Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово заохочено керівником обласної прокуратури.

 

До Комісії 20 травня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Хими Р.Р. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Боднар Г.Ю. дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Житному О.О.

За результатами розгляду скарги Житним О.О. 22 травня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження 07/3/2-417дс-59дп-24, відповідно до вимог Закону № 1697-VII проведено перевірку викладених у ній обставин та 26 липня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Боднар Г.Ю.    

Скаржника та прокурора Боднар Г.Ю. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

          Від скаржника надійшла заява про неможливість взяти участь у засіданні Комісії з об’єктивних причин. Прокурор Боднар Г.Ю. на засідання Комісії вдруге не з’явилася.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що прокурором Боднар Г.Ю. допущено неналежне виконання службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у суді у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) від 15 червня 2023 року.

Так, Боднар Г.Ю. здійснювала процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному проваджені за підозрою ОСОБА-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу (далі – КК) України. Згідно зі встановленими у кримінальному провадженні обставинами діяннями ОСОБА-1 державі заподіяно матеріальну шкоду на суму 245894 грн 70 коп.

ОСОБА-1 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та 29 червня 2023 року Боднар Г.Ю. затверджено обвинувальний акт, який скеровано до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області (далі – Тисменицький районний суд).

Прокурор Боднар Г.Ю. орієнтувала суд на призначення ОСОБА-1 покарання у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що складає 34000 грн) із позбавленням права займати атестовані посади та займатися кваліфікованою діяльністю, пов’язаною зі здійсненням технічного нагляду при виконанні видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури та технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд, строком на 3 роки, що суперечить вимогам статті 53 КК України.

Вироком Тисменицького районного суду від 14 листопада 2023 року ОСОБА-1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, та призначено йому зазначене вище покарання.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Боднар Г.Ю. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом першим частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII) – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Житного О.О., вивчивши висновок та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

Постановою заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури від 14 червня 2023 року у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) призначено групу прокурорів, до складу якої включено Боднар Г.Ю.

У ході досудового розслідування встановлено, що унаслідок неналежного виконання службових обов’язків ОСОБА-1. Тисменицькій територіальній громаді заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 245984 грн 70 коп. На цім ОСОБА-1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.

За результатами досудового розслідування Боднар Г.Л. 29 червня 2023 року затверджено та з реєстром матеріалів досудового розслідування листом № 09.51-68-1809вих-23 від 29 червня 2023 року скеровано до Тисменицького районного суду обвинувальний акт стосовно ОСОБА-1.

Під час судового засідання в обвинувальній промові прокурор         Боднар Г.Л. зазначила, що діями ОСОБА-1 заподіяно істотну матеріальну шкоду у розмірі 245 894 грн 70 коп., що становить 216,6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На цім прокурор просила суд призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, із позбавленням права займати атестовані посади та займатися кваліфікованою діяльністю пов’язаною зі здійсненням технічного нагляду при виконанні видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури та технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд, строком на 3 роки.

Вироком Тисменицького районного суду від 14 листопада 2023 року ОСОБА-1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, та призначено йому запропоноване прокурором Боднар Г.Л. покарання.

За результатами судового розгляду Боднар Г.Ю. 14 листопада 2023 року складено висновок про результати розгляду судом першої інстанції кримінального провадження, у якому стверджено про законність рішення суду. Відповідну довідку погоджено із заступником керівника Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА-2 та листом № 09-51-08.3154вих-23 за підписом керівника цієї прокуратури ОСОБА-3 15 листопада 2023 року надіслано до Івано-Франківської обласної прокуратури.

Галузевий відділ обласної прокуратури із прийнятим рішенням погодився, підстав для апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА-1 не виявив.

Водночас, під час вивчення відповідних документів Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора виявлено низку порушень, допущених працівниками Івано-Франківської окружної прокуратури під час судового розгляду справи стосовно ОСОБА-1.

Виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора на адресу керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надіслано відповідного листа, на підставі якого наказом останнього від 04 квітня 2024 року № 37 призначено службове розслідування. За його результатами 30 квітня 2024 року складено висновок, який затверджено керівником обласної прокуратури Химою Р.Р. У висновку констатовано неналежне виконання прокурором Боднар Г.Ю. службових обов’язків під час підтримання публічного обвинувачення у суді, що потягло неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

 

5. Пояснення прокурора та інших осіб

Під час судових дебатів у кримінальному провадженні стосовно   ОСОБА-1 вона висловила позицію щодо призначення йому покарання згідно з вимогами статті 65 КК України. Відповідно до вимог частини другої статті 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді штрафу понад 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу. На її думку, законодавець допускає можливість навіть при вчиненні умисних кримінальних правопорушень не застосовувати положення зазначеної статті в частині зумовлюючого зв’язку розміру штрафу і заподіяної майнової шкоди.

Вироком Тисменицького районного суду від 14 листопада 2023 року ОСОБА-1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, із застосуванням додаткового покарання.

Довідку про законність суду першої інстанції стосовно ОСОБА-1 у передбаченому порядку нею погоджено із керівництвом окружної прокуратури та надіслано до обласної прокуратури, де з висновком погодилися. Жодним учасником процесу вирок суду першої інстанції не оскаржено, він набрав законної сили та вважається законним і обґрунтованим.

Окрім того, Боднар Г.Ю. зазначила, що у Єдиному реєстрі судових рішень нею виявлено низку аналогічних справ, вироки у яких набрали законної сили, зокрема у справах № 540/378/24, № 463/8785/23, № 496/4272/21,              № 357/8611/20.

Таким чином, вона вважала, що діяла в умовах невизначеності кримінального закону та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності не вбачається.

Прокурор Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА-5 надав пояснення аналогічного змісту.

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА-3 надав пояснення аналогічного змісту. Крім того, зазначив, що саме діями ОСОБА-4 державі заподіяно державі матеріальні збитки на суму 295840 грн 30 коп. При цьому дії та роль ОСОБА-1 у вчиненні злочину є незначними. Цивільний позов про стягнення у солідарному порядку Тисменицькою міською радою заявлено у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-4 на вищезазначену суму, відповідні відомості внесено до ЄРДР саме у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-4.

За результатами судового розгляду стосовно ОСОБА-1 прокурором Боднар Г.Ю. складено довідку, яку погоджено заступником керівника окружної прокуратури ОСОБА-2, а ним підписано листа, яким цю довідку та вирок суду першої інстанції скеровано до обласної прокуратури. Із висновками щодо законності вироку суду працівники обласної прокуратури погодилися.

Окрім того, з вказаного приводу він безпосередньо спілкувався з начальником відділу обласної прокуратури ОСОБА-5, яка також із прийнятим рішенням погодилася.

Заступник керівника Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА-2 надав пояснення аналогічного змісту.

Начальник галузевого відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА-6 пояснила, що у листопаді 2023 року особисто вивчала вирок Тисменицького районного суду від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА-1, засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.

Із вказаного приводу вона спілкувалася з керівником Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА-3, який пояснив, що державі загалом заподіяно збитки на суму 295840 грн 30 коп. у кримінальному провадженні                                     (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА-4, судове рішення у якому на той час ще не ухвалювалось.

Під час судового розгляду кримінального провадження                                            (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА-1 прокурор Боднар Г.Ю. орієнтувала суд на призначення покарання, беручи до уваги матеріальну шкоду, заподіяну державі у розмірі 295840 грн 30 коп. унаслідок необережних спільних взаємодоповнюючих протиправних дій двох осіб (ОСОБА-4 та ОСОБА-1), у яких не було об’єднаної злочинної волі, єдиного умислу та співучасті у вчиненні злочину. У такому випадку кожний із заподіювачів шкоди з необережності несе відповідальність самостійно.

Позиція Боднар Г.Ю. ґрунтувалася на тому, що цивільний позов заявлено до ОСОБА-4 в іншому кримінальному провадженні, у якому відповідні відомості з вказаного приводу внесено до ЄРДР та з метою забезпечення відшкодування накладено арешт на майно ОСОБА-4 на суму 300000 грн. За вказаних обставин вона вважала, що така позиція прокурора узгоджується із положенням статті 53 КК України. Відповідно, нею не встановлено підстав для апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА-1.

Начальник галузевого відділу обласної прокуратури ОСОБА-7 (колишній прокурор відділу обласної прокуратури) надав пояснення аналогічного змісту, на цім зазначив, що відповідно до розділу V пункту 3 Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення від 30 червня 2020 року (зі змінами), відомості про суму збитків, спричинених кримінальними правопорушеннями, за їх сукупністю не повинні перевищувати загальну суму реально завданих збитків (з метою запобігання подвійному обліку одних і тих же сум завданих збитків).

Оскільки завдані кримінальним правопорушенням збитки обліковані у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-4, він вважав, що вирок Тисменицького районного суду від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА-1 є законним та обґрунтованим.

Пояснення аналогічного змісту надала прокурор галузевого відділу обласної прокуратури ОСОБА-8.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи правову оцінку діям прокурора Боднар Г.Ю. Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказів керівника Івано-Франківської окружної прокуратури № 7 від 27 квітня 2023 року та від 22 серпня 2023 року «Про розподіл обов’язків між керівництвом та працівниками Івано-Франківської окружної прокуратури» на прокурора Боднар Г.Ю. покладено обов’язки з питань діяльності у сфері ювенальної юстиції, зокрема у сфері захисту інтересів дітей та протидії насильству. Так, під час виконання яких вона здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень; готує позовні заяви до суду, здійснює вивчення судових справ у випадках, передбачених чинним законодавством, бере участь у розгляді судом справ за позовом прокуратури щодо захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, прав і свобод дітей; ініціює перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом іншої особи; здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, що розслідуються органами дізнання та досудового слідства відділень поліції в межах визначеної територіальною юрисдикції, реалізує повноваження, передбачені статтею 36 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень статті 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зі статтею 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частинами першою та другою статті 50 КК України передбачено, що покаранням є примусовий захід, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Загальні засади призначення покарання визначено статтею 65 КК України. Так, згідно з вимогами частини першої цієї статті, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог частини другої статті 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті й роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.

Згідно із частиною першою статті 367 КК України службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з вимогами пункту 5 підрозділу І Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01 березня 2018 року (справа № 607/7119/16-к, провадження за касаційною скаргою № 51 369 км 17) сформулювала висновок, зазначивши, що при призначенні покарання у виді штрафу його розмір повинен бути визначений в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із перерахунком у грошову суму в гривнях, виходячи з вимог закону, яким встановлена сума одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до пункту 21.2 наказу Генерального прокурора від 20 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Наказ № 309) прокурор у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства зобов’язаний реагувати на порушення закону, що обмежують права учасників судового провадження або можуть вплинути на законність прийнятого рішення.

Пунктом 25.13 Наказу № 309 прокурора під час судового розгляду відповідно до вимог законодавства уповноважено висловлювати свою позицію щодо призначення покарання з дотриманням принципів справедливості, законності та індивідуалізації, а також відповідності міри покарання ступеня тяжкості та обставинам вчиненого правопорушення, характеру і розміру заподіяної шкоди, особі обвинуваченого.

Крім того, відповідно до пункту 31 цього наказу прокурору у провадженні, який брав участь у суді, упродовж доби з дня проголошення судового рішення необхідно складати довідку з правовою позицією про законність рішення суду першої інстанції і наявність підстав для подальшого оскарження таких рішень в апеляційному порядку, яку упродовж п’яти діб погоджувати у керівника прокуратури відповідного рівня, його першого заступника або заступника згідно з розподілом обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання, чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Під час підтримання публічного обвинувачення у суді у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) прокурор Боднар Г.Ю. мала забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, неухильним додержанням вимог Конституції України, КК України, КПК України, інших актів законодавства.

Зважаючи на достатній досвід роботи в органах прокуратури, Боднар Г.Ю., з урахуванням вимог статей 50, 53, 65, КК України та керуючись покладеними на неї службовими обов’язками, мала висловити позицію щодо призначення покарання з дотриманням принципів справедливості, законності та індивідуалізації, а також відповідності міри покарання ступеню тяжкості та обставинам вчиненого правопорушення, характеру і розміру заподіяної шкоди, особі обвинуваченого.

У кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) ОСОБА-1 обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України. При кваліфікації вчиненого    ОСОБА-1 діяння його суспільно небезпечні наслідки визначені стороною обвинувачення як майнову шкоду (збиток) у розмірі 245894,70 грн.

Прокурор Боднар Г.Ю. достовірно знала, що у санкції частини першої статті 367 КК України максимальний розмір основного покарання у виді штрафу встановлено законодавцем у розмірі понад 3000 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зважаючи на це, їй було відомо, що законодавство про кримінальну відповідальність вимагало при призначенні покарання ОСОБА-1 керуватися спеціальною засадою, імперативно визначеною у другому реченні частини другої статті 53 КК України, та визначати у цьому зв’язку розмір штрафу не менший, аніж заподіяна кримінальним правопорушенням майнова шкода. Відповідно, у національній валюті – гривні такий розмір мав становити щонайменше 245894 грн 70 коп. Ураховуючи, що при призначенні штрафу як кримінального покарання сума одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 грн, завданий діяннями ОСОБА-1 майновий збиток у розмірі 245894,70 грн вимагав визначати щодо нього розмір штрафу не менш ніж 14464 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Натомість під час підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) прокурором      Боднар Г.Ю. вимоги законодавства про кримінальну відповідальність та свої службові обов’язки належним чином не виконано.

Так, у дебатах під час обвинувальної промови Боднар Г.Ю. орієнтувала суд на призначення покарання, яке за відсутності передбачених законом підстав є більш м’яким, аніж те, яке відповідає вимогам закону. Запропоноване нею у судовому засіданні основне покарання ОСОБА-1 у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян очевидно не відповідало загальним та спеціальним засадам його призначення (вимогам Загальної частини КК України, характеру й ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та заподіяних ним матеріальних збитків). Порушення закону, допущені прокурором під час судового розгляду кримінального провадження, сприяли ухваленню незаконного судового рішення унаслідок невірного застосування закону про кримінальну відповідальність та застосування закону, який не підлягав застосуванню. Надалі прокурор Боднар Г.Ю., керуючись хибно обраною правовою позицією, склала й узгодила довідку, якою вирок суду визнавався законним, що надалі вплинуло на рішення про відсутність підстав його апеляційного оскарження.

Не надаючи оцінки вироку Тисменицького районного суду від                 14 листопада 2023 року щодо ОСОБА-1. Комісія зазначає, що його ухвалення не виправдовує порушення закону іншими учасниками провадження та доходить висновку, що допущені Боднар Г.Ю. під час виконання функцій прокурора порушення перебувають у причиновому зв’язку із призначенням ОСОБА-1 покарання, яке не відповідає вимогам закону. Таке покарання не забезпечило досягнення його визначених законом цілей, а також не відповідає завданням кримінального провадження.

Викладене вище свідчить про неналежне виконання прокурором           Боднар Г.Ю. своїх службових обов’язків.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги Комісією проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь її вини.

Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов’язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, визначених у чинному законодавстві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 800/433/17 (П/9901/112/18) зазначила, що службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Окрім цього, згідно із правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у рішенні від 04 березня 2019 року у справі № 9901/5/19, неналежним виконанням службових обов’язків як дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, є неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів.

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено, що прокурором Боднар Г.Ю. допущено порушення вимог статей 50, 53, 65 КК України, статей 2, 9 КПК України, пунктів 21.2, 25.13, 31 Наказу № 309, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом першим частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме неналежне виконання службових обов’язків. Наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Боднар Г.Ю. дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури;

– матеріалами та висновком службового розслідування, проведеного Івано-Франківською обласною прокуратурою стосовно Боднар Г.Ю.;

– матеріалами наглядового провадження у кримінальному провадженні        (конфіденційна інформація);

– постановою заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури від 14 червня 2023 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація);

– наказом керівника Івано-Франківської окружної прокуратури від          27 квітня 2023 року № 7 «Про розподіл обов’язків між керівництвом та працівниками Івано-Франківської окружної прокуратури»;

– повідомленням про підозру ОСОБА-1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 267 КК України від    28 червня 2023 року;

– обвинувальним актом у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) від 29 червня 2023 року;

– обвинувальною промовою прокурора Боднар Г.Ю.;

– стенограмою відео/звукозапису судового засідання у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) від 15 червня 2023 року, складеною           16 квітня 2024 року членами комісії зі службового розслідування;

– вироком Тисменицького районного суду від  14 листопада 2023 року;

– довідкою про результати розгляду судом першої інстанції кримінального провадження від 14 листопада 2023 року;

– поясненнями прокурорів Боднар Г.Ю., ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-5,                      ОСОБА-6, ОСОБА-7, ОСОБА-8. 

Згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Часом вчинення дисциплінарного проступку є 14 листопада 2023 року, тобто день, в який прокурор Боднар Г.Ю. взяла участь в судовому засіданні Тисменицького районного суду у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА-1. Із цього часу прокурор Боднар Г.Ю. перебувала у щорічній відпустці упродовж 15 днів.

З огляду на викладене, строк притягнення прокурора Боднар Г.Ю. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини третьої статті  48 Закону № 1697-VII, Комісією береться до уваги характер проступку, його наслідки, очевидність порушень, те, що вони підривають авторитет прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, особа прокурора, ступінь вини, позитивна службова характеристика, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури.

Із урахуванням зазначених обставин Комісія дійшла висновку, що дисциплінарний проступок, який вчинено прокурором Боднар Г.Ю., є підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани, що відповідає  учиненому дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області Боднар Галину Юріївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копії рішення направити керівнику Івано-Франківської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Боднар Г.Ю. та керівнику Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.