16.05.2019

Рішення №154дп-19


Про накладення на заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В. дисциплінарного стягнення

 
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА
КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ

РІШЕННЯ
№154дп-19

16 травня 2019

Київ

Про накладення на заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В. дисциплінарного стягнення


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-5дс-2дп-19,

В С Т А Н О В И Л А:

Столярчук Юрій Васильович в органах прокуратури працював 
з 1987 року по 2004 рік та з 2014 року – до теперішнього часу, на посаді заступника Генерального прокурора з 1 квітня 2015 року. Понад 10 років обіймав керівні посади.
За бездоганну службу та зразкове виконання службових обов’язків указом Президента України від 22 січня 2016 року № 18 Столярчуку Ю.В. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».
Неодноразово заохочувався Генеральним прокурором України та керівниками прокуратур обласного рівня.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 
22 листопада 2017 року № 286дп-17 Столярчука Ю.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення – догана, яке до теперішнього часу Генеральним прокурором не застосовано.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 2 січня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката ОСОБА-1 про вчинення заступником Генерального прокурора України Столярчуком Ю.В. дисциплінарного проступку.
Цього ж дня за допомогою автоматизованої системи скаргу визначено члену Комісії Сергійчуку С.О., яким 8 січня 2019 року прийнято рішення про відкриття стосовно прокурора Столярчука Ю.В. дисциплінарного провадження № 11/2/4-5дс-2дп-19.
За результатами перевірки членом Комісії Сергійчуком С.О. 1 березня 2019 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора.
На засідання Комісії, яке відбулося 3 квітня 2019 року, прокурор Столярчук Ю.В., який про час та місце проведення засідання Комісії повідомлений належним чином, не з’явився, повідомивши, що з висновком члена Комісії повністю погоджується та надавати додаткові пояснення відмовляється.
Скаржник ОСОБА-1 та його представник ОСОБА-2 на засідання Комісії з’явились.
Під час розгляду висновку про відсутність дисциплінарного проступку Столярчука Ю.В. виникли питання до прокурора у зв’язку з чим рішенням Комісії № 109дп-19 від 3 квітня 2019 року присутність прокурора на засіданні визнано обов’язковою.
Скаржник та прокурор Столярчук Ю.В. про час та місце проведення засідання Комісії повідомлені належним чином.
На засідання Комісії, яке відбулося 16 травня 2019 року, з’явився скаржник ОСОБА-1 та його представник ОСОБА-2, яким головуючим роз’яснені їх права та обов’язки, передбачені частиною шостою статті 47 Закону України «Про прокуратуру» та пунктом 40 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
У зв’язку з тим, що прокурор Столярчук Ю.В. на засідання Комісії повторно не з’явився, причину своєї неявки пояснив у листі від 7 травня 
2019 року № 03/1-5вих-19, зазначивши, що він раніше надав вичерпні письмові пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, та на підставі Закону України «Про прокуратури», відмовляється від надання додаткових пояснень під час засідання, Комісія вирішила розглянути дисциплінарну скаргу без участі прокурора.
Заслухавши доповідача – члена Комісії Сергійчука С.О., пояснення представника скаржника ОСОБА-2 та скаржника ОСОБА-1, обговоривши висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила такі обставини.
Із змісту дисциплінарної скарги вбачається, що заступник Генерального прокурора Столярчук Ю.В., бувши старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, під час здійснення процесуального керівництва вчинив наступні дисциплінарні проступки:
- не зареєстрував заяву ОСОБА-1 від 28 листопада 2018 року про вчинений стосовно нього злочин;
- здійснював тиск на адвоката ОСОБА-1 шляхом подання безпідставної скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області від 6 жовтня 2017 року про вчинення ним дисциплінарного проступку;
- процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ здійснював в інтересах ОСОБА-3, хоча ОСОБА-1 теж є потерпілим від цього злочину;
- незважаючи на ухвали слідчих суддів Столярчук Ю.В. не визнає ОСОБА-1 потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здійснював психологічний тиск на ОСОБА-1 шляхом внесення клопотання про відібрання зразків його підпису та почерку;
- допустив неетичну поведінку, яка полягала у сприйнятті ОСОБА-1 як підозрюваного у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, хоча з моменту реєстрації кримінального провадження йому підозра не оголошувалась.
Крім того, ОСОБА-1 у доповненні до дисциплінарної скарги 18 січня 2019 року повідомив, що у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ заступником Генерального прокурора ОСОБА-4 змінено підслідність та його повторно направлено до слідчого управління ГУ НП у місті Києві, звідки воно було передане 19 жовтня 2016 року постановою заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В. до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України через неефективність досудового розслідування.
Таким чином, на думку скаржника, у діях прокурора Столярчука Ю.В. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
У ході засідання Комісії скаржник ОСОБА-1 та його представник ОСОБА-2 надали пояснення з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, також висловили заперечення щодо пояснень прокурора та висновку члена Комісії про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора, наголошуючи, що незаконність дій прокурора Столярчука Ю.В. встановлена ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва.
Під час перевірки прокурор Столярчук Ю.В. пояснив, що 28 листопада 2018 року ОСОБА-1 до Генеральної прокуратури України подано два аналогічних звернення з приводу можливого розголошення представником потерпілої сторони – адвокатом ОСОБА-5 відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ. За наслідком розгляду вказаних звернень прокурором групи прокурорів ОСОБА-6 заявнику надано відповідь від 14 грудня 2018 року, у якій зазначено, що у заяві не міститься даних, які би свідчили про вчинення злочину, а також не вказано, які саме дані досудового розслідування було розголошено адвокатом ОСОБА-5 у зв’язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 387 КК України, не встановлено.
Крім цього, заявнику було роз’яснено порядок оскарження невнесення відомостей слідчим та прокурором до ЄРДР.
При цьому він зауважив, що ухвала суду щодо зобов’язання внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою до Генеральної прокуратури не надходила.
Отже, враховуючи, те що звернення ОСОБА-1 розглянуто, про що йому надано відповідь, а також те, що, згідно зі статтею 303 КПК України невнесення відомостей до ЄРДР оскаржується виключно до слідчого судді, його твердження про невиконання ним службових обов’язків є надуманими.
Щодо подання скарги на ОСОБА-1 до Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області повідомив, що подання скарги на дії адвоката є правом особи, яке прямо передбачено чинним законодавством, а тому твердження скаржника про необ’єктивність, упередженість, здійснення тиску є надуманими та необґрунтованими.
З приводу доводів скаржника про вчинення ним дисциплінарного проступку унаслідок вчинення дій чи прийняття рішень про відмову у визнанні скаржника потерпілим, повідомив таке.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ заявнику ОСОБА-3 вручено пам’ятку про права та обов’язки потерпілого. Спричинення ОСОБА-3 матеріальної шкоди протиправними діями підтверджено висновком комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи, яку призначено слідчим у межах вказаного провадження.
Поряд із цим ОСОБА-1 26 січня 2017 року звернувся до слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА-7 із заявою про залучення його до кримінального провадження за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, як потерпілого, за результатом розгляду якої 8 лютого 2017 року слідчим винесено обґрунтовану постанову про відмову у визнанні заявника потерпілим.
За результатами розгляду заяви ОСОБА-1 від 19 грудня 2017 року про залучення його потерпілим, прокурором групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА-6 21 грудня 2017 року прийнято обґрунтоване рішення про відмову у визнанні ОСОБА-1 потерпілим. Останнім вказане рішення оскаржено та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року у справі за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ скасовано зазначену постанову прокурора від 21 грудня 2017 року та зобов’язано уповноважену особу Генеральної прокуратури України розглянути зазначену вище заяву ОСОБА-1 відповідно до вимог статті 55 КПК України.
Прокурором за наслідком повторного розгляду заяви ОСОБА-1, 
30 березня 2018 року прийнято рішення про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.
Рішення прокурора обґрунтовано тим, що заява ОСОБА-1 про визнання його потерпілим не підлягає задоволенню, оскільки останнім жодним чином не обґрунтовано заподіяння йому матеріальної чи моральної шкоди. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ самого факту спричинення матеріальної чи моральної шкоди ОСОБА-1 не встановлено. Приєднаний до заяви ОСОБА-1 висновок експерта за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ судово-економічної експертизи, яка не призначалась у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.
Зазначена постанова прокурора до теперішнього часу є чинною та її ніким не оскаржено.
Натомість до Генеральної прокуратури України надійшла копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року про зобов’язання визнати ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, залучити останнього до кримінального провадження та вручити пам’ятку про права та обов’язки потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
У зв’язку з цим, старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА-7 24 травня 2018 року винесено постанову про визнання ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.
За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження Столярчуком Ю.В., як старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні вказану постанову слідчого на підставі статей 36, 55 та 110 КПК України скасовано.
Приймаючи зазначене процесуальне рішення, він, як заступник Генерального прокурора, ґрунтувався виключно на тому, що матеріали кримінального провадження № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ не містили об’єктивних відомостей про спричинення ОСОБА-1 моральної, фізичної або майнової шкоди, а долучений до заяви ОСОБА-1 висновок експерта за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ отримано поза межами досудового розслідування. Призначення судово-економічної експертизи у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку самим ОСОБА-1 не ініціювалось.
Крім цього, як заступник Генерального прокурора, скасовуючи постанову слідчого ОСОБА-7, також виходив із того, що 30 березня 2018 року прокурором у цьому кримінальному провадженні, за аналогічною заявою ОСОБА-1 про визнання його потерпілим, прийнято обґрунтоване рішення про відмову у визнанні його потерпілим. Ця постанова станом на 4 червня 
2018 року була чинною та ніким не оскаржена.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, посадові особи мають діяти виключно на підставі, у межах та спосіб, визначеними Конституцією та законами України.
Визначений статтею 25 КПК України принцип публічності, із урахуванням повноважень наданих частиною 5 статті 36 КПК України, зобов’язують його, як заступника Генерального прокурора, у межах компетенції реагувати на незаконні рішення слідчих та прокурорів, та скасовувати їх.
Таким чином, на час оцінки ним, як керівником органу прокуратури у розумінні пункту 9 частини 1 статті 3 КПК України, постанови слідчого, за основу висновку про її незаконність взято об’єктивну відсутність будь-яких фактичних відомостей про спричинення йому злочином шкоди, відтак, скасування зумовлено безпідставністю цього рішення, невідповідністю матеріалам справи, протиріччями із постановою прокурора ОСОБА-6 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА-1.
Крім цього, законну необхідність винесення такої постанови обґрунтовано тим, що, відповідно до частини 1 статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами у кримінальному провадженні, а ОСОБА-1 не є стороною провадження та має процесуальний статус свідка.
Крім того, наданий ОСОБА-1 висновок експерта за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ не може бути долучено до матеріалів кримінального провадження № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, оскільки його отримано у спосіб та порядок, які не передбачені КПК України. Питання проведення самої експертизи також не ініційовано у порядку, що передбачений КПК України, а тому сторона обвинувачення мала обґрунтовані підстави не долучати до матеріалів провадження указаний висновок.
Надалі за результатами розгляду скарги ОСОБА-1 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА-8 від 26 липня 2018 року у справі № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ установлено, що винесена Столярчуком Ю.В. постанова про скасування постанови слідчого про визнання потерпілим від 4 червня 2018 року суперечить чинному законодавству, а тому її скасовано.
Столярчук Ю.В. у своїх поясненнях звернув увагу на те, що статтею 45 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Водночас чинне законодавство визначає низку гарантій самостійності та незалежності прокурорів, зокрема у статті 16 Закону України «Про прокуратуру» прямо зазначено: «здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України».
Варто зауважити, що діяльність прокурора, як одного із суб’єктів правозастосування, полягає у суб’єктивному, із урахуванням знань, практики і навичок, тлумачення і сприйняття обставин кожної конкретної справи або ситуації, та залежно від цього, здійснення умовиводів та прийняття тих чи інших рішень у межах компетенції.
Вочевидь явно несправедливим та нелогічним було б притягнення до дисциплінарної відповідальності за прийняття оспорюваних з огляду на правову невизначеність або колізії у законодавстві рішень службової особи.
Безсумнівно, що постановлення протизаконного рішення слідчим або прокурором має бути скасовано вищестоящим прокурором чи слідчим суддею. Однак очевидно лише умисне винне діяння, якому притаманні невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків та яким явно порушено права осіб чи вимоги закону, з урахуванням конкретних обставин, може тягнути визнання таких дій проступком та викликати необхідність у накладенні стягнення.
Різне трактування вимог чинного законодавства з тих чи інших причин та наявності низки індивідуальних факторів, не може бути причиною та самодостатньою підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, оскільки, це б не відповідало ні виконанню завдань кримінального провадження, ні визначеним Законом України «Про прокуратуру» гарантіям незалежності прокурора.
Крім цього, Столярчук Ю.В. надав позапроцесуальну оцінку ухвали слідчого судді від 26 липня 2018 року, якою скасовано його процесуальне рішення.
Столярчук Ю.В. вважає, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено статтею 303 КПК України та є вичерпним. Оскарження процесуальних рішень керівника органу прокуратури щодо скасування постанов слідчих та прокурорів процесуальним законом не передбачено, а скарги на такі рішення можуть бути лише предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, з чого випливає однозначний висновок щодо відсутності правових підстав для скасування таких рішень слідчим суддею.
З тих же причин вважає необґрунтованою ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА-9 від 14 лютого 2018 року в справі за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.
Апеляції на зазначені ухвали судів не вносились через те, що КПК України не передбачений порядок їх оскарження.
Столярчук Ю.В. зауважив, що статтею 55 КПК України встановлено чіткі вимоги, на підставі яких особа набуває статусу потерпілого.
Відповідно до вимог частини 2 статті 55 КПК України права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї правопорушення, або заяви про залучення її до провадження, як потерпілого.
Разом з тим, КПК України передбачає запобіжник для уникнення безпідставного набуття статусу потерпілого при надходженні зазначених вище заяв, – винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим, яку може бути оскаржено до слідчого судді.
Отже, КПК України не встановлює жодного процесуального рішення та дії, які повинні прийняти/здійснити слідчий/прокурор, для визнання особи потерпілим.
Аналогічно кримінальним процесуальним законодавством не передбачено процедури залучення особи до кримінального провадження.
Проаналізувавши зміст статті 55 КПК України, можна дійти висновку, що особа, якій вмотивованою постановою відмовлено у визнанні потерпілою, може оскаржити таке рішення слідчого або прокурора. У разі відсутності такої постанови, вказана особа може оскаржити саме бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нерозгляді заяви про визнання потерпілим у кримінальному провадженні у визначений КПК України строк, та просити слідчого суддю зобов’язати слідчого або прокурора вчинити певні дії, а саме – розглянути зазначену заяву особи.
Розгляд на стадії досудового розслідування заяви ОСОБА-1, про залучення його як потерпілого, відповідно до приписів статті 55 КПК України, входить до компетенції слідчого або прокурора, а до компетенції слідчого судді, в цьому випадку, входить перевірка законності та обґрунтованості постанови про відмову у залученні як потерпілого.
Крім того, слідчим суддею не враховано, що за наслідком розгляду звернення ОСОБА-1 від 27 листопада 2017 року щодо залучення його потерпілим, старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА-7 5 грудня 2017 року надано чергову відповідь про те, що 8 лютого 2017 року слідчим винесено постанову про відмову у визнанні заявника потерпілим.
У зв’язку з чим, у цьому випадку предметом судового оскарження не могла бути бездіяльність слідчого, яким неодноразово повідомлено заявнику про прийняте процесуальне рішення, а відповідно до статті 55 КПК України, мало бути оскаржено лише рішення слідчого від 8 лютого 2017 року, тобто на час винесення судом ухвали від 14 лютого 2018 року за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, постанова слідчого від 8 лютого 2017 року була чинною та її не було оскаржено в установленому КПК України порядку.
Крім того, на теперішній час вказане судове рішення є предметом апеляційного оскарження (справа № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ під головуванням судді Київського апеляційного суду ОСОБА-10).
Поряд з цим, ОСОБА-1 неодноразово реалізовував своє право на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого та прокурора у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, за наслідком чого слідчими суддями у кожному разі відмовлено у задоволенні його скарг.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 
22 грудня 2018 року за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ залишено без задоволення заяву адвоката ОСОБА-11, який діяв в інтересах ОСОБА-1, про відвід заступнику Генерального прокурора Столярчуку Ю.В. у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, оскільки, судом не встановлено порушень вимог КПК України, що могли свідчити про необ’єктивність та упередженість прокурора.
Щодо психологічного тиску, який полягав у відібранні зразків підпису та почерку Столярчук Ю.В. пояснив, що у ході розслідування кримінального провадження № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, на підставі відповідних статей КПК України, проводився комплекс слідчих та розшукових дій, приймались різні процесуальні рішення, у тому числі, щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, серед інших і щодо відібрання зразків підпису самого ОСОБА-1.
Вказані слідчі (розшукові) дії здійснено виключно з метою встановлення об’єктивної істини у справі та збирання доказів.
Крім того, на адресу Генеральної прокуратури України надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, якою зобов’язано провести дослідження відомостей, викладених у заяві ОСОБА-1, у тому числі, щодо вчинення психологічного тиску на заявника, а також прийняти відповідні заходи, про що повідомити останнього.
За наслідком дослідження викладених обставин, Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України підстав для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, як і для призначення службового розслідування, не встановлено, про що 19 червня 2018 року письмово повідомлено ОСОБА-1.
Щодо сприйняття ОСОБА-1 як підозрюваного в кримінальному провадженні без оголошення йому підозри, що є порушенням прокурорської етики пояснив, що під час розслідування Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ОСОБА-1 про підозру не повідомлялось.
У публічній сфері, засобах масової інформації заступником Генерального прокурора Столярчуком Ю.В. не поширювалась будь-яка інформація щодо притягнення ОСОБА-1 до кримінальної відповідальності.
Столярчук Ю.В. також зазначив, що згідно зі статтею 45 Закону України «Про прокуратуру», рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно спеціальним законом – Кримінальним процесуальним кодексом України, а тому підстав для здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього за скаргою ОСОБА-1 немає.
Вивчивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги щодо розгляду заяви ОСОБА-1 від 28 листопада 2018 року про вчинення стосовно нього злочину не підтвердилися.
Так, вказану заяву розглянуто відповідно до вимог Закону, встановлено, що у заяві не міститься відомостей, які би свідчили про вчинення злочину у зв’язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, не встановлено.
ОСОБА-1 роз’яснено, що згідно зі статтею 303 КПК України невнесення відомостей слідчим та прокурором до ЄРДР оскаржується виключно до слідчого судді.
Ухвала слідчого судді щодо зобов’язання внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою до Генеральної прокуратури України не надходила.
Щодо здійснення тиску на адвоката ОСОБА-1 шляхом подання безпідставної скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області від 6 жовтня 2017 року про вчинення ним дисциплінарного проступку, Комісія зазначає, що подання скарги на дії адвоката ОСОБА-1 є правом особи, яке прямо передбачено чинним законодавством, а тому твердження скаржника про необ’єктивність, упередженість, здійснення тиску є надуманими та необґрунтованими.
Твердження скаржника, що прокурор Столярчук Ю.В. здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ в інтересах ОСОБА-3 не знайшли свого підтвердження під час перевірки.
Стосовно обставин щодо можливого здійснення психологічного тиску на скаржника шляхом внесення клопотання про відібрання зразків його підпису та почерку, варто вказати, що на адресу Генеральної прокуратури України надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 
18 травня 2018 року за № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, якою зобов’язано провести дослідження відомостей, викладених у заяві ОСОБА-1, у тому числі щодо вчинення психологічного тиску на заявника, а також прийняти відповідні заходи.
Доводи скаржника про те, що прокурор Столярчук Ю.В. допустив неетичну поведінку, яка полягала у сприйнятті ОСОБА-1 як підозрюваного у кримінальному провадженні, хоча підозра останньому не оголошувалась, не знайшли свого підтвердження під час перевірки.
Разом з тим, вивчивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила в діях прокурора Столярчука Ю.В. ознаки складу дисциплінарного проступку.
Згідно частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» рішення, дії чи бездіяльність прокурора, в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення ним прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Оскарження рішення, дій чи бездіяльності, у тому числі прокурора, під час досудового розслідування визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до вимог частини шостої статі 36 та частини третьої статті 37 Кримінального процесуального кодексу України керівник відповідного органу прокуратури своїм рішенням має право скасувати незаконні та необґрунтовані постанови прокурорів нижчого рівня, а також покладати повноваження прокурора у кримінальному провадженні на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування, про що виноситься відповідна постанова.
Таким чином, згідно вищезазначених норм цього Кодексу, підставою для дисциплінарного провадження щодо неналежного виконання службових обов’язків прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях може бути наявність рішень відповідного керівника органу прокуратури або суду, у яких встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону.
Комісією встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року зобов’язано визнати 
ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, залучити останнього до кримінального провадження та вручити пам’ятку про права та обов’язки потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА-7 24 травня 2018 року, на виконання вказаної ухвали, винесено постанову про визнання ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.
Надалі 4 червня 2018 року прокурором Столярчуком Ю.В., як старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні вказану постанову слідчого скасовано.
За результатами розгляду скарги ОСОБА-1 у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА-8 від 26 липня 2018 року у справі № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ констатовано, що винесена Столярчуком Ю.В. постанова про скасування постанови слідчого про визнання потерпілим від 4 червня 2018 року суперечить чинному законодавству та її скасовано.
Відповідно до частини 7 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Згідно із положеннями статті 533 КПК України ухвала суду, яка набрала законної сили, обов’язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, прокурор Столярчук Ю.В., бувши старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ від 24 березня 2016 року, під час здійснення процесуального керівництва у цьому провадженні, всупереч вимогам частини 7 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 533 КПК України, скасувавши постанову слідчого про визнання ОСОБА-1 потерпілим у цьому провадженні, яка була винесена на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, зупинив своїм рішенням її виконання, що суперечить чинному законодавству, чим неналежно виконав свої службові обов’язки, що констатовано в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2018 року у справі № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.
Цими діями Столярчук Ю.В. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Вчинення Столярчуком Ю.В. дисциплінарного проступку підтверджується такими документами:
- дисциплінарною скаргою від 2 січня 2019 року;
- поясненнями та запереченнями ОСОБА-1 та його представника ОСОБА-2;
- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 
14 лютого 2018 року № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ;
- постановою слідчого від 24 травня 2018 року про визнання ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ;
- постановою прокурора Столярчука Ю.В. від 4 червня 2018 року, якою скасовано постанову слідчого від 24 травня 2018 року;
- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 
26 липня 2018 року у справі № КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ;
- поясненнями Столярчука Ю.В.;
Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, не встановлено.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Із дня вчинення проступку Столярчуком Ю.В., без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у декретній відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини та інші обставини.
З огляду на наведене Комісія вважає, застосування до Столярчука Ю.В. дисциплінарного стягнення у виді догани, є пропорційним вчиненому ним проступку.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути заступника Генерального прокурора Столярчука Юрія Васильовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
Копію рішення направити прокурору Столярчуку Ю.В. та Генеральному прокурори України для застосування дисциплінарного стягнення та відома.
Рішення може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.


Головуючий В. Грушковський

Члени Комісії


В. Архіпов

А. Коваленко

О. Ковальчук

С. Нечепоренко

Ю. Піцик
С. Сергійчук

В. Шемчук

В. Юсип