як вартість придбаного дружиною автомобіля. Умислу на приховування вартості зазначеного автомобіля чи на подачу недостовірних відомостей у декларації у Рижка Ю.Р. не було.

Самого договору купівлі-продажу, укладеного у ТСЦ 0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, він не бачив та дружина повідомила йому, що такого договору в неї теж немає.

З приводу доводів дисциплінарної скарги щодо подання 24 жовтня 2024 року заяви до НАЗК, зі змісту якої вбачається, що Рижко Ю.Р. самостійно виявив внесення недостовірних відомостей, він пояснив, що зазначене твердження є недостовірним та не відповідає дійсності, оскільки заяву було подано під тиском працівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.

Крім того, зазначеним працівником було вказано, що у разі подання ним відповідної заяви до НАЗК, Генеральна інспекція буде розцінювати вказаний факт як намагання ним самостійно усунути виявлені порушення.

Зазначене підтверджується поясненнями, наданими працівнику Генеральної інспекції, а також випливає зі змісту самої заяви, яку Рижком Ю.Р. подано до НАЗК.

Зокрема, у поясненні вказано: «... мені не було відомо про можливість додаткового звернення до НАЗК з листом про виявлені помилки у поданій декларації до початку стосовно мене службового розслідування, тому я звернувся з таким листом лише зараз, тобто 24.10.2024 скерував його, скориставшись відповідною електронною формою, яка розміщена на сайті у розділі: Для громадян/Звернення громадян (https://nazk.gov.ua/uk/elektronne-zvemennya/)».

Також Рижко Ю.Р. пояснив, що про існування помилок у щорічних Деклараціях йому стало відомо під час надання пояснень в ході службового розслідування. Жодного умислу на приховування будь-якого майна чи будь-яких доходів та умисного не відображення їх у щорічних Деклараціях у нього не було. У всіх поданих ним щорічних Деклараціях він сумлінно відображав абсолютно все майно та доходи.

Таким чином, Рижко Ю.Р. вважає, що посилання скаржника на факт подання ним заяви до НАЗК як на підтвердження факту порушення вимог Закону, є маніпуляцією та вільним трактуванням самого факту. Таким же чином використано фразу «...сплачував кошти за оренду житла», оскільки кошти за оренду житла сплачувала ОСОБА 8, про що він повідомляв двічі у своїх поясненнях, наданих працівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено Законом                               № 1697-VII.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Подання Декларації врегульовано Порядком № 293.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Окрім цього, у пункті 4 розділу II Порядку № 293 зазначено, що обрання прокурором під час заповнення Декларації відповіді «Не підтверджую» щодо одного чи кількох запитань не є підставою для визнання його таким, що не пройшов щорічну перевірку доброчесності.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми Декларації доброчесності прокурора, які містяться у Додатку 1 до Порядку № 293, передбачено: якщо у прокурора виникли сумніви щодо правильності відповіді на одне чи кілька запитань, але прокурор обрав відповідь «Підтверджую», він у такому випадку зобов’язаний у довільній формі навести додаткові пояснення.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом № 1700-VII.

Частинами першою, четвертою статті 4 Закону № 1700-VII встановлено, що центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є НАЗК.

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону                             № 1700-VII суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, посадові та службові особи органів прокуратури.

За правилами частини першої статті 45 Закону № 1700-VII вони зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Пунктом 2-⁷ розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали щорічну Декларацію відповідно до статті 45 цього Закону і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб’єкти декларування, зазначені у частинах сьомій – чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Відповідно до вимог частини першої статті 46 Закону № 1700-VII у декларації зазначаються відомості, зокрема, про: 1) прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, суб’єкта декларування та членів його сім’ї; 2) об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї; 3) цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності; 4) цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї; 5) інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї; 5-1) юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї; 6) нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї; 7) отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї; 8) наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи; 9) фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї; 10) видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, тощо.

Пунктом 7-¹  частини першої статті 11 Закону № 1700-VII передбачено, що до повноважень НАЗК належить здійснення у порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування.

Пунктом 6-¹  частини першої статті 11 Закону № 1700-VII передбачено, що до повноважень НАЗК належить здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб.

Відповідно до частини першої та другої статті 51-¹ Закону № 1700-VII НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Також стосовно декларацій НАЗК проводить контроль: 1) своєчасності подання; 2) правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Положеннями частини першої статті 51-³ Закону № 1700-VII визначено, що НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Відповідно до частини першої статті 51-² Закону № 1700-VII, пункту 3 Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого рішенням Національного агентства від 06 вересня 2016 року № 19 на уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також юридичної особи публічного права, в яких відповідні суб’єкти декларування працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), покладається обов’язок щодо перевірки факту подання декларацій. Про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій у визначеному Законом порядку зазначені органи зобов’язані повідомляти НАЗК.

Відповідно до частини першої статті 51-³ Закону № 1700-VII, пункту 1 розділу ІІ Порядку № 26/21 НАЗК здійснює контроль своєчасності подання декларацій за власною ініціативою. Повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні: 1) достовірності задекларованих відомостей; 2) точності оцінки задекларованих активів; 3) ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів; 4) наявності конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 26/21, Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення їх повної перевірки та визначення черговості такої перевірки, затверджений наказом Національного агентства від 03 березня 2021 року № 144/21 (далі – Порядок № 144/21), повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 26/21 визначено, що під час проведення повної перевірки декларації, НАЗК здійснює перевірку всіх відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до ст. 46 Закону № 1700-VII.

Чинним законодавством також передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання суддями, прокурорами декларацій та відомостей, що містяться в них, в рамках, зокрема: атестаційної процедури; кваліфікаційного оцінювання осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидатів на відповідні посади; дисциплінарного провадження.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону України « Про запобігання корупції» НАЗК надає роз’яснення, методичну та консультативну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

 Відповідно до Роз’яснення щодо розмежування компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції та інших суб’єктів у частині перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддями та прокурорами від 10 жовтня 2021 року № 9, є необов’язковим отримання під час дисциплінарного провадження стосовно прокурора висновку Національного агентства з питань, пов’язаних із перевіркою факту подання прокурорами декларацій та відомостей, що містяться в них.

Отримання Національним агентством інформації про відображення публічним службовцем недостовірних відомостей у декларації може бути підставою для проведення повної перевірки декларації, а результати такої перевірки – підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі наявності висновків Національного агентства як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, сформованих за результатами контролю та перевірки декларацій, у яких зафіксовано факт порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених Законом, такі висновки мають бути враховані під час здійснення дисциплінарного провадження.          

Частиною третьою статті 45 Закону № 1700-VII визначено, що упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію. У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням НАЗК, суб’єкт декларування упродовж 10 днів зобов’язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченої абзацом першим цієї частини, але до початку проведення НАЗК повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до НАЗК з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті НАЗК під час повної перевірки цієї декларації.

Вказане повідомлення подається через персональний електронний кабінет Реєстру. Для цього необхідно створити нове повідомлення у вкладці «Мої повідомлення» та деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року за № 111 (втратив чинність на підставі наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69), встановлено перелік дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин Декларації доброчесності прокурора; подання в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами № 1700-VII, № 1697-VII.

Відповідно до Положення про Генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 14 липня 2021 року за № 230 (далі – Положення № 230), до повноважень Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора серед інших належить: здійснення перевірок фактів подання працівниками Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих на правах окружних прокуратур (далі - окружні прокуратури), призначення яких на посади здійснюється Генеральним прокурором, декларацій відповідно до Закону № 1700-VII та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій (пункти 3.15., 4.1.1., 5.11.1. Положення № 230); надання методичної та консультаційної допомоги працівникам прокуратури з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції, у тому числі щодо правил прокурорської етики, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, порядку декларування, інших вимог та обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції (пункти 5.4.1., 5.7.1., 5.9.1. Положення № 230).

Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статті 11, 16, 19 та 21 Кодексу зобов’язують прокурора постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність, бути взірцем доброчесності, діяти на підставі закону, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно зі сталою практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Зазначені у дисциплінарній скарзі діяння прокурора Рижка Ю.Р. слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та інших нормативно-правових актів.

Скаржник пов’язав факт вчинення Рижком Ю.Р. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, з невиконанням ним вимог Порядку № 293 щодо подання правдивих відомостей у Декларації доброчесності.

За результатами розгляду Комісія, комплексно проаналізувавши сукупність всіх обставин, встановлених під час перевірки у дисциплінарному провадженні та інформації, наданої представниками скаржника на засіданні Комісії, дійшла висновку, що доводи скаржника щодо вчинення Рижком Ю.Р. дисциплінарних проступків знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Перелік обставин, визначений пунктом 3 Декларації доброчесності «Мною виконано всі вимоги щодо фінансового контролю, визначені Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі у встановлені законодавством строки, подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості», являється вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Комісією встановлено факт зазначення недостовірного твердження прокурором Рижком Ю.Р. у пункті 3 Декларації доброчесності, поданій за період часу із 01 січня 2023 року до 19 березня 2024 року з огляду на наступне.

Так згідно з довідкою НАЗК про результати повної перевірки щорічної Декларації за 2023 рік, поданої Рижком Ю.Р. 25 квітня 2025 року № 305/25, у якій зазначено, що Рижко Ю.Р. при поданні декларації вказав недостовірні відомості (п.п. 3.1 п. 3, п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки), а також зазначив неточні відомості (п.п. 1.1-1.3 п. 1, п.п. 2.1-2.11 п. 2, п.п. 3.2 п. 3, п.п. 4.1-4.3 п. 4, п.п. 5.2, 5.3 п. 5, п. 7 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 7, 8, 8¹, 9 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII. Недостовірні відомості, зазначені у декларації відрізняються від достовірних на суму 2 665 518,94 грн, що становить розмір від 500 до 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У діях суб’єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366² КК України.

Зазначені обставини та встановлені НАЗК під час повної перевірки щорічної Декларації за 2023 рік зобов’язували Рижка Ю.Р. у пункті 3 Декларації доброчесності щодо твердження «Мною виконано всі вимоги щодо фінансового контролю, визначені Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі у встановлені законодавством строки подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості», надати правдиву негативну відповідь у формі «Не підтверджую». Водночас він цього не зробив та в Декларації вказав неправдиві відомості на запитання, що стосується його доброчесності.

Доводи прокурора Рижко Ю.Р., надані ним під час проведення перевірки, та ухилення останнього від обов’язкової явки на засідання Комісії слід сприймати як спосіб  уникнення дисциплінарної відповідальності та небажання надати пояснення на питання членів комісії, що виникли у  процесі розгляду дисциплінарної скарги.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу І Порядку № 293 доброчесність прокурора – це здатність прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовлятися від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її подання.

Згідно з усталеною практикою Комісії, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин декларації доброчесності прокурора; подання в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Також Комісією під час засідання враховано інформацію, зазначену у Довідці НАЗК про результати повної перевірки щорічної Декларації за 2023 рік, поданої Рижком Ю.Р.  25 квітня 2025 року № 305/25, чим  підтверджено доводи представників скаржника, зазначені на засіданні Комісії, щодо вчинення прокурором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при подачі Рижком Ю.Р. щорічних Декларацій за період 2021-2023 роки з огляду на наступне.

Під час перевірки та на засіданні Комісії скаржником та його представниками не долучено відповідного рішення НАЗК за результатами повної перевірки щорічної Декларації прокурора Рижка Ю.Р. за 2021-2022 роки та не зазначено про проведення такої, водночас про аналогічні порушення зазначено у Довідці НАЗК.

Відповідно до частини першої статті 51-¹ Закону № 1700-VII повноваження стосовно здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції НАЗК і можуть бути реалізовані в порядку, визначеному Законом № 1700-VII.

У свою чергу, Комісія як орган, уповноважений на притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, у межах вирішення питання про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, не наділена компетенцією здійснювати контроль та перевіряти подану прокурором щорічну Декларацію, зокрема на предмет правильності та повноти вказаних у ній відомостей (не зазначення або неправильне зазначення відомостей щодо отриманих доходів членами сім’ї декларанта, а саме не зазначення прокурором Рижком Ю.Р. отриманих його дітьми аліментів; неточне відображення ціни придбаного майна членом сім’ї декларанта; не зазначення права користування об’єктами нерухомості членами сім’ї тощо), незважаючи на аналогічність порушень вчинених прокурором Рижком Ю.Р. під час заповнення щорічних Декларацій за період 2021-2022 роки, оскільки це є виключною компетенцією НАЗК.

Аналогічну позицію поділяє Велика Палата Верховного Суду (постанова від 02 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17) і Вища рада правосуддя (рішення від 13 лютого 2018 року № 460/0/15-18 та від 22 лютого 2018 року
№ 587/0/15-18).

З урахуванням норм пункту 7-¹ частини першої статті 11 Закону 1700-VII, повноваження щодо здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, віднесені до виключної компетенції НАЗК і повинно відбуватися у порядку, визначеному Законом № 1700-VII, а не Законом                        № 1697-VІІ.

Норми частини першої статті 51-² Закону № 1700-VII наділяють роботодавця  повноваженнями лише щодо здійснення перевірки факту подання щорічної Декларації та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання цих декларацій.

Ураховуючи це Комісія не наділена компетенцією здійснювати контроль та перевірку поданих прокурорами щорічних Декларацій, зокрема на предмет правильності та повноти вказаних у них відомостей, та не може приймати рішень на підставі припущень.

Таким чином, при невстановленні вищезазначених обставин та за відсутності відповідних доказів, Комісія не може обґрунтовувати своє рішення на припущеннях про наявність дисциплінарного проступку в діях вказаного прокурора.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, Комісією встановлено, що прокурором Рижко Ю.Р. порушено вимоги пункту 3 частини четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII, пункту 2 розділу І, пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку № 293, пп. 1, 2, 3, 7, 8, 8¹, 9 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII, тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Відтак, наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором дисциплінарних проступків підтверджено: доводами дисциплінарної скарги; висновком та матеріалами службового розслідування; поясненнями Рижко Ю.Р.; копією Декларації доброчесності прокурора Рижко Ю.Р. за період з 01 січня 2023 року до 19 березня 2024 року; довідкою про результати таємної перевірки доброчесності прокурора Рижка Ю.Р. від 25 листопада 2024 року; довідкою НАЗК про результати повної перевірки щорічної Декларації за 2023 рік, поданої Рижком Ю.Р. 25 квітня 2025 року № 305/25.

Датами вчинення Рижком Ю.Р. дисциплінарних проступків слід вважати:

· 19 березня 2024 року – дата подачі щорічної Декларації за 2023 рік;

· 19 березня 2024 року – дата подачі Декларації доброчесності.

·  щодо даних щорічних Декларацій за 2021-2022 рр. терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності сплили.

Прокурор Рижко Ю.Р. (з моменту вчинення дисциплінарного проступку) перебував у відпустці та тимчасово був непрацездатний упродовж 68 днів.

№ 1697-VII річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Рижко Ю.Р. до дисциплінарної відповідальності минає 25 травня 2025 року.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Рижка Ю.Р. Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, його особу та ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Рижка Ю.Р. дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк 1 рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Рижка Юрія Романовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на 1 рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Львівської обласної прокуратури, прокурору Рижку Ю.Р. та скаржнику.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.