Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області Динника Тимофія В’ячеславовича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-312дс-75дп-23, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Динник Тимофій В’ячеславович в органах прокуратури працює з вересня 2010 року. З 15 березня 2021 року обіймає посаду прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області.

Присягу працівника прокуратури склав 05 квітня 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 15 серпня 2018 року.

Характеризується посередньо, заохочувався прокурором області. Дисциплінарних стягнень наразі не має. Рішенням Комісії від 08 червня 2022 року № 74дп-22 прокурор Динник Т.В. притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Наказами від 26 червня 2020 року № 637вк, 29 червня 2021 року 544вк, 11 лютого 2022 року № 108вк, 19 січня 2023 року № 88вк прокурору Диннику Т.В. надано частини щорічної відпустки, загалом 59 календарних днів.

До Комісії 21 квітня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області Пацкана М.В. про вчинення прокурором Динником Т.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 25 квітня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-312дс-75дп-23.

За результатами перевірки 05 вересня 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. 

Скаржника та прокурора Динника Т.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Динником Т.В. неналежно виконано службові обов’язки під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 04 березня 2020 року, оскільки обвинувальний акт направлено до суду прокурором поза межами строку досудового розслідування, внаслідок чого ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2022 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України

У скарзі зважено на те, що процесуальне рішення про направлення обвинувального акта до суду прийнято із порушенням норм КПК України. Наслідками недодержання Динником Т.В. вимог чинного законодавства є недосягнення завдань кримінального провадження, що виразилося у фактичному уникненні осіб відповідальності встановленої законом.

Тому скаржник вважав, що за вказаних обставин, у зв’язку із неналежним виконанням службових обов’язків, що виразилося у порушенні прокурором Динником Т.В. вимог статей 36, 113, 283 КПК України він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши члена Комісії – Томак М.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та письмові пояснення прокурора Динника Т.В., Комісія встановила таке.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) здійснено слідчими СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області стосовно двох осіб у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною другою статті 355, частиною першою статті 357, частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Процесуальне керівництво у провадженні здійснено групою прокурорів Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, до складу якої постановою від 04 березня 2020 року включено прокурорів ОСОБА_1, Динника Т.В., ОСОБА_2 та першого заступника керівника – прокурора Неродика А.А. (старший групи), а постановою від 30 березня 2020 року до її складу увійшла прокурор ОСОБА_3.

Згідно із ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2022 року у справі № 359/4695/20, повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні стороні захисту вручено слідчим 28 травня 2020 року, ознайомлення сторін із матеріалами досудового розслідування, зокрема сторони захисту, відбулося у період часу з 29 травня до 15 червня 2020 року, тому останнім днем строку досудового розслідування визначено 18 червня 2020 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором Динником Т.В. 16 червня 2020 року.

У матеріалах дисциплінарного провадження містяться два супровідних листи про направлення прокурором Динником Т.В. обвинувального акта до суду, один з яких датовано 16 червня 2020 року № 34-567вих-20, а інший – 17 червня 2020 року № 40-567вих-20. Обидва листи не містять відміток вихідної кореспонденції місцевої прокуратури, яка зареєстрована відповідно до вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України 12 лютого 2019 року № 27.

Інформацією спеціаліста Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4, яка міститься у її рапорті від 17 квітня 2023 року, підтверджено, що пошуком в інформаційній (автоматизованій) системі «Система електронного документообігу органів прокуратури» (далі – ІС «СЕД») супровідні листи із вихідними даними 16 червня 2020 року № 34-567вих-20 та 17 червня 2020 року № 40-567вих-20 у прокуратурі не реєструвалися. Одночасно у ІС «СЕД» відсутня інформація про реєстрацію у цей же період часу вихідних супровідних листів до обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР) відомості про направлення обвинувального акта до суду внесено 17 червня 2020 року о 18 год 29 хв прокурором ОСОБА_1.    

Згідно із супровідним листом від 17 червня 2020 року № 40-567вих-20, який підписано прокурором Динником Т.В., обвинувальний акт у вказаному провадженні надійшов та зареєстрований у Бориспільському міськрайонному суді Київської області за № 14979 лише 22 червня 2020 року.

Надходження обвинувального акта до суду саме у цю дату підтверджено листом голови суду від 18 квітня 2023 року № 359/4696/20 1‑кп/359/185/2022, ухвалою від 22 грудня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація), а також листом скаржника (від 17 травня 2023 року № 2920вих-23), у якому вказано про доставлення обвинувального акта до суду особисто (нарочно) прокурором Динником Т.В.

У проміжок часу з 22 червня 2020 року до 22 грудня 2022 року у справі прийнято процесуальні рішення, пов’язані із поверненням обвинувального акта прокурору, поданням прокурором апеляції на це рішення та його скасуванням судом апеляційної інстанції, направленням обвинувального акта на новий судовий розгляд, а також судовим розглядом на підставі обвинувального акта.

Стороною захисту 22 грудня 2022 року до суду подано клопотання про закриття кримінального провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація), клопотання адвоката задоволено, кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

За результатами судового розгляду Динником Т.М. 27 грудня 2022 року складено висновок про незаконність рішення ухваленого судом першої інстанції, у якому зазначено про наявність підстав для його апеляційного оскарження.

Прокурором Динником Т.М. 28 грудня 2022 року подано апеляційну скаргу. З доводів апелянта вбачається таке: підстава для закриття кримінального провадження, визначена пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України стосується виключно стадії досудового розслідування, тому прийняття рішення про закриття віднесено до виключної компетенції прокурора; з урахуванням абзацу другого частини сьомої статті 284 КПК України, суд на стадії судового розгляду не наділений повноваженнями на закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 10 частини першої цієї ж статті; з урахуванням статті 314 КПК України в редакції Закону № 2213-VIII від 16 листопада 2017 року зауважив, що вказівка про можливість закриття судом кримінального провадження передбачала існування іншої підстави для його закриття, зокрема, не скасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, яка наразі міститься у пункті 9¹ частини першої статті 284 КПК України; суд без мотивації рішення нормами процесуального закону, а також його аргументування, відкинув заперечення прокурора на клопотання захисту, тому вийшов за межі своїх повноважень, закривши кримінальне провадження на стадії судового розгляду.    

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у провадженні № (конфіденційна інформація) апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін. У цій ухвалі доводи апелянта судом не прийнято, до того прокурор, який брав участь у судовому провадженні, також не підтримав апеляційну скаргу Динника Т.В.

Під час дисциплінарного провадження пояснення надав прокурор Бориспільської окружної прокуратур Київської області Неродик А.А., який пояснив про таке.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) здійснено групою прокурорів, на той час, Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, у якій його визначено старшим групи. Проте процесуальне керівництво у провадженні фактично здійснено прокурором Динником Т.В. За результатами досудового розслідування Динником Т.В. затверджено обвинувальний акт, який ним же скеровано до суду. Неродику А.А. невідомі деталі надходження обвинувального акта до суду, а також обставин досудового розслідування, що обумовлено тривалим часом з моменту його завершення.

Наказами «Про розподіл обов’язків між працівниками Бориспільської місцевої прокуратури» від 26 травня 2020 року № 33, 23 листопада 2020 року № 72, 22 січня 2021 року № 7 та «Про розподіл обов’язків між працівниками Бориспільської окружної прокуратури» від 25 травня 2021 року № 21, 26 серпня 2022 року № 8, 14 жовтня 2022 року № 13 на прокурора Динника Т.В. серед іншого покладено обов’язки із здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення, оскарження судових рішень, виконання повноважень, передбачених КПК України та наказами Генерального прокурора від 28 березня 2019 року № 51, 30 вересня 2021 року № 309, а також виконання під час кримінального провадження вимог закону щодо додержання строків прямо визначених КПК. Поряд із цим, усі прокурори прокуратури за неналежне виконання своїх обов’язків несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (пункт 4.2 в усіх зазначених наказах).   

 

5. Пояснення прокурора

 

У письмових поясненнях, поданих Динником Т.В. у засідання Комісії, підтверджено факти здійснення процесуального керівництва у складі групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), зокрема, затвердження ним обвинувального акта та скерування його до суду. Вважав, що ним вжито усіх заходів щодо направлення обвинувального акта у строки визначені КПК України. Разом із цим, прокурор не заперечив факту направлення обвинувального акта до суду 22 червня 2022 року. Зважив на те, що саме ця дата є моментом вчинення ним дисциплінарного проступку, а тому, зважаючи на вимоги статті 48 Закону № 1697-VII, строк накладення на нього дисциплінарного стягнення минув, у зв’язку із чим дисциплінарне провадження підлягає закриттю.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України та Закону № 1697-VII однією з основних функцій прокуратури є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку та функції підтримання публічного (державного) обвинувачення у суді.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статями 113, 115 КПК України визначені поняття процесуальних строків, та порядок обчислення процесуальних строків. Частиною другою статті 113 цього Кодексу установлено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 2 місяців.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Частиною п’ятою статті 294 КПК України установлено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Статями 295, 295¹ КПК України визначено порядок продовження строку досудового розслідування прокурором та слідчим суддею.

Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора від 18 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), чинного на час вчинення дисциплінарного проступку, передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Пунктом 11.22 наказу Генерального прокурора Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні від 30 вересня 2021 року № 309 (далі – наказ № 309) визначено, що прокурор який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює повноваження, передбачені КПК України.

Згідно з висновком у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі із зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому у межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складений, затверджений та вручений, а й безпосередньо направлений до суду.

Колегія суддів Верховного Суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Повноваження та обов’язки прокурора у провадженні серед інших визначено у частині другій статті 9, пунктах 9, 14, 15 статті 36, статті 37, частині другій статті 283, статтях 284, 290, 293, частині першій статті 294 КПК України.

На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин службові обов’язки прокурора Динника Т.В. визначалися наказами «Про розподіл обов’язків між працівниками Бориспільської місцевої прокуратури» від 26 травня 2020 року № 33, 23 листопада 2020 року № 72, 22 січня 2021 року № 7 та «Про розподіл обов’язків між працівниками Бориспільської окружної прокуратури» від 25 травня 2021 року № 21, 26 серпня 2022 року № 8, 14 жовтня 2022 року № 13.   

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження член Комісії діє виключно в межах компетенції встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Згідно із сталою практикою Комісії дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов’язків, яке передбачає застосування дисциплінарних санкцій, визначених чинним законодавством.

Тому, дії прокурора Динника Т.В. слід розглядати крізь призму їх  відповідності чи невідповідності вимогам законів чи нормативно-правових актів.

Не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, проте оцінюючи доводи дисциплінарної скарги про вчинення ним дисциплінарного проступку у сукупності із фактичними обставинами встановленими у дисциплінарному провадженні, Комісія дійшла консолідованого висновку, що у зв’язку із направленням Динником Т.В. обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду поза межами процесуальних строків встановлених КПК України, необґрунтованою законом позицією у суді щодо перебігу строків досудового розслідування, зокрема, пов’язаних із датою скерування обвинувального акта до суду, продовження підтримання такої позиції в апеляційній скарзі, то цим прокурором неналежно виконано процесуальні повноваження, що свідчить про наявність у нього дисциплінарного проступку.

Згідно із нормами КПК України прокурор зобов’язаний якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру та за наявності підстав звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частини першої статті 21 КПК України, та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ. Зокрема, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключають можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Наведеними вище нормативно-правовими актами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно у межах процесуальних строків. Зокрема, продовжувати строки досудового розслідування, складати або затверджувати та направляти обвинувальний акт до суду, а у судових провадженнях, за наявності об’єктивних підстав, наділені повноваженням підтримати клопотання сторони захисту або відмовитися від публічного обвинувачення, просити суд закрити кримінальне провадження.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону прокурор зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку, забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Проте прокурором Динником Т.В. усупереч вимог КПК України, обвинувальний акт у вказаному вище провадженні направлено до суду поза межами процесуальних строків, у підготовчому засіданні необґрунтовано заперечено у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження, а далі до апеляційного суду безпідставно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 22 грудня 2022 року, яку ухвалою від 02 березня 2023 року залишено без задоволення. Цим рішенням констатовано факт порушення прокурором вимог КПК України. Зокрема, встановлено моменти закінчення досудового розслідування, направлення/надходження обвинувального акта у кримінальному провадженні до суду, які відповідали датам 18 червня 2020 року та 22 червня 2020 року.

Окрім цього, факт надходження та реєстрації у суді обвинувального акта саме 22 червня 2020 року підтверджено як доводами дисциплінарної скарги, так і відповідним листом суду, а також відомостями з ЄРДР про дату внесення відомостей про направлення обвинувального акта до суду, інформацією ОСОБА_4, яка вказувала на відсутність реєстрації у ІС «СЕД» вихідної кореспонденції пов’язаної із направленням обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду.      

На безпідставність подання апеляційної скарги, її невмотивованість вказували ухвала апеляційного суду від 02 березня 2023 року, а також позиція про це прокурора, який брав участь в апеляційному провадженні.

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження. Невідповідність дій прокурора під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, що зумовлює, зокрема, закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання ним своїх службових повноважень.

У зв’язку із допущенням прокурором Динником Т.В. порушень вимог КПК України під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), не досягнуто завдань кримінального провадження, особи винні у вчиненні кримінальних правопорушень не притягнуті до установленої законом відповідальності. Отже, унаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків прокурором Динником Т.В. втрачено можливість розгляду судом й вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність особи, неефективно витрачено організаційні й матеріальні ресурси з розкриття й розслідування кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, Комісія вважає, що унаслідок порушення Динником Т.В. вимог статей 2, 9, 36, статі 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку № 51, пункту 11.22 Наказу № 309 ним неналежно виконано службові обов’язки, тобто вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Вчинення прокурором Динником Т.В. дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема, доводами дисциплінарної скарги, листом скаржника від 15 травня 2023 року № 51‑2920вих-23, листом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року № 359/4695/20 1-кп/359/185/2022, рапортом ОСОБА_4 від 17 квітня 2023 року, наявними матеріалами кримінального провадження № (конфіденційна інформація), відомостями з ЄРДР, супровідними листами до обвинувального акта від 16 червня 2020 року № 34-567вих-20 та 17 червня 2020 року № 40‑567вих-20, поясненнями А. Неродика, Т. Динника, ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно від 22 грудня 2022 року та 02 березня 2023 року.