10.04.2019

Рішення №115дп-19


Про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського С.О.

 
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА
КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ

РІШЕННЯ
№115дп-19

10 квітня 2019

Київ

Про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського С.О.


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського Сергія Олександровича в дисциплінарному провадженні № 11/2/4-2дс-14дп-19,
 
В С Т А Н О В И Л А :

Томашевський Сергій Олександрович в органах прокуратури працює з жовтня 2003 року. На займану посаду призначений наказом прокурора Одеської області № 2236к від 12 грудня 2017 року.
Зі змісту службової характеристики вбачається, що Томашевський Сергій Олександрович характеризується позитивно. Неодноразово заохочувався прокурором області. Дисциплінарних стягнень не має.
Присягу працівника прокуратури Томашевський Сергій Олександрович прийняв 1 лютого 2011 року, з Кодексом професійної етики та поведінки працівників прокуратури ознайомлений 26 грудня 2012 року.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 2 січня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА1 про вчинення прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевським С.О. дисциплінарного проступку.
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Погребняку С.П. (протокол розподілу між членами Комісії від 2 січня 2019 року). 
Рішенням члена Комісії Погребняка С.П. від 14 січня 2019 року відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-2дс-14дп-19 щодо прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського С.О.
Рішенням Комісії № 52дп-19 від 13 лютого 2019 року продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності в дисциплінарному провадженні № 11/2/4-2дс-14дп-19 на один місяць, тобто до 2 квітня 2019 року.
18 березня 2019 року за результатами перевірки членом Комісії Погребняком  С.П. складено висновок про відсутність у діях Томашевського С.О. дисциплінарного проступку. 
Скаржник та прокурор своєчасно повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії. На засідання Комісії з’явився представник скаржника. Прокурор Томашевський С.О. на засідання не з’явився та звернувся з заявою про розгляд висновку за його відсутності.
Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку про можливість розгляду висновку за відсутності прокурора Томашевського С.О.
Заслухавши доповідача – члена Комісії Погребняка С.П., пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та обговоривши висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора в діях Томашевського С.О., Комісія встановила таке.
Із матеріалів дисциплінарної скарги вбачається, що в діях Томашевського С.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1 та 9 частини першої ст. 43 Закону, який полягає у неналежному виконанні ним своїх службових обов’язків та публічному висловлюванні, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до дисциплінарної скарги встановлено, що 30 липня 2018 року ОСОБА2 в межах кримінального провадження № ____________ заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою ст. 191 КК України.
Прокуратурою Одеської області 11 вересня 2018 року матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА2 виділено в окреме провадження за № ___________.
24 вересня 2018 року прокурором відділу прокуратури Одеської області Томашевським С.О. винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження стосовно підозрюваного ОСОБА2 на підставі п. 5 частини першої ст. 284 КПК України.
На думку заявниці, вищевказана постанова про закриття кримінального провадження винесена з грубим порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства України та порушує загальні засади кримінального провадження та права ОСОБА1 як спадкоємиці ОСОБА2.
Так, пунктом 5 частини першої ст. 284 КПК України, на підставі якої винесено оскаржувану постанову, кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний.
По-перше, як вважає ОСОБА1, глава 22 КПК України (повідомлення про підозру) не передбачає порядку заочного повідомлення про підозру та взагалі такого поняття, як заочне повідомлення про підозру.
По-друге, відповідно до вимог частини першої ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276–279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй унаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Аналогічні вимоги передбачені частиною першою статті 278 КПК України.
Частиною третьою статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до вимог ст. 135 глави 11 цього Кодексу, як зазначає скаржниця,  визначено порядок здійснення виклику, який згідно з вищевказаними нормами законодавства України застосовується до випадку вручення повідомлення особі про підозру або вжиття заходів для вручення такого повідомлення у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Частиною першою ст. 136 глави 11 КПК України передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, зокрема на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Ураховуючи вищевикладене, повідомлення про підозру – одне з найважливіших процесуальних рішень органу досудового розслідування, за результатом прийняття якого конкретна особа набуває «особливого правового статусу», що потребує неухильного виконання порядку, передбаченого КПК України.
Зважаючи на вищевказані норми, заявниця зазначає, що виникає питання, як слідчий міг 30 липня 2018 року повідомити про підозру особі, а саме ОСОБА2, у вчиненні кримінального правопорушення, якщо останній помер 3 жовтня       2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 426581, яке було в матеріалах справи ще до підготовки вищевказаного повідомлення та про що слідчому було відомо. Особисто повідомити ОСОБА2 після 30 липня            2018 року слідчий не мав можливості, оскільки місцезнаходження ОСОБА2 на цей момент слідчому було відомо, направити поштовим зв’язком за місцем мешкання останнього неможливо через те, що він після 3 жовтня 2015 року не мав місця мешкання у зв’язку зі своєю смертю.
ОСОБА2 не отримав статусу підозрюваного відповідно до ст. 42 КПК України та не міг отримати після 30 липня 2018 року права та обов’язки учасника кримінального провадження, у зв’язку з чим кримінальне провадження на підставах, передбачених пунктом 5 частини першої статті 284 КПК України, не могло бути закрито. 
По-третє, як зазначає заявниця, відповідно до вимог п. 6 частини першої ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, зокрема й зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Відповідно до диспозиції частини п’ятої ст. 191 КК України, за якою підозрюється ОСОБА2, кримінальна відповідальність наступає за розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Об’єктом цього складу кримінального правопорушення є право власності особи, фізичної або юридичної, яка була власником предмету злочинного посягання на час незаконних дій. Наявність шкоди, спричиненої юридичній або фізичній особі злочинними діями, є суттєвими обставинами скоєння кримінального правопорушення та ознаками об’єктивної сторони цього злочину. За відсутності встановленої слідством юридичної або фізичної особи, якій спричинено шкоду, відсутній і склад вищевказаного кримінального правопорушення.
Тобто, на думку заявниці, фактичними обставинами кримінального правопорушення є інформація про власника майна та розмір спричиненої йому шкоди.
У порушення вищевказаних вимог ст. 277 КПК України повідомлення про підозру не містить вищезазначених суттєвих обставин, не вказано, кому та в якому розмірі спричинено шкоду шляхом незаконної розтрати ввіреного майна. У повідомленні про підозру взагалі не визначено потерпілого від злочинних дій ОСОБА1 та не зрозуміло, кому спричинена шкода його діями.
Так само вищевказані фактичні обставини не зазначені в оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих обставин.
Так, ОСОБА3 та ОСОБА4, які набули статусу потерпілих у цьому кримінальному провадженні, ніколи не були власниками об’єктів нерухомості, вказаних як предмет злочину в повідомленні про підозру ОСОБА2 та в оскаржуваній постанові, у зв’язку з чим їхнє право власності, яке є об’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК України, не могло бути порушено жодними діями будь-якої особи. Визнання вищевказаних осіб потерпілими та протоколи їх допитів не мають доказового значення та не можуть враховуватися під час винесення оскаржуваної постанови. Враховуючи вищевказані обставини, слідчий після прийняття заяв ОСОБА3 та ОСОБА4 повинен був винести постанову, відповідно до частини п’ятої ст. 55 КПК України про відмову у визнанні потерпілим. Власником вищевказаного майна до 2014 року було ТОВ «Престиж+», тобто юридична особа, яка за формою, цивільним правам та іншим ознакам відрізняється від фізичної особи. Засновники вищевказаного підприємства не є відповідно до вимог цивільного законодавства України власниками майна, яке належить юридичній особі, а лише є власниками корпоративних прав у юридичній особі, що не наділяє їх власністю на об’єкти нерухомості належній юридичній особі, у зв’язку з чим можуть бути визнані потерпілими лише при незаконному відчуженні їхніх корпоративних прав, які в цьому випадку не порушувалися.
Відповідно до протоколу № 1/2 зборів учасників ТОВ «Престиж+» від 2014 року засновники підприємства ОСОБА3 та ОСОБА5 надали повноваження директору ОСОБА6 розпорядження майном підприємства. На думку заявниці, цей факт з незрозумілих підстав не було враховано слідчим та прокурором під час підготовки повідомлення про підозру ОСОБА2 та винесення оскаржуваної постанови.
По-четверте, прокурор під час винесення оскаржуваної постанови зазначив, що вина ОСОБА2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується матеріалами досудового розслідування, при цьому прокурором не зазначено, які саме докази підтверджують підозру ОСОБА2 у скоєнні вищевказаного злочину, та не враховано одну із засад кримінального провадження, передбачену ст. 17 КПК України, – презумпцію невинуватості. 
Як зазначає заявниця, за вищевказаним фактом немає вироку суду, винесеного стосовно ОСОБА2, у зв’язку з чим вказівки прокурора в оскаржуваній постанові про підтвердження вини ОСОБА2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні є неправомірними. Прокурор не є судовою інстанцію та не може робити висновок про наявність вини особи у скоєнні злочину, а лише може зазначати про обґрунтованість підозри або обвинувачення.
Крім того, з дисциплінарної скарги вбачається, що під час винесення прокурором оскаржуваної постанови не враховано відсутність у матеріалах кримінального провадження жодного доказу, який підтверджує підозру ОСОБА2 у скоєнні будь-якого злочину.
По-п’яте, відповідно до вимог п. 6 частини першої ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, зокрема й зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Фактичні обставини складаються з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо. Правова кваліфікація дій особи у повідомленні про підозру повинна містити не тільки посилання на окрему статтю й частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, зокрема й суб’єктивної та об’єктивної сторони й кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Так, відповідно до змісту вищевказаного повідомлення про підозру ОСОБА2 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого частиною п’ятою         ст. 191 КК України, при чому відповідно до цього повідомлення та оскаржуваної постанови слідством встановлено, що ОСОБА2 скоював злочин у співучасті з іншими особами як виконавець злочину.
Відповідно до змісту повідомлення про підозру та змісту постанови ОСОБА2 інкримінують дії по реєстрації за попереднім умислом з ОСОБА5 та ОСОБА6 юридичної особи ТОВ «Престиж+», при цьому не зазначаючи, в чому саме полягають неправомірні дії по проведенню дій щодо реєстрації вищевказаної юридичної особи та яким чином ці дії спричинили шкоду. При цьому дії ОСОБА2, які, на думку слідчого та прокурора, потягли висновок про наявність у його діях складу кримінального правопорушення, становлять собою лише передачу документів на реєстрацію, що є законними діями, передбаченими Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та не тягнуть за собою складу злочину.
Водночас, на думку заявниці, інкримінуючи вищевказані дії ОСОБА2, слідчий у підозрі не зазначив місце їх проведення та цілі, на які були направлені ці дії. При цьому вищевказані дії ОСОБА2, не пов’язанні з розтратою майна, у зв’язку з тим, що у цьому випадку проводилась реєстрація переданого ТОВ «Престиж+» майна та оформлення його права власності. 
Крім того, ОСОБА2 інкримінуються дії щодо передачі 6 травня 2015 року ТОВ «Престиж+» за договором дарування безоплатно у власність                          ТОВ «КЕРНЕЛЬ» будівель господарського призначення за адресою:__________________, загальною площею 7582,8 кв. м., але в повідомленні про підозру та оскаржуваній постанові не зазначено, яке саме відношення 6 травня 2015 року мав ОСОБА2 до вказаної передачі, які його дії з передачі вказаного майна, місце проведення вказаних дій та яким чином дії ОСОБА2, якщо вони проводилися, порушують вимоги чинного законодавства України та призвели до висновку про наявність у його діях складу злочину.
Вищевказані обставини свідчать про необґрунтованість підозри ОСОБА2 у скоєнні вищевказаного злочину та необґрунтованість і незаконність винесеної постанови прокурором про закриття кримінального провадження стосовно нього як підозрюваного з нереабілітуючих обставин.
Відповідно до вимог частини четвертої ст. 284 КПК України слідчий, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, до повноважень прокурора належить закриття кримінального провадження щодо підозрюваного, в інших випадках рішення про закриття кримінального провадження повинен приймати слідчий.
На думку заявниці, в порушення вимог вищевказаної норми чинного законодавства України та з перевищенням наданих повноважень, за відсутності статусу підозрюваного в ОСОБА2, прокурором відділу прокуратури Одеської області Томашевським С.О. було винесено вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
На думку заявниці, кримінальне провадження стосовно ОСОБА2 підлягало закриттю не на підставі його смерті, а на підставі відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 частини першої ст. 284 КПК України, та цю постанову відповідно до вимог частини четвертої ст. 284 КПК України повинен був виносити слідчий, оскільки жодній особі у кримінальному провадженні № __________ не повідомлялося про підозру та жодна особа не набувала статусу підозрюваного.
Винесення вищевказаної постанови про закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю ОСОБА2, як вважає заявниця, порушило її права як дружини та спадкоємиці прав та обов’язків померлого в частині захисту честі померлого як форми вияву ставлення суспільства до померлого.
Ураховуючи вищевказані порушення, ОСОБА1 подала до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси скаргу на протиправні дії прокурора в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року задоволено скаргу та скасовано вищевказану постанову як таку, що винесена в порушення вимог чинного законодавства України.
Під час проведеної перевірки прокурор Томашевський С.О. надав такі пояснення. 
Томашевським С.О. здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № _________ від 24 грудня 2015 року за фактом незаконного заволодіння ОСОБА6, ОСОБА2 та ОСОБА5 майном ТОВ «Престиж+», а саме майновим комплексом господарського призначення за адресою:__________, які в цілому складаються з будівель літ. «А, Б, В, Ф1, Є1, X1, Д, Д1, Е, Ж, З, К1, Л1, Щ1, П, У, Ц1, Ч, Ч1, М1, С1, Ю1, Ш, Т, Я, Р1» загальною площею 7487,9 кв. м, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою ст. 191 КК України.
На підставі зібраних під час розслідування доказів указаним особам повідомлено про підозру.
Повідомлення про підозру ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою ст. 191 КК України, складено 30 липня 2018 року.
Водночас, у зв’язку зі смертю ОСОБА2 вказане повідомлення про підозру поштою надіслано його родичам.
11 вересня 2018 року з кримінального провадження № ________ виділено матеріали стосовно ОСОБА2 та цьому кримінальному провадженню присвоєно № __________.
За результатами досудового розслідування Томашевським С.О. 24 вересня 2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА2 на підставі п. 5 частини першої ст. 284 КПК України у зв’язку зі смертю підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року скаргу ОСОБА1 задоволено та вказану постанову про закриття кримінального провадження скасовано у зв’язку з необхідністю продовження досудового розслідування для реабілітації померлого.
Повідомлення про підозру ОСОБА2 під час досудового розслідування не оскаржувалося.
Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні № _________ завершено та 10 грудня 2018 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА6 та ОСОБА5 за частиною п’ятою ст. 191 КК України направлено до Малиновського районного суду м. Одеси для розгляду по суті. На теперішній час судовий розгляд триває.
Під час проведення перевірки в межах дисциплінарного провадження на запит члена Комісії з прокуратури Одеської області надійшла така інформація.
Прокуратурою Одеської області здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № ________ від 24 грудня 2015 року за фактом незаконного заволодіння ОСОБА6, ОСОБА2 та ОСОБА5 майном ТОВ «Престиж+», а саме: майновим комплексом господарського призначення, розташованим за адресою:____________, загальною площею 7487,9 кв. м, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою         ст. 191 КК України.
На підставі зібраних під час досудового розслідування доказів указаним особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою ст. 191 КК України.
У зв’язку зі смертю ОСОБА2 повідомлення про підозру стосовно нього надіслано поштою його родичам.
Матеріали стосовно ОСОБА2 11 вересня 2018 року виділено з кримінального провадження № __________ з присвоєнням цьому кримінальному провадженню № _________.
За результатами досудового розслідування прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Одеської області Томашевським С.О. 24 вересня 2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА2 на підставі п. 5 частини першої ст. 284 КПК України у зв’язку зі смертю підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 28 листопада 2018 року скаргу ОСОБА1 задоволено та постанову про закриття кримінального провадження скасовано у зв’язку з необхідністю продовження досудового розслідування для реабілітації померлого.
Оскільки у кримінальному провадженні проведено всі необхідні слідчі дії, а клопотання від сторони захисту не надходили, прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Одеської області Томашевським С.О. 29 листопада 2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА2 на підставі п. 5 частини першої ст. 284 КПК України у зв’язку зі смертю підозрюваного. Підстав для скасування вказаної постанови про закриття кримінального провадження на цей час не вбачається. Одночасно прокуратурою області поінформовано, що повідомлення про підозру ОСОБА2 під час досудового розслідування не оскаржувалося.
Аналізуючи матеріали перевірки, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення прокурора Томашевського С.О. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
При прийнятті рішення Комісія керувалася таким.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № ________ прокурором Томашевським С.О. не допущено.
Слід зазначити, що під час перевірки доказів та матеріалів у дисциплінарному провадженні, що можуть підтвердити вчинення прокурором Томашевським С.О. дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні, не здобуто. 
Щодо оцінки постанови про закриття кримінального провадження, винесеної в порушення чинного кримінального процесуального законодавства, та яка порушує загальні засади кримінального провадження, вважаємо, що відповідні нормативні приписи сформульовані за допомогою оцінних категорій, які створюють об’єктивну підставу для альтернативних точок зору, допускають інтерпретаційні альтернативи й інтерпретаційні опозиції, не виключають можливості для різної оцінки ситуації з боку скаржника, прокурора та суду, відповідають ідеї змагальності й часто-густо знаходяться в зоні виправданого професійного ризику. КПК України та Закон «Про прокуратуру» забезпечують достатньо високий рівень самостійності прокурора, наприклад, передбачаючи, що навіть виправдання особи не є автоматичною підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності (див. частину третю ст. 43 Закону). 
При оцінюванні змісту підозри також є принципова можливість альтернативної оцінки матеріалів кримінального провадження з боку прокурора, скаржника та інших осіб.
З приводу порушення Томашевським С.О., на думку заявниці, вимог КПК України щодо порядку повідомлення про підозру ОСОБА2 , слід зазначити, що в цьому випадку прокурором Томашевським С.О. не було порушено ст. 278 КПК України, яка передбачає порядок вручення письмового повідомлення про підозру.
На думку Комісії, у дисциплінарному провадженні не вдалося встановити вину прокурора Томашевського С.О. у вчиненні дисциплінарного проступку. Крім того, слід взяти до уваги загальний правовий постулат, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь. 
У діях прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського С.О. не вбачається ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1 та 9 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежного виконання службових обов’язків та публічного висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості, що є підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи це, дисциплінарна скарга ОСОБА1 про вчинення прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевським С.О. дисциплінарного проступку не підлягає задоволенню.
Факт відсутності в діях прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського С.О. дисциплінарного проступку підтверджується такими документами: 
    - поясненнями прокурора Томашевського С.О. від 5 лютого 2019 року;
    - листом з прокуратури Одеської області від 18 лютого 2019 року № 11-296 вих19 з додатками;
    - копією постанови про закриття кримінального провадження № ___________ стосовно ОСОБА2 від 24 вересня 2018 року;
    - копією ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року.
Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, під час перевірки не встановлено.
Зважаючи на це, за результатами перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, встановлено відсутність дисциплінарного проступку в прокурора Томашевського С.О.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 48, 49, 50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 61–63, 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Дисциплінарне провадження № 11/2/4-2дс-14дп-19 щодо прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Томашевського Сергія Олександровича закрити.
Копію рішення направити прокурору Томашевському С.О., скаржнику та прокурору Одеської області.
Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. 


Головуючий В. Грушковський



Члени комісії:

                                                    В. Архіпов

                                                    А. Коваленко
  
                                                    С. Костенко

                                                    С. Нечепоренко  

                                                    Ю. Піцик             
                                                                                
                                                    С. Погребняк 

                                                    С. Сергійчук 

                                                    В. Шемчук
                                                                            
                                                    В. Юсип