16.05.2019

Рішення №149дп-19


Про накладення на прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області Жеваго В.В. дисциплінарного стягнення

 
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА
КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ

РІШЕННЯ
№149дп-19

16 травня 2019

Київ

Про накладення на прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області Жеваго В.В. дисциплінарного стягнення


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області Жеваго В.В. в дисциплінарному провадженні № 11/2/4-2068дс-4дп-19,

В С Т А Н О В И Л А:

Жеваго Вадим Віталійович в органах прокуратури працює з грудня 2011 року. У період події, що оскаржуються в дисциплінарній скарзі, Жеваго  В.В. перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області. Наказом прокурора Харківської області від 7 лютого 2019 року № 275к призначений на посаду прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області (наказ №), яку обіймає на цей час.
Зі змісту характеристики, наданої прокурором Харківської області, вбачається, що Жеваго В.В. дисциплінарних стягнень та заохочень не має.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 18 грудня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА-1 про вчинення дисциплінарного проступку слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Жеваго В.В. 
Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою цього ж дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії Коваленком А.А., яким 8 січня 2019 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-2068дс-4дп-19.
Рішенням Комісії від 13 лютого 2019 року № 53дп-19 продовжено строк проведення перевірки відомостей щодо наявності підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності на один місяць.
Положеннями статей 46 та 47 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII) передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії.
Під час розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора Комісія враховує, що відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Перехідні положення» Закону № 1697-VII він набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім пункту 5 розділу XII (за винятком підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28–38, 42, 44–50, 62–63, 65–79 цього Закону, що набирають чинності 15 квітня 2017 року. 
Таким чином, стаття 43 Закону № 1697-VII, яка передбачає підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, набрала чинності з 15 липня 2015 року, а з 15 квітня 2017 року єдиним органом, що має право здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурора, є Комісія. 
За результатами перевірки членом Комісії 22 лютого 2019 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях Жеваго В.В.
У зв’язку з неявкою прокурора Жеваго В.В. Комісією 3 квітня 2019 року прийнято рішення про відкладення розгляду висновку.
Скаржник та прокурор належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії. 
Від скаржника надійшов лист щодо розгляду висновку без його участі.
Прокурор Жеваго В.В. повідомив, що не зможе взяти участь у засіданні Комісії та надав згоду на розгляд висновку без його участі.
Зважаючи на викладене, Комісія прийняла рішення про можливість розгляду висновку за відсутності прокурора Жеваго В.В.
Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваленка А.А., дослідивши матеріали перевірки, вивчивши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, Комісія встановила таке.
Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що в провадженні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області знаходиться кримінальне провадження, внесене 7 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _____ на виконання ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова за частиною першою статті 365 КК України.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводським районним судом міста Харкова від 8 листопада 2018 року скасовано постанову про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № _____ та зобов’язано слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Жеваго В.В. (далі – слідчого Жеваго В.В.) розглянути клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.
Проте слідчий Жеваго В.В. вказане судове рішення не виконав, а натомість листом від 28 листопада 2018 року № 17/2-417-16 повідомив його про винесення 28 листопада 2018 року постанови про відмову у визнанні його потерпілим. Однак цієї постанови ОСОБА-1 не отримував, що підтверджується відсутністю запису в листі про наявність додатку до нього. 
У зв’язку з цим, з метою оскарження дій слідчого Жеваго В.В. в порядку статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), скаржник на особистому прийомі в прокуратурі області 4 грудня 2018 року подав заяву щодо надання йому постанови від 28 листопада 2018 року про відмову у визнанні його потерпілим. 
На вказану заяву, як повідомляє скаржник, відповідь надано 6 грудня 2018 року за підписом слідчого Жеваго В.В., в якій зазначається, що постанову від 28 листопада 2018 року надіслано на адресу ОСОБА-1 і долучено копію супровідного листа, в якому додатком зазначено копію постанови.
Скаржник стверджує, що вказана інформація є неправдивою і супровідний лист, долучений до відповіді від 6 грудня 2018 року, є сфальсифікованим.  
Ураховуючи викладене, скаржник вважає, що таким чином слідчий, ухиляючись від надання постанови про визнання його потерпілим, наполегливо порушує його права щодо оскарження процесуального рішення, а наведені дії слідчого Жеваго В.В. не обмежуються звичайними процесуальними діями, які можуть бути помилковими, а містять ознаки дисциплінарного порушення.
Окрім того, як зазначає скаржник, слідчий Жеваго В.В. ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 8 листопада 2018 року, якою скасовано постанову про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № _____ та зобов’язано слідчого Жеваго В.В. розглянути клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, отримав 27 листопада 2018 року, і вже 28 листопада 2018 року виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА-1 потерпілим, тим самим не виконав судове рішення.
Безпосередньо в невиконанні судового рішення, як вказує скаржник, і полягає дисциплінарне порушення з боку слідчого Жеваго В.В.
Скаржник також акцентує увагу, що слідчий Жеваго В.В. виносив неодноразово постанови про відмову у визнанні його потерпілим, проте жодна з них не обґрунтована, усі вони ідентичні за своїм змістом, що надалі слугувало підставою для їх скасування судом.
Таким чином, на думку скаржника, своїми діями слідчий Жеваго В.В. вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 1 та 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
Зі свого боку в надісланих до Комісії поясненнях Жеваго В.В. повідомив, що до прокуратури області надійшла заява ОСОБА-1 від 3 жовтня 2018 року щодо залучення останнього в межах кримінального провадження № _____ як потерпілого, призначення судово-психологічної експертизи та надання для ознайомлення матеріалів провадження.
Слідчий виніс постанову про відмову у визнанні потерпілим від  5  жовтня 2018 року, копію якої надіслано на адресу заявника.
Наділі до прокуратури області 27 листопада 2018 року надійшла ухвала Червонозаводського районного суду від 8 листопада 2018 року, яку він отримав 28 листопада 2018 року, про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим від 5 жовтня 2018 року та розгляду клопотання ОСОБА-1 в порядку статті 220 КПК України. 
Зазначив, що він виніс постанову про відмову у визнанні потерпілим від 28  листопада 2018 року, яка направлена на адресу заявника у день винесення.
Ураховуючи, що 28 листопада 2018 року слідчим винесена постанова про відмову у визнанні потерпілим, яка не скасована судом та є чинною, слідчим на виконання рішення суду розглянуто ОСОБА-1 в порядку статті 220 КПК України.
Потім на адресу прокуратури області надійшла заява ОСОБА-1 від 4 грудня 2018 року, у якій заявник стверджував, що на його адресу слідчим не надсилалася постанова про відмову у визнанні потерпілим від 28 листопада 2018 року. За результатами її розгляду заявнику надіслано копію супровідного листа про направлення постанови.
Окрім того, за підписом начальника другого відділу слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА-2 ОСОБА-1 14 грудня 2018 року надіслано копію постанови про відмову у визнанні потерпілим від 28  листопада 2018 року.
Жеваго В.В. також вказує на те, що Комісія не може розглядати його дії як прокурора, оскільки події, на які скаржиться ОСОБА-1, відбувалися у той час, коли він перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області.
Наразі, згідно з вимогами пункту 5 розділу VIII «Перехідні положення» Закону № 1697-VII положення цього Закону не поширюються на слідчих, відповідно до чого Комісія законодавством позбавлена можливості щодо здійснення процедури стосовно слідчих органу прокуратури.
З огляду на викладене Жеваго В.В. вважає, що в його діях відсутній дисциплінарний проступок.
Аналізуючи вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника про вчинення Жеваго В.В. дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження, виходячи з такого.
Згідно з положеннями частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження – це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Так, рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу  встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Перевіркою під час дисциплінарного провадження установлено, що дії слідчого Жеваго В.В. неодноразово були предметом судового розгляду, за результатами якого прийняті ним рішення скасовувалися.
Так, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2017 року у справі № 646/3240/17 постанову слідчого Жеваго В.В. від 24 квітня 2017 року про відмову у визнанні ОСОБА-1 потерпілим скасовано.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року у справі № 646/3240/17 також скасовано постанову слідчого Жеваго В.В. від 30 липня 2017 року про закриття кримінального провадження № _____.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2018 року у справі № 646/3240/17 скасовано постанову слідчого Жеваго В.В. від 18 травня 2018 року про закриття кримінального провадження № _____.
Проте слідчий Жеваго В.В. належних висновків не зробив і наполегливо, свідомо допускає ігнорування вимог чинного законодавства, чим порушуються права скаржника ОСОБА-1.
Так, ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від  8 листопада 2018 року у справі № 646/3240/17 скасовано постанову слідчого Жеваго В.В. від 5 жовтня 2018 року про відмову у визнанні ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № _____ та зобов’язано останнього розглянути клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.
Однак, слідчий Жеваго В.В. вказане судове рішення проігнорував, про що свідчить відповідь від 28 листопада 2018 року № 17/2-417-16, згідно з якою ОСОБА-1 повідомили, що судове рішення надійшло на адресу прокуратури 27 листопада 2018 року, проте постановою від 28 листопада 2018 року відмовлено у визнанні ОСОБА-1 потерпілим, у зв’язку з чим відсутні підстави для розгляду його клопотань в порядку статті 220 КПК України.
У силу вимог пункту 2 частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить законність.
За положеннями статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
При цьому статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Обов’язковість рішення суду є невід’ємним елементом сучасної демократичної держави. Виконання судового рішення – прояв того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава. 
При зверненні до суду за судовим захистом його рішення набуває ознак загальнообов’язковості як для самих сторін процесу, так і для державних органів та суду, який ухвалив таке рішення. Відтак, законними є очікування особи щодо безпосереднього виконання судового рішення. Виконання рішення суду на практиці найяскравіше свідчить про дієвість судового захисту порушених прав і свобод людини. У свою чергу невиконання рішення суду нівелює усю діяльність правоохоронних органів, суду, завдає шкоди правам і свободам людини, порушує існуючий правопорядок, а такі порушення дають змогу простежити зв’язок принципу верховенства права і принципу правової визначеності при забезпеченні обов’язковості рішення суду. Будь-яке рішення суду залишається індивідуальним актом, однак його невиконання спричиняє істотну шкоду не тільки особі, інтереси якої не забезпечені, а й публічному порядку. 
Невиконання рішення суду створює ситуацію, за якої громадянин використав всі надані державою можливості захистити своє порушене право – звернувся до суду, брав участь у судовому розгляді, отримав рішення суду, яке набуло законної сили, однак, фактичного забезпечення свого права не отримав. Законні очікування такої особи є порушеними, адже виконання рішення суду залежить від чинників, що знаходяться поза сферою її впливу, породжують ситуацію, за якої особа хоч і виконала всі вимоги закону, реалізувала своє право на захист, однак такого захисту не отримала. 
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:
1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
3) територіальності;
4) презумпції невинуватості;
5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;
6) політичної нейтральності прокуратури;
7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Проте слідчий Жеваго В.В. знехтував вищенаведеними положеннями закону. Допущення подібної поведінки підриває авторитет самого слідчого Жеваго В.В., органів прокуратури, так і держави в загалом, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.
Таким чином, під час дисциплінарного провадження встановлено, що доводи дисциплінарної скарги ОСОБА-1 про вчинення дисциплінарного проступку Жеваго В.В. підтверджується. У зв’язку з цим Жеваго В.В. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та накладенню на нього дисциплінарного стягнення, зважаючи на наявність в його діях складу дисциплінарного проступку – невиконання службових обов’язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).
Водночас у діях Жеваго В.В. відсутні ознаки дисциплінарного проступку у виді дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII), оскільки його винуватість у вчиненні якого-небудь кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком, який набрав законної сили.
Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Ураховуючи, що вчинений Жеваго В.В. дисциплінарний проступок має наслідком порушення гарантованих Конституцією прав громадянина, є підстави для застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, що є найбільш пропорційним вчиненим ним проступку.
Факт вчинення дисциплінарного проступку Жеваго В.В. підтверджується таким документами: 
- постановою слідчого Жеваго В.В. від 18 травня 2018 року про закриття кримінального провадження № _____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України;
- постановою слідчого Жеваго В.В. від 5 жовтня 2018 року про відмову у визнанні ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № _____;
- ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 8  листопада 2018 року у справі № 646/3240/17; 
- постановою слідчого Жеваго В.В. від 28 листопада 2018 року про відмову у визнанні ОСОБА-1 потерпілим у кримінальному провадженні № _____;
- листом ОСОБА-1 за підписом слідчого Жеваго В.В. від 28 листопада 2018  року № 17/2-417-16.
Згідно з приписами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. 
Відповідно до наказу прокурора Харківської області від 20 грудня 2018 року № 2291к Жеваго В.В. перебував у відпустці тривалістю 14 календарних дні, з 21 грудня 2018 року.
З дня вчинення дисциплінарного проступку річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не сплинув. 
Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісія, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, враховує характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. 
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосованим до прокурора, Комісія зважає на службову характеристику прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури. При цьому врахуванню підлягають очевидні, грубі порушення, а також те, що вони спричинили порушення прав та законних інтересів громадянина (ОСОБА-1).
З огляду на наведене Комісія вважає, що застосування до Жеваго В.В. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним проступку.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області Жеваго Вадима Віталійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
Копію рішення направити прокурору Харківської області для застосування накладеного дисциплінарного стягнення та Жеваго В.В.
Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. 



Головуючий В. Грушковський

Члени Комісії:

В. Архіпов

А. Коваленко

О. Ковальчук

С. Костенко

С. Нечепоренко 

Ю. Піцик

С. Сергійчук 

В. Шемчук

В. Юсип