19.06.2019

Рішення №184дп-19


Про накладення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозова Іллю Сергійовича дисциплінарного стягнення

 
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА
КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ

РІШЕННЯ
№184дп-19

19 червня 2019

Київ

Про накладення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозова Іллю Сергійовича дисциплінарного стягнення


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого Шемчука В.В., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозова І.С. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-128дс-38дп-19,

В С Т А Н О В И Л А:

Морозов Ілля Сергійович в органах прокуратури працює з червня 2015 року. На займану посаду призначений наказом прокурора міста Києва від 10 жовтня 2017 року № 2033к.
Зі змісту службової характеристики вбачається, що Морозов І.С. за період перебування на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва, зарекомендував себе негативно. Виконує доручену йому роботу на середньому рівні. Працює не на повну можливість, потребує постійного контролю за роботою, у зв’язку з чим керівництвом останньому не доручалося виконання складних та важливих завдань. До своїх обов’язків ставиться недбало.
У спілкуванні зі службовими особами органів досудового розслідування проявляє нетактовність.
У роботі не проявляє жодної ініціативи, не допомагає колегам по роботі.
За характером не товариський, повагою серед керівництва та співробітників не користується. Не має авторитету серед колег.
Має схильність до порушення трудової дисципліни. Дисциплінарних стягнень не має.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 30 січня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_1 про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозовим І.С. дисциплінарного проступку.
Цього ж дня вказану скаргу за допомогою автоматизованої системи для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження визначено члену Комісії Шемчуку В.В., яким 11 лютого 2019 року прийнято рішення про відкриття щодо прокурора Морозова І.С. дисциплінарного провадження.
Рішенням Комісії від 3 квітня 2019 року № 108дп-19 строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Морозова І.С. до дисциплінарної відповідальності продовжено до 30 квітня 2019 року.
За результатами перевірки членом Комісії Шемчуком В.В.  23 квітня 2019 року складено висновок про наявність у діях прокурора Морозова І.С. дисциплінарного проступку. 
Прокурор Морозов І.С. та скаржник належно повідомлялися про час та місце проведення засідання Комісії.
На засідання Комісії 19 червня 2019 року з’явилися прокурор Морозов І.С. та представник скаржника – ОСОБА_2, яким головуючим роз’яснено їхні права та обов’язки учасників засідання.
Заслухавши доповідача – члена Комісії Шемчука В.В., пояснення представника скаржника ОСОБА_2, прокурора Морозова І.С., обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, матеріали перевірки та відомості, отримані Комісією під час розгляду вказаного висновку, Комісія встановила такі обставини.
Із змісту дисциплінарної скарги вбачається, що 2 та 5 листопада  2018 року прокурор Морозов І.С. намагався вступити у позаслужбові стосунки з прокурором Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3, що проявилося у спілкуванні з останнім з приводу розгляду Полтавським районним судом Полтавської області клопотання про заміну засудженому ОСОБА_4 невідбутої частини покарання більш м’яким, з’ясуванні позиції прокурора ОСОБА_3 у судовому засіданні та його позиції щодо подачі апеляційної скарги на рішення суду, а також намаганні особистої зустрічі, що свідчить про втручання чи будь-який інший вплив прокурора Морозова І.С. у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора.
На думку скаржника, прокурор Морозов І.С. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 8 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора.
Під час дисциплінарного провадження встановлено, що 6 листопада 2018 року керівником Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва  ОСОБА_5 прокурору міста Києва подано рапорт про призначення службового розслідування за фактом втручання прокурора Морозова І.С. у службову діяльність прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 шляхом особистих телефонних дзвінків, направленням телефонних повідомлень і намаганням особистої зустрічі на території міста Полтава з цим прокурором задля вирішення питання щодо розгляду Полтавським районним судом Полтавської області клопотання адвоката засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.
Прокуратурою міста Києва на підставі наказу прокурора міста від 8 листопада 2018 року № 127 проведено службове розслідування щодо можливого неправомірного втручання прокурора Морозова І.С. та здійснення ним у порядку, не передбаченому законодавством, впливу на службову діяльність прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3.
Під час службового розслідування з’ясовано, що 1 листопада 2018 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/2767/18 задоволено клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4 за частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 309 КК України до 5 років позбавлення волі та замінено невідбуту частину покарання більш м’яким покаранням у виді виправних робіт на 2 роки 5 місяців 26 днів.
У судовому засіданні приймав участь прокурор Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3, який проти задоволення судом цього клопотання заперечував.
Надалі, 2 листопада 2018 року на мобільний телефон ОСОБА_3 (конфіденційна інформація) телефонував прокурор Морозов І.С., у тому числі засобами мобільного додатку – меседжеру «Viber», та цікавився обставинами розгляду судом клопотання стосовно засудженого ОСОБА_4, який відбуває покарання у ДУ «Крюковська ВК № 29». Зокрема, прокурор Морозов І.С. цікавився обставинами щодо заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м’яким. Крім того, цікавився позицією ОСОБА_3 з цього питання та намірами можливої подачі апеляційної скарги на рішення суду. При цьому прокурор Морозов І.С. зазначав, що ОСОБА_4 засуджували вони і йому необхідно знати, яке рішення прийняте судом, його законність, а також чи буде Полтавською місцевої прокуратурою готуватися відповідна апеляційна скарга.
На ці питання ОСОБА_3 відповів, що нічого не може повідомити з цього приводу, і що рішення суду йому наразі невідоме.
Цього ж дня у вечірній час прокурор Морозов І.С. на телефон ОСОБА_3 надіслав повідомлення про бажання зустрітись особисто, щоб не розмовляти по телефону. 
Крім того, 5 листопада 2018 року у першій половині дня прокурор Морозов І.С. знову надіслав телефонне повідомлення ОСОБА_3, у якому намагався з’ясувати про наявність у нього вільного часу, оскільки хотів особисто цього ж дня приїхати до міста Полтава.
Цього ж дня в обідній час прокурор Морозов І.С. знову телефонував ОСОБА_3 на «Viber», та запитував про можливість особистої зустрічі з метою спілкування у справі ОСОБА_4.
Не отримавши згоду ОСОБА_3 на зустріч, прокурор Морозов І.С. більше не телефонував останньому.
Відповідно до висновку цього службового розслідування, затвердженого виконувачем обов’язків прокурора міста Києва ОСОБА_7 11 січня 2019 року, прокуратурою міста Києва підготовлено і направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозовим І.С. 
Під час перевірки прокурор Морозов І.С. заперечив доводи дисциплінарної скарги та пояснив, що ним здійснюється процесуальне керівництво (старший групи прокурорів, призначений заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва від 13 листопада 2017 року) у зареєстрованому прокуратурою Оболонського району міста Києва кримінальному провадженні № _____за частиною 2 статті 307 КК України.
Під час вивчення матеріалів указаного кримінального провадження ним встановлено рапорт оперативного співробітника відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, в якому вказується про наявну оперативну інформацію про те, що на території Печерського та Оболонського районів міста Києва діє злочинна група осіб, які налагодили збут особливо небезпечного наркотичного засобу метадон та психотропної речовини амфетамін мешканцям міста Києва. Розповсюджувачами наркотичного засобу є чоловіки на ім’я ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Крім того, можливою причетною особою до діяльності цієї групи в рапорті вказується ОСОБА_4.
Морозов І.С. установив, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Крюковська ВК № 29» та що 1 листопада 2018 року Полтавським районним судом за участі прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 винесено ухвалу, якою задоволено клопотання адвоката в інтересах  ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м’який, у виді виправних робіт.
У зв’язку з цим, керуючись вимогами статті 93 КПК України, для отримання відомостей від ОСОБА_4, щоб встановити обставини, які мають значення для розслідування вищевказаного кримінального провадження, ним зранку 2 листопада 2018 року здійснено телефонний дзвінок прокурору ОСОБА_3.
Назвавши своє прізвище і посаду, пояснивши в телефонній розмові, що його, Морозова І.С., цікавить отримати від ОСОБА_4 відомості у кримінальному провадженні, в якому він здійснює процесуальне керівництво, запитав, чи відомо ОСОБА_3, коли ОСОБА_4 звільняється з місць позбавлення волі.
На вказане запитання ОСОБА_3 відповів, що на цей час йому ще невідомо, після чого сказав, що перетелефонує або зателефонувати йому пізніше та нагадати.
Через деякий час Морозов І.С. ще раз зателефонував ОСОБА_3, на що в телефонній розмові останній сказав, що не може пересвідчитись з ким саме він розмовляє, на цей час зайнятий, йому не зручно наразі розмовляти по телефону, тому що їде у справах до міста Києва, де буде до вечора перебувати у Генеральній прокуратурі України, на що (враховуючи, що після роботи Морозов І.С. додому їду до центральної частини міста Києва і йому по дорозі додому було зручно зустрітись біля будівлі Генеральної прокуратури України), він йому запропонував зустрітись вечором десь біля Генеральної прокуратури України, на що ОСОБА_3 надав згоду та пообіцяв зателефонувати, коли закінчить свої справи та буде вільний.
Приблизно через декілька годин Морозов І.С. побачив дзвінок від  ОСОБА_3, відповівши, запитав –  чи зручно йому буде, якщо він приїде до нього о 18:00 год.
ОСОБА_3 перепитав, яка ціль їх зустрічі і що він не практикує подібні зустрічі з незнайомими людьми.
Враховуючи те, що в першій телефонній розмові Морозов І.С. вже повідомляв про інтерес отримати від ОСОБА_4 відомості, які мають значення для розслідування кримінального провадження, Морозов І.С. відповів, що це по ОСОБА_4, але ОСОБА_3 відмовився від зустрічі. Після відмови від зустрічі Морозов І.С. більше ОСОБА_3 не телефонував.
Під час спілкування з ОСОБА_3 ним будь-які вказівки, прохання, вимоги або пропозиції про вирішення будь-якого питання у судовій справі  ОСОБА_4 прокурору Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 не надавалися, втручання в його службову діяльність як прокурора або будь-який інший вплив на нього, ним не здійснювався.
Прокурор Морозов І.С. у наданих поясненнях наголосив, що його перше спілкування з ОСОБА_3 відбулося 2 листопада 2018 року, тобто вже після проведення судового засідання, на якому 1 листопада 2018 року за участі прокурора ОСОБА_3 розглянуто по суті клопотання про заміну невідбутої частини покарання на більш м’яке стосовно ОСОБА_4.
Прокурор Морозов І.С. також вказав, що спілкування з прокурором ОСОБА_3 відбулося виключною необхідністю отримати необхідну інформацію для виконання його службових повноважень у кримінальному провадженні. Форма спілкування по телефону не забороняється чинним законодавством і вона може передувати будь-яким письмовим запитам.
Крім того, прокурор Морозов І.С. вважає недоцільним та заперечив щодо взяття до уваги і дослідження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів наданого ОСОБА_3 до матеріалів службової перевірки СD-диску з записом телефонної розмови, довідки-стенограми прослуховування цього диску та скрін-шоту з телефонними повідомленнями.
На засіданні Комісії 19 червня 2019 року прокурор Морозов І.С. підтримав надані під час перевірки пояснення і заперечив щодо наявності будь-яких підстав, визначених частиною 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 
Представник скаржника ОСОБА_2 у повному обсязі підтримав доводи дисциплінарної скарги та пояснив, що прокурор Морозов І.С. як під час проведення службового розслідування, так і на засіданні Комісії надає неповні і нещирі пояснення щодо спілкування із прокурором ОСОБА_3. Тому  просив Комісію прийняти рішення про притягнення прокурора Морозова І.С. до дисциплінарної відповідальності.
Комплексно оцінивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія вважає обґрунтованими доводи дисциплінарної скарги.
При  прийнятті рішення Комісія виходить з такого. 
Відповідно до Присяги прокурора кожен працівник присвячує свою діяльність служінню Українському народові, Українській державі та присягається додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов’язань України, сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку, захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави, постійно вдосконалювати свою професійну майстерність. Бути принциповим, чесно сумлінно і неупереджено виконувати свої службові обов’язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
Порушення вимог Присяги є підставою для звільнення з органів прокуратури.
Крім того, до працівників прокуратури ставиться низка вимог, недотримання яких становить загрозу виконання у певній мірі органами прокуратури покладених на неї функцій та завдає шкоду її авторитету.
Так, пунктом 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Статтею 19 цього Закону передбачено загальні права та обов’язки прокурора, серед яких обов’язок прокурора неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до пункту 4 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як працівника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, визначено основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою.
Відповідно до статті 3 цього Кодексу правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів становлять Конституція України, закони України «Про прокуратуру», «Про запобігання корупції», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та інше законодавство, що стосується діяльності органів прокуратури, накази Генерального прокурора та цей Кодекс.
Розділом III Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачені основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора.
Так, статтею 21 цього Кодексу передбачено, що прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати високе звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою повинен поводитися коректно і пристойно.
Згідно зі Стандартами професійної відповідальності, встановленні Міжнародною асоціацією прокурорів, прокурорами можуть бути особи, котрі вирізняються професіоналізмом, шанують честь і гідність професії, дотримуються закону, професійної етики, досконало володіють законодавством і постійно стежать за його розвитком, прагнуть бути непохитними, незалежними та неупередженими, слугувати інтересам суспільства та захищати їх, визнають і підтримують універсальну концепцію про права людини та основоположні свободи.
Таким чином, дотримання рівня професіоналізму і престижу служби в органах прокуратури України, забезпечення морально-етичної чистоти її рядів є пріоритетними завданнями в організації роботи з особовим складом.
Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства. Невиконання працівниками прокуратури зазначених вимог утворює склад дисциплінарного проступку, а при деяких обставинах і склад службового чи іншого злочину.
Комісією встановлено факти, які свідчать про порушення прокурором Морозовим І.С. правил професійної етики.
Так, Морозов І.С. в порушення правил отримання інформації телефонував прокурору ОСОБА_3, але не направив листа навіть після відмови на неодноразові його телефонні дзвінки та надіслані повідомлення засобами мобільного додатку – меседжеру «Viber».
Крім того, він намагався особисто зустрітися з прокурором ОСОБА_3 в іншому місті.
Як під час перевірки, так і на засіданні Комісії прокурор Морозов І.С. надав неправдиві пояснення про прагнення зустрічі з прокурором ОСОБА_3 у місті Києві.
Усе це в цілому може скомпрометувати високе звання прокурора, є поведінкою, яка може зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, що є порушенням вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською Конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, що обґрунтовано дає підставу додатково кваліфікувати дії Морозова І.С. за пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Усе це в свою чергу може розглядатися як вплив на іншого прокурора в непередбачений спосіб.
Таким чином, прокурор Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозов І.С. 2 та 5 листопада 2018 року телефонував і направляв повідомлення прокурору Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 з приводу розгляду Полтавським районним судом Полтавської області клопотання про заміну засудженому ОСОБА_4 невідбутої частини покарання більш м’яким, з’ясування позиції прокурора ОСОБА_3 у судовому засіданні та його позиції щодо подачі апеляційної скарги на рішення суду, а також намагався особисто зустрітися з останнім.
Цими умисними діями прокурор Морозов І.С. вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 6 та 8 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»: одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора.
Факт вчинення прокурором Морозовим І.С. дисциплінарного проступку прямо або опосередковано підтверджується документами та їхніми копіями:
- дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 18 січня 2019 року;
- висновком службового розслідування від 11 січня 2019 року та матеріалами цього службового розслідування;
- рапортом керівника Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва ОСОБА_5;
- ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 1 листопада 2018 року у справі № 545/2767/18;
- апеляційною скаргою прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 від 7 листопада 2018 року;
- ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року;
- поясненнями прокурора ОСОБА_3;
- довідкою щодо прослуховування диску із записом телефонної розмови, зробленої 5 листопада 2018 року прокурором ОСОБА_3 (із стенограмою);
- скрін-шотом з телефону ОСОБА_3 з вхідними та вихідними повідомленнями від 2 листопада 2018 року;
- поясненнями керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_10, його першого заступника і заступника ОСОБА_11 та ОСОБА_12;
- поясненнями прокурора Морозова І.С.;
- поясненнями керівника Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва ОСОБА_5.
Обставин, що пом’якшують або обтяжують ступінь та характер дисциплінарної відповідальності прокурора Морозова І.С., не встановлено.
Оцінивши характер дисциплінарного проступку, Комісія вважає за можливе накласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозова І.С. найм’якіший вид дисциплінарного стягнення – догану, який є найбільш пропорційним вчиненому проступку.
Із дня вчинення проступку Морозовим І.С., без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення на нього дисциплінарного стягнення не минув.
При визначенні цього виду стягнення враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення Комісією.
На підставі викладеного, керуючись вимогами пунктів 6, 8 частини першої статті 43, статей 11, 47 – 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктів            115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія  

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва Морозова Іллю Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
Копію рішення направити прокурору Морозову І.С., керівнику Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва до відома. 
Копію рішення направити прокурору міста Києва для застосування накладеного дисциплінарного стягнення.
Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.


Головуючий           В. Шемчук


Члени комісії:

                   В.  Архіпов

   А. Коваленко

   О. Ковальчук

   С. Костенко

   С. Нечепоренко

   Ю. Піцик

   С. Погребняк
  
   В. Юсип