07.08.2019

Рішення №235дп-19


Про накладення на прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічака І.Я. дисциплінарного стягнення

 
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА
КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ

РІШЕННЯ
№235дп-19

07 серпня 2019

Київ

Про накладення на прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічака І.Я. дисциплінарного стягнення


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічака І.Я. в дисциплінарному провадженні № 11/2/4-337дс-55дп-19,
 
В С Т А Н О В И Л А :

Чічак Ігор Ярославович в органах прокуратури працює з вересня 2002 року. На обійману посаду призначений наказом прокурора Закарпатської області № 1125к від 14 грудня 2015 року.
Зі змісту службової характеристики вбачається, що Чічак І.Я. характеризується задовільно. Заохочень та дисциплінарних стягнень не має.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 4 березня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА-1 про вчинення прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічаком І.Я. дисциплінарного проступку.
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скарга  розподілена члену Комісії  Погребняку С.П. (протокол розподілу між членами Комісії від 4 березня 2019 року).
Рішенням члена Комісії Погребняка С.П. від 6 березня 2019 року відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-337дс-55дп-19 щодо прокурора Рахівського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічака І.Я.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2019 року № 123дп-19 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-337дс-55дп-19 на один місяць, тобто до 4 червня 2019 року.
4 червня 2019 року за результатами перевірки членом Комісії Погребняком  С.П. складено висновок висновок про наявність у діях прокурора Чічака І.Я. дисциплінарного проступку. 
Скаржник та прокурор своєчасно повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії. 
На засідання прибув представник скаржника ОСОБА-2, а прокурор Чічак І.Я. на засідання Комісії не з’явивися, надавши при цьому клопотання про розгляд висновку про наявність у його діях дисциплінарного проступку без його участі, оскільки він знаходиться у відпустці та перебуває за кордоном, при цьому зазначив, що зеперечень по суті викладених у висновку доводів про наявність у його діях дисциплінарного проступку не має. 
Заслухавши доповідача – члена Комісії Погребняка С.П., пояснення представника скаржника, зачитане доповідачем пояснення, надане прокурором Чічаком І.Я., дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора в діях Чічака І.Я., Комісія встановила таке.
Відповідно до дисциплінарної скарги на оперативній нараді у прокурора Закарпатської області встановлено неналежне виконання прокурором          Чічаком І.Я. своїх службових обов’язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадженні №________________  від  7 серпня 2014 року за частиною другою ст. 125 КК України, яке полягало у недотриманні ним вимог ст.ст. 2, 7, 23, 36, п. 3 частини першої ст. 420, частини третьої ст. 409 КПК, п. 5 частини другої ст. 396, ст. 350, частини третьої ст. 404 КПК України, що потягло за собою порушення конституційних прав ОСОБА-3.
Так, 4 серпня 2014 року близько 21 години вечора в с. Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області на вул. Леніна в приміщенні будинку № 45 ОСОБА-4 під час виниклої словесної суперечки наніс тілесні ушкодження чоловікові на ім’я ОСОБА-3.
З цього приводу слідчим відділенням Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області 7 серпня 2014 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) №_______та розпочато розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 125 КК України.
Процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні постановою першого заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА-5 від 12 січня 2016 року визначено прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Чічака І.Я.
Згідно з відомостями ЄРДР 8 серпня 2014 року у кримінальному провадженні призначено слідчого ОСОБА-6 та цього ж дня замінено на слідчого ОСОБА-7. 
13 серпня 2014 року призначено слідчого ОСОБА-8, 22 вересня 2014 року – ОСОБА-9, 3 березня 2015 року – ОСОБА-10 та 21 травня 2015 року призначено слідчого ОСОБА-9.
Водночас у матеріалах кримінального провадження №__________ містяться повідомлення про початок досудового розслідування, адресовані прокурору Рахівського району ОСОБА-5 та потерпілому ОСОБА-4, датовані 8 серпня       2014 року та підписані слідчим СВ Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА-8, хоча згідно з відомостями ЄРДР у період від              8 до 13 серпня 2014 року повноваження слідчого у провадженні здійснювали ОСОБА-6 та ОСОБА-7.
Усупереч ст. 100 КПК України у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які процесуальні документи начальника слідчого підрозділу Рахівського ВП про зміну слідчих та доручення досудового розслідування іншим слідчим, окрім постанови від 3 березня 2015 року про доручення проведення розслідування слідчому вказаного підрозділу ОСОБА-10.
Крім того, матеріали кримінального провадження містять постанову про призначення судово-медичної експертизи від 7 серпня 2014 року, винесеної слідчим ОСОБА-8, на підставі якої судмедекспертом ОСОБА-11 складено висновок від 15 серпня 2014 року № 329. Слід зазначити, що у вступній частині вказаного висновку експертом констатується, що проведення експертизи розпочато 6 серпня 2014 року.
Разом з тим у матеріалах кримінального провадження наявний протокол проведення слідчого експерименту від 12 червня 2015 року, який проведений у межах кримінального провадження №__________ від 9 серпня 2014 року.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 17 червня 2015 року повідомлено про підозру ОСОБА-3. 24 червня 2015 року обвинувальний акт стосовно останнього прокурором ОСОБА-12 скеровано до Рахівського районного суду для розгляду по суті.
Ухвалою зазначеного суду від 26 квітня 2016 року після повторного розгляду обвинувального акта він був повернений прокурору у зв’язку з відсутністю у такому формулюванні обвинувачення. Участь у зазначеному засіданні брав прокурор Чічак І.Я.
30 червня 2016 року прокурор Чічак І.Я. обвинувальний акт стосовно ОСОБА-3 повторно скерував до суду для розгляду по суті.
За вироком Рахівського районного суду від 26 вересня 2018 року ОСОБА-3 виправдано за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого частиною четвертою ст. 125 КК України, у зв’язку з недоведеністю його вини на підставі      п. 3 частини першої ст. 373 КПК України.
Відповідно до дисциплінарної скарги про вказаний факт, як зазначає скаржник, у порушення вимог п. 35 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4-гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» прокуратуру області публічним обвинувачем Чічаком І.Я. письмово не інформовано, як і не надіслано таку інформацію відповідно до наказу прокурора області від 27 червня 2017 року № 48 «Про порядок надіслання документів із спеціально визначених електронних адрес та факсимільним зв’язком» на офіційну електронну адресу відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні.
Відповідно до дисциплінарної скарги основними доводами суду щодо недоведеності вини ОСОБА-3 слугувало таке.
Судом критично оцінено покази ОСОБА-13 та ОСОБА-4, які мають підстави свідчити на користь потерпілого в силу зацікавленості у результатах розгляду справи, зважаючи на родинні стосунки, а також покази останніх містять суттєві суперечності.
Усупереч ст. 477 КПК України прокурором не надано суду заяву потерпілого ОСОБА-4 про початок досудового розслідування у формі приватного обвинувачення, хоча відомості про таку містяться у реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта.
Постанова слідчого СВ Рахівського PB УМВС України в Закарпатській області ОСОБА-8 про призначення експертизи датована 7 серпня 2014 року, яка чомусь розпочата експертом 6 серпня 2014 року, тобто на день раніше винесеної слідчим постанови, цей факт прокурором не обгрунтований, тому опискою визнаний не може бути.
У реєстрі матеріалів досудового розслідування про проведені під час досудового розслідування процесуальні дії відсутні відомості про зміну слідчих.
Слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА-4 проведений у спосіб, не визначений законом.
Крім того, суд визнав подані прокурором докази недопустимими.
У дисциплінарній скарзі констатовано, що прокурором, незважаючи на зауваження суду, не подано заяву потерпілого ОСОБА-4 про початок досудового розслідування у формі приватного обвинувачення, хоча про таку йде мова у долученому до обвинувального акта реєстрі, не подано процесуальні документи про призначення та зміну слідчих у кримінальному провадженні, не подано клопотання про допит експерта у суді в порядку ст. 356 КПК України з метою з’ясування обставин щодо зазначення останнім у вступній частині висновку СМЕ про початок експертизи 6 серпня 2014 року, не подано клопотання в порядку ст. 333 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження з метою підтвердження чи спростування інформації, отриманої при проведенні слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА-4.
Не погоджуючись з постановленим у провадженні судовим рішенням, процесуальним прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Чічаком І.Я. подано апеляційну скаргу про скасування судового рішення з направленням матеріалів провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, як зазначає скаржник, без належного розгляду та реалізації залишився лист-орієнтування прокуратури області від 29 січня 2018 року № 04/2/2-263вих18, яким зорієнтовано Тячівську місцеву прокуратуру на порядок урегулювання питання щодо правонаступництва у кримінальному провадженні у разі смерті потерпілого, адже прокурором Чічаком І.Я. суду першої інстанції відповідне клопотання не подано та про таке не зазначено в апеляційній скарзі.
Відповідно до дисциплінарної скарги у порушення вимог п. 3 частини першої ст. 420 КПК України, які передбачають ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку в разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку, прокурор в апеляційній скарзі ставив питання про скасування виправдувального вироку та направлення провадження на новий розгляд. При цьому як на підставу для скасування судового рішення у зазначеному провадженні всупереч положення частини третьої ст. 409 КПК України прокурор послався на невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, як зазначає скаржник, у порушення п. 5 частини другої ст. 396 КПК України прокурором фактично не подано до апеляційної скарги клопотання про дослідження доказів, хоча зі змісту скарги вбачалося, що судом першої інстанції докази визнані недопустимими і прокурор з цим не погоджується. Водночас у резолютивній частині апеляційної скарги прокурором заявлялося клопотання про прослуховування аудіозапису судових засідань від 16 червня    2017 року та 26 квітня 2017 року, під час яких допитувалися свідки ОСОБА-13, ОСОБА-4, ОСОБА-14 та ОСОБА-15, оскільки при їх допиті судом першої інстанції було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме головуючим вказаних свідків не приведено до присяги.
Указане клопотання судом апеляційної інстанції було задоволено, однак зазначені вище твердження апелянта визнані судом неспроможними, оскільки не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до дисциплінарної скарги в апеляційній скарзі прокурора серед іншого вказувалось і те, що судом першої інстанції не прийнято процесуального рішення за повторною заявою свідка ОСОБА-4 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні у зв’язку зі смертю його батька.
Згідно зі ст. 350 КПК України суд зобов’язаний відмовити в задоволенні клопотання в разі заявлення його з підстав, що вже були предметом розгляду суду, і останній відмовив у його задоволенні з цієї підстави. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному поданню за умови, що таке клопотання заявлено з інших підстав.
Зважаючи на вказані положення закону, суд апеляційної інстанції з такими доводами апеляційної скарги прокурора не погодився та оголосив наявну в матеріалах кримінального провадження ухвалу Рахівського районного суду від 3 березня 2017 року, якою у заяві ОСОБА-4 про визнання правонаступником у кримінальному провадженні відмовлено. Наступні заяви, подані свідком, були аналогічними, тому не потребували прийняття окремого процесуального рішення.
Згідно з частиною третьою ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Зважаючи на вказані вище положення кримінального процесуального закону, як зазначає скаржник, а також вимоги ст. 23 КПК України щодо безпосередності дослідження доказів, прокурор під час апеляційного розгляду був позбавлений можливості подати додаткові матеріали, що містились у провадженні, в тому числі заяву потерпілого про вжиття заходів до особи, яка 4 серпня 2014 року нанесла тілесні ушкодження потерпілому, в тому числі клопотати про повторне дослідження доказів, визнаних судом першої інстанції недопустимими.
Скаржник зазначає, що в порушення п. 26 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4-гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» копія апеляційної скарги на зазначене вище судове рішення до відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури області не надходила.
Таким чином, на думку заявника, прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Чічаком І.Я. допущено неналежне виконання службових обов’язків, що є дисциплінарним проступком, визначеним п. 1 частини першої ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».
Під час проведення перевірки прокурор Чічак І.Я. надав такі пояснення. 7 серпня 2014 року слідчим слідчого відділення Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА-7 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №_________ за фактом спричинення громадянину ОСОБА-4 тілесних ушкоджень.
Прокурором прокуратури Рахівського району ОСОБА-13 у зазначеному кримінальному провадженні 17 червня 2015 року погоджено підозру ОСОБА-3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 125 КК України, а 24 червня 2015 року затверджено обвинувальний акт, який цього ж дня направлено до Рахівського районного суду для розгляду по суті.
12 січня 2016 року постановою першого заступника керівника Тячівської прокуратури повноваження прокурора у кримінальному провадженні №________ покладено на прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Чічака І.Я.
21 січня 2016 року ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області кримінальне провадження закрито на підставі частини шостої ст. 340 КПК України.
24 березня 2016 року ухвалою апеляційного суду Закарпатської області ухвалу Рахівського районного суду від 21 січня 2016 року скасовано та провадження направлено на новий судовий розгляд.
26 квітня 2016 року ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області зазначений обвинувальний акт судом повернено прокурору на стадії підготовчого засідання через невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
Чічак І.Я. зазначає, що рішення суду про повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні прокурору мотивовано тим, що в ньому зазначено лише підозру, однак висунуте органом досудового розслідування формулювання обвинувачення ОСОБА-3 у розумінні п. 13 частини першої ст. 3 КПК України в обвинувальному акті відсутні. При цьому фактичні обставини та формулювання обвинувачення мають бути викладені окремо і не повинні суперечити один одному.
Відповідно до пояснень Чічака І.Я. 30 червня 2016 року після усунення порушень обвинувальний акт ним повторно направлений до суду. Досудове розслідування не проводилося. Під час судового розгляду обвинувального акта встановлено, що потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА-4                 помер.
Крім того, під час судового розгляду було допитано обвинуваченого ОСОБА-3 та свідків як зі сторони обвинувачення, так і з сторони захисту.
Бувши допитаною в Рахівському районному суді, свідок ОСОБА-13 вказала, що вона є невісткою покійного ОСОБА-4. 4 серпня 2014 року, її свекор      ОСОБА-4 проходив біля огорожі їх власного будинку КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, як в цю мить їх сусід ОСОБА-3, тримаючи в руках 3 – метрову трубу, вдарив нею по голові ОСОБА-4. Після чого її чоловік, син потерпілого ОСОБА-16, одразу почав телефонувати в поліцію, а вона відразу пішла до потерпілого. Однак, не доходячи до ОСОБА-4, побачила, як ОСОБА-3 повторно вдарив цією ж трубою по голові ОСОБА-4. Після цього інциденту вони відразу надали потерпілому медичну допомогу.
Допитаний з цього приводу син потерпілого ОСОБА-16 під час досудового розслідування підтвердив покази щодо нанесення його батькові тілесних ушкоджень ОСОБА-3, однак, бувши допитаним в суді, вказав, що не пам’ятає, як все сталося, проте пояснює це давністю події. Інші свідки факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА-4 обвинуваченим ОСОБА-3 не підтвердили.
Крім того, як зазначає Чічак І.Я., за клопотанням сторони обвинувачення судом було оглянуто долучений прокурором протокол допиту потерпілого ОСОБА-4 та протокол проведеного слідчого експерименту з ОСОБА-4, де покійний підтвердив факт нанесення йому тілесних ушкоджень саме ОСОБА-3.
3 листопада 2017 року після встановлення всіх обставин кримінального провадження в суді Чічаком І.Я. було оголошено обвинувальну промову.
На стадії судових дебатів ним висловлено позицію щодо призначення ОСОБА-3 покарання за частиною другою ст. 125 КК України у вигляді штрафу 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 1360 гривень, та на підставі ст. 49 КК України звільнення ОСОБА-3 від відбуття покарання за частиною другою ст. 125 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.
26 вересня 2018 року вироком Рахівського районного суду ОСОБА-3 виправдано з тих підстав, що, на думку суду, сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА-3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 125 КК України.
Як пояснив Чічак І.Я., після оголошення вироку ним було підготовлено інформацію про вирок суду та направлено електронним зв’язком до Тячівської місцевої прокуратури та прокуратури Закарпатської області. Чи надійшла інформація до прокуратури області, йому не відомо. Проте вказану інформацію Чічак І.Я. не підтвердив жодним доказом.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, 25 жовтня 2018 року він вніс апеляційну скаргу на вирок Рахівського районного суду від 26 вересня 2018 року.
Відповідно до пояснень Чічака І.Я. суд у вироці визнав неналежними та недопустимими всі надані прокурором для дослідження письмові докази, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА-4, протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА-4 від 12 червня 2015 року, протокол допиту свідка ОСОБА-14 від 12 червня 2015 року, висновок експерта № 329 від 6 серпня 2014 року.
Однак, враховуючи смерть потерпілого ОСОБА-4, що унеможливлює його допит в судовому засіданні, і неможливість допиту свідка ОСОБА-14 у зв’язку із станом здоров’я та похилим віком, прокурором надано для дослідження протоколи допитів останніх, в яких містяться покази, що надані ними на стадії досудового розслідування та які отримані з додержанням вимог КПК України.
Водночас, як зазначає Чічак І.Я., суд, хоча і приєднав указані докази до матеріалів кримінального провадження, при прийнятті рішення визнав такі недопустимими. При цьому суд не спростував та не мотивував, чому не взяв до уваги вказані докази, які могли істотно вплинути на висновки суду. Адже саме з показів потерпілого ОСОБА-4 та показів свідка ОСОБА-14 з урахуванням протоколу слідчого експерименту, проведеного з потерпілим, та висновку судово-медичного експерта, згідно з яким виявлені у ОСОБА-4 тілесні ушкодження могли виникнути лише від ударів залізним профілем, оцінюючи їх у сукупності, узгодженості та послідовності, органом досудового розслідування було пред’явлено обвинувачення ОСОБА-3.
Як підкреслив Чічак І.Я., враховуючи те, що процесуальним керівником під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні він не був, а був призначений у групу прокурорів вже під час його розгляду в суді, ним було використано всі можливі докази, які були зібрані у процесі досудового розслідування. 
Так, відповідно до пояснень Чічака І.Я. судом констатовано, що постанова слідчого СВ Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області про призначення експертизи датована 7 серпня 2014 року, хоча згідно з висновком експерта експертизу розпочато 6 серпня 2014 року, тобто на день раніше винесеної постанови слідчого.
Однак постанова слідчого про призначення експертизи судом не витребовувалася та прокурором не надавалася, так як під час дослідження матеріалів кримінального провадження суд не звертав увагу на вказану обставину. Одночасно, як зазначає Чічак І.Я., суд не запитував інформацію у прокурора про призначення слідчих у вказаному кримінальному провадженні.
Відтак, на думку Чічака І.Я., твердження суду, що «це факт не обумовлений, тому опискою не може бути», необґрунтоване та неперевірене, а тому є радче припущенням суду, аніж твердженням.
З приводу наявності в матеріалах кримінального провадження №____________ повідомлень про початок досудового розслідування, датованих 8 серпня 2014 року та підписаних слідчим СВ Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА-8, хоча згідно з відомостями ЄРДР у цей період повноваження слідчого здійснювали інші слідчі, та відсутності в матеріалах будь-яких процесуальних документів начальника слідчого підрозділу Рахівського ВП, Чічак І.Я. повідомив таке.
Під час досудового розслідування процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні ним не здійснювалося. Кримінальне провадження було передано ним під час розгляду обвинувального акта в суді. Тому ним вже не було можливості усунути ці порушення. Крім того, в цей час всі вищевказані слідчі, які проводили досудове розслідування, звільнені з правоохоронних органів, крім слідчого ОСОБА-8. Під час судового розгляду судом не витребовувались постанови про призначення слідчих, а прокурором надавались лише процесуальні документи, які слугували доказами вини ОСОБА-3.
З приводу ненадання суду заяви потерпілого Чічак І.Я. пояснив, що вказану заяву під час судового розгляду не надано, тому що він вбачав, що відомості до ЄРДР за вказаною категорією справи вносяться лише за заявою потерпілого, а питання щодо наявності цієї заяви при розгляді в суді не обговорювалось.
Крім того, як зазначив Чічак І.Я., клопотання в порядку ст. 333 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження з метою підтвердження чи спростування інформації, отриманої при проведенні слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА-4, не надавалось, оскільки останній помер до початку судового розгляду.
Під час судового розгляду ним забезпечено подання до суду заяви про правонаступництво родичами померлого потерпілого ОСОБА-4 відповідно до вимог листа-орієнтування прокуратури області від 29 січня 2018 року про порядок урегулювання питання щодо правонаступництва.
Таким чином, відповідно до пояснень Чічака І.Я. сином потерпілого ОСОБА-16 було подано заяву про залучення його як потерпілого, тобто правонаступником потерпілого. Однак ухвалою суду від 3 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА-16 про визнання його правонаступником, у якій зазначено, що таке чинним кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено.
Як зазначає Чічак І.Я., 6 березня 2018 року до Рахівського районного суду ОСОБА-16 повторно подано заяву, в якій він просив визнати його потерпілим у справі з метою забезпечення відшкодування заподіяних збитків та просив суд відновити судове слідство у цьому кримінальному провадженні. Указану заяву ОСОБА-16 залишено судом поза увагою, процесуального рішення судом по ній не прийнято. Таким чином, як зазначає Чічак І.Я., після відхилення судом таких клопотань ним особисто вже таке клопотання до суду не подавалось.
Як наголосив прокурор Чічак І.Я., у вказаному кримінальному провадженні процесуальне керівництво він не проводив, обвинувальний акт не затверджував та до суду не направляв. Його призначено в групу прокурорів вже на стадії розгляду кримінального провадження в суді. Таким чином, на його думку, ним було використано всі можливі докази, які були зібрані під час досудового розслідування, однак судом залишено їх поза увагою.
Крім того, Чічак І.Я. зазначив, що за допущені ним прорахунки під час здійснення публічного обвинувачення у вищевказаному провадженні в суді першої інстанції наказом прокурора Закарпатської області від 7 лютого 2019 року № 91к йому зменшено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.
З приводу ненадходження копії апеляційної скарги до прокуратури області прокурор Чічак І.Я. пояснень не надав.
Крім того, під час проведення перевірки в межах дисциплінарного провадження на запит члена Комісії з Рахівського районного суду Закарпатської області надійшла копія технічного звукозапису судових засідань, на яких розглядався обвинувальний акт у кримінальному провадженні №__________ від 7 серпня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА-3, а також протокол оперативної наради у прокурора Закарпатської області від 31 січня 2019 року № 2 і доповідна записка про результати вивчення причин порушення конституційних прав ОСОБА-3 у кримінальному провадженні №_________, які повністю підтверджують доводи дисциплінарної скарги.
Аналізуючи матеріали перевірки, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення прокурора Чічака І.Я. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
        Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги прокурора Закарпатської області частково знайшли своє підтвердження та прокурором Чічаком І.Я. допущено порушення вимог наказу Генерального прокурора України від                 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». 
З приводу доводів заявника щодо процесуальних порушень під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні                      №_________, а саме, що повідомлення про початок досудового розслідування підписане не тим слідчим, в кримінальному провадженні відсутні процесуальні документи, що мають бути підписані начальником слідчого відділу Рахівського ВП, постанова про призначення судово-медичної експертизи в кримінальному провадженні винесена слідчим пізніше, ніж розпочато експертизу, а також наявності в матеріалах кримінального провадження протоколу проведення слідчого експерименту в межах іншого провадження, слід зазначити, що прокурор Чічак І.Я. під час досудового розслідування процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні не здійснював. Кримінальне провадження було передано йому під час розгляду обвинувального акта в суді. У зв’язку з цим у нього вже не було можливості усунути ці порушення. 
З приводу доводів скаржника, що прокурором Чічаком І.Я. не подано до суду заяву потерпілого про початок досудового розслідування, інформацію про призначення слідчих у кримінальному провадженні, клопотання про проведення слідчих дій під час судового провадження з метою підтвердження/спростування інформації, отриманої при проведенні слідчого експерименту з потерпілим, а також клопотання щодо правонаступництва у кримінальному провадженні, слід зазначити, що вищевказану заяву про початок досудового розслідування під час судового розгляду прокурором Чічаком І.Я. не надано, оскільки відомості до ЄРДР за вказаною категорією справ вносяться лише за заявою потерпілого, а питання щодо наявності цієї заяви при розгляді в суді не обговорювалось. 
Клопотання в порядку ст. 333 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження з метою підтвердження чи спростування інформації, отриманої при проведенні слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА-4, не надавалось, оскільки останній помер до початку судового розгляду. Одночасно суд не запитував інформацію у прокурора про призначення слідчих у кримінальному провадженні.
Крім того, завдяки перевірці встановлено, що під час судового розгляду прокурором Чічаком І.Я. забезпечено подання до суду заяви про правонаступництво родичами померлого потерпілого ОСОБА-4 відповідно до вимог листа-орієнтування прокуратури області від 29 січня 2018 року про порядок урегулювання питання щодо правонаступництва.
Сином потерпілого ОСОБА-16 було подано заяву про залучення його як потерпілого, тобто правонаступником потерпілого. Однак ухвалою суду від          3 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА-16 про визнання його правонаступником, зазначивши, що таке чинним кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено.
Перевіркою встановлено, що 6 березня 2018 року до Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА-16 повторно подано заяву, в якій він просив визнати його потерпілим у справі з метою забезпечення відшкодування заподіяних збитків та просив суд відновити судове слідство у цьому кримінальному провадженні. Вказану заяву залишено судом без розгляду, в зв’язку з цим особисто Чічаком І.Я. клопотання до суду не подавалось.
Окрім того, відповідно до частини першої ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» підставою для дисциплінарного провадження можуть бути лише факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, встановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу. 
Однак у вищевказаному вироці суду відсутні відомості, які б вказували на  встановлення судом порушення закону чи прав громадян, які допущено з вини прокурора Чічака І.Я.
Той факт, що Рахівським районним судом Закарпатської області та Закарпатським апеляційним судом були прийняті рішення, відмінні від позиції прокурора Чічака І.Я., сам по собі не свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов’язків, ураховуючи принципову можливість альтернативної оцінки матеріалів кримінального провадження з боку судді, прокурора, адвоката, заявника та інших учасників.
Крім того, відповідно до частини третьої ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.
Водночас перевіркою встановлено, що прокурором Чічаком І.Я. порушено     п.п. 26, 35 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».
Так, відповідно до п. 26 вищевказаного наказу прокурорам усіх рівнів копії апеляційних скарг необхідно поштою та електронним зв’язком не пізніше наступного дня після їх подання надсилати до підрозділу, який забезпечує участь в апеляційному провадженні. 
У порушення вимог вищевказаного наказу копія апеляційної скарги на вирок, винесений Рахівським районним судом Закарпатської області 26 вересня 2018 року, прокурором Чічаком І.Я. не була направлена до відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Закарпатської області.
Крім того, як передбачено п. 35 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», прокурорам усіх рівнів не пізніше трьох днів з моменту ухвалення виправдувального вироку або закриття провадження за реабілітуючими підставами, а також про результати розгляду документів реагування на них судами вищих інстанцій необхідно повідомляти підрозділи організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді та відповідно до компетенції галузеві підрозділи прокуратур вищого рівня.
У порушення вимог вищевказаного наказу публічним обвинувачем      Чічаком І.Я. не повідомлено прокуратуру Закарпатської області про виправдувальний вирок, винесений Рахівським районним судом Закарпатської області 26 вересня 2018 року.
До пояснень Чічака І.Я., що за вказані в дисциплінарній скарзі порушення наказом прокурора Закарпатської області від 7 лютого 2019 року № 91к йому зменшено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, слід поставитися критично, враховуючи, що відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (рішення від 1 лютого 2018 року у справі № 800/590/17 (П/9901/50/18) позбавлення премії не є дисциплінарним стягненням, передбаченим статтею 49 Закону України «Про прокуратуру», а дисциплінарне стягнення накладається за наявності дисциплінарного проступку і не залежить від факту вжиття або невжиття таких заходів, як позбавлення премії.
Таким чином, у процесі перевірки встановлено, що доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, частково знайшли своє підтвердження. 
У діях прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічака І.Я. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежне виконання службових обов’язків,                        що є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
        Установлені під час перевірки відомості щодо неправомірних дій Чічака І.Я. підтверджуються, зокрема:
- копією постанови про зміну прокурора у кримінальному провадженні від 12 січня 2016 року;
- поясненнями прокурора Чічака І.Я. від 8 квітня 2019 року;
- копією протоколу оперативної наради у прокурора Закарпатської області № 2 від 31 січня 2019 року;
- доповідною запискою про результати вивчення причин порушення конституційних прав Волоса І.М. у кримінальному провадженні №___________.
        Під час прийняття рішення Комісія керувалася таким. 
    З дня вчинення проступку Чічаком І.Я., без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув. 
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення враховані характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Враховано те, що Чічак І.Я. наявних дисциплінарних стягнень не має та наявна задовільна характеристика виконувача обов’язків прокурора Закарпатської області.  
Комісія вважає, що дисциплінарний проступок, вчинений Чічаком І.Я., не має характеру грубого порушення. При виборі виду дисциплінарного стягнення щодо Чічака І.Я. Комісія керується наявністю таких підстав для накладення більш м’якого стягнення: у Чічака І.Я. відсутні дисциплінарні стягнення; проступком не завдано та не могло бути завдано суттєвих негативних наслідків правам та законним інтересам будь-яких інших осіб.
Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Чічака Ігоря Ярославовича до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
Копію цього рішення направити керівнику Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області, прокурору Закарпатської області для застосування до прокурора накладеного дисциплінарного стягнення та прокурору Чічаку І.Я.
Вказане рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, може бути оскаржене прокурором до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання поштою його копії.




Головуючий           В. Грушковський



Члени комісії:

В. Архіпов
А. Коваленко
С. Костенко
С. Нечепоренко  
Ю. Піцик
С. Погребняк 
С. Сергійчук 
В. Шемчук
В. Юсип