12.12.2018

Рішення №562дп-18


Про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговського І.С.

 
КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА
КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ

РІШЕННЯ
№562дп-18

12 грудня 2018

Київ

Про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговського І.С.


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого – Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В., Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговського І.С. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1336дс-253дп-18, 

В С Т А Н О В И Л А:

Луговський Іван Сергійович, в органах прокуратури працює з червня 2011 року. Обіймав посади стажиста на посаді старшого помічника прокурора помічника прокурора району, прокурора відділу прокуратури Черкаської області З 12 січня 2016 року призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області.
За період роботи в органах прокуратури Луговський І.С. зарекомендував себе позитивно.
Заохочувався Генеральним прокурором України та прокурором Черкаської області.
Дисциплінарних стягнень не має.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 2 серпня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків прокурора Черкаської області про вчинення прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговським Іваном Сергійовичем дисциплінарного проступку.
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для відкриття дисциплінарного провадження вказана скарга 2 серпня 2018 року розподілена за членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Ковальчуком О.М.
Рішенням члена Комісії Ковальчука О.М. від 11 вересня 2018 року відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-1336дс-253дп-18 щодо прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговського І.С.
Висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговського І.С. складено членом Комісії Ковальчуком О.М. 2 листопада 2018 року.
Прокурора Луговського І.С. та скаржника належним чином повідомлено про час та місце проведення Комісії.
На засідання Комісії з’явилися прокурор Луговський І.С. та представники прокуратури Черкаської області – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органів СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області ОСОБА 1 та прокурор відділу роботи з кадрами прокуратури області ОСОБА 2, яким роз’яснено права учасників дисциплінарного провадження.
Заслухавши доповідача – члена Комісії Ковальчука О.М., пояснення прокурора Луговського І.С., представника скаржника, дослідивши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора, матеріали перевірки та відомості, отримані під час засідання, Комісія з’ясувала такі обставини.
В дисциплінарній скарзі вказується про те, що прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговський І.С. 19.03.2018 за допомогою мобільного телефону _____ перенаправив на номер _____ своєму родичеві ОСОБА 3 фотознімок частини рапорту оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ в Черкаській області лейтенанта ОСОБА 4 №14/245 нт від 03.03.2018, який став підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження №_____ від 15.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 2 статті 191 КК України.
Разом з тим, на прохання ОСОБА 3 прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговський І.С., використовуючи службове становище, з’ясовував інформацію щодо керівника оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ в Черкаській області лейтенанта ОСОБА 4
Крім того, під час проведення прокуратурою Черкаської області службового розслідування за фактом можливої недоброчесності прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА 5 встановлено, що прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговський І.С. вступив у позаслужбові відносини з невстановленими на даний час особами та прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА 5, використовуючи службовий статус та пов’язані з цим можливості на користь свого приватного інтересу. Зокрема, не маючи відповідних повноважень на здійснення нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення, Луговський І.С. координував дії прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА 5 щодо вжиття заходів для скасування та зняття арешту на нерухоме майно, розташоване по вул. Леніна, _____ у с. Білозір'я, Черкаського району, в межах кримінального провадження №_____ від 21.03.2013. Після зняття арешту, спірні об’єкти нерухомості було відчужено на користь третіх осіб, а саме ТОВ «_____».
Таким чином, прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговський І.С., використовуючи свої службові та професійні повноваження, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, допустив порушення Закону України «Про інформацію», що виразилось у розголошенні інформації з обмеженим доступом ОСОБА 4, вчинив порушення вимог пункту 5 та пункту 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 5, 10, 11, 12, 15, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, п. 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 13.04.2017.
Представники прокуратури Черкаської області ОСОБА 1 і ОСОБА 2 підтримали дисциплінарну скаргу та погодились з висновком про наявність дисциплінарного проступку, допущеного прокурором Луговським І.С.
Опитаний під час перевірки прокурор Луговський І.С. пояснив, що у березні цього року без жодних вагомих підстав та доводів ставлення керівництва до нього різко змінилося. Указаний факт по часу збігається зі зверненням з рапортом до виконувача обов’язків прокурора Черкаської області ОСОБА 1 щодо надання йому, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, хабаря ОСОБА 6, який є обвинуваченим у кримінальному провадженні за частиною 3 статті 229 КК України, у якому здійснював підтримання публічного обвинувачення (рапорт датовано 2 березня 2018 року).
За вказаним фактом прокуратурою Черкаської області 03.03.2018 до ЄРДР, внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України за № _____.
Ним особисто надана згода на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та повне сприяння у проведенні досудового розслідування та викриття ОСОБА 6, який намагався за хабар в розмірі 5 тис. доларів США переконати його змінити обвинувачення.
Спочатку не звертав уваги на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється доволі повільно та затягується, хоча злочин вчинено за умов очевидності і слідчому потрібно було б лише розсекретити матеріали НСРД та допитати трьох осіб.
Після неодноразових і наполегливих звернень до слідчого щодо неприпустимості тяганини у даному кримінальному провадженні стосовно нього різко змінилося ставлення керівників.
Проте він продовжував цікавитися результатами проведення досудового розслідування та причинами його затягування.
Хабародавцю лише в червні п.р. було оголошено підозру, а в липні п.р. до суду скеровано обвинувальний акт стосовно за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 369-2 КК України. (Разом з тим, незрозуміло, чому ОСОБА 6 висунуто обвинувачення за частиною 1 статті 369-2 КК України, а не за частиною 1 статті 369 КК України, санкція якої значно суворіша, ніж частина 1 статті 369-2 КК України).
Відразу після оголошення підозри хабародавцю, він відчув на собі «репресії» з боку керівництва прокуратури. Розпочато службові розслідування, систематично безпідставно почали звинувачувати у неякісному проведенні досудового розслідування тощо.
За таких обставин, вважає, що службові розслідування почалися після того, як викрив ОСОБА 6 у злочинних діях.
Оскільки у той період часу також виникли певні сімейні обставини, було прийнято рішення про звернення до прокурора області з заявою про надання декретної відпустки по догляду за малолітньою донькою. Через канцелярію прокуратури 07.06.2018 подав таку заяву, до якої долучив усі необхідні документи. Проте прокурор області у цей же день у відповідь на заяву своїм наказом призначив службове розслідування.
Всупереч вимогам чинного законодавства майже чотири місяці поспіль заява керівництвом не розглядається, до цього часу не отримав ні наказу про надання відпустки, ні іншої відповіді про відмову у задоволенні такої заяви.
Натомість неодноразово отримував пропозиції звільнитися з органів прокуратури з погрозами, що якщо цього не зробить, то будуть негативні висновки службових розслідувань і буде звільнений за рішенням КДКП.
Він відверто говорив своїм керівникам, що жодних правопорушень не вчиняв, причин звільнятися за власним бажанням не бачить і вважає, що якраз на КДКП є шанси бути почутим, а тому не погодився з неправомірними вимогами керівників та продовжував виконувати сумлінно свої обов’язки.
З огляду на викладене стосовно проведеного службового розслідування, призначеного щодо нього та направленої дисциплінарної скарги до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів хоче пояснити наступне.
І. Наказом прокурора Черкаської області «Про проведення службового розслідування» від 07.06.2018 № 43 призначено службове розслідування, з метою перевірки інформації щодо використання ним службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, допущення витоку службової інформації, вчинення дій, що містять ознаки корупційних правопорушень, інших кримінальних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Згідно з висновком службового розслідування допустив порушення Закону України «Про інформацію», що виразилось у розголошенні інформації з обмеженим доступом ОСОБА 3, чим вчинив дії, які можуть зашкодити репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний резонанс та які дискредитують його як представника прокуратури, чим вчинив дисциплінарний проступок та грубе порушення правил прокурорської етики, передбачені пунктом 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Відразу хоче зазначити, що жодних відомостей ОСОБА 3 не розголошував, як і тих, які є інформацією з обмеженим доступом.
Так, був знайомий з покійним ОСОБА 3, він був двоюрідним дядьком по лінії батька.
З 2001 по 2006 рік у вільний від навчання час працював на підприємстві ЗАТ «_____» на посаді вантажника, співвласником указаного товариства був ОСОБА 3.
У 2006 році по закінченню Чигиринського сільськогосподарського технікуму працевлаштувався на посаду юриста в ЗАТ «_____» та перебував на вказаній посаді до 2010 року.
У 2010 році призвано до лав Збройних Сил України та в 2011 році працевлаштувався в органи прокуратури.
Вказана інформація повністю відображена в автобіографії, що долучена до особової справи, яка знаходиться у відділі кадрів прокуратури Черкаської області.
З 2011 по 2018 роки підтримував родинні відносини з ОСОБА 3.
Знаючи його законослухняність та принциповість за період роботи в органах прокуратури, ОСОБА 3 до нього, як працівника прокуратури, з приводу надання йому допомоги при вирішенні його проблем ніколи не звертався. Натомість підтримували родинні стосунки, спілкувалися в побуті та по телефону, вітали один одного зі святами, тощо.
У березні 2018 року ОСОБА 3 переслав на його телефон фото- повідомлення, яке не зміг переглянути, оскільки перебував в с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, де був відсутній доступ до Інтернету. Після цього він зателефонував і повідомив, що у надісланому фото міститься прізвище «опера» та поцікавився, чи знає цю особу і чи може його охарактеризувати, а також хто є його керівником.
Луговський І.С. відповів ОСОБА 3, що зможе надати роз’яснення виключно у рамках дозволеного законом.
У зв’язку з навантаженням, як процесуального керівника у кримінальних провадженнях, про дзвінок забув. Проте через декілька днів він знову зателефонував вже з іншого номера телефону і попросив переслати йому на мобільний додаток «Телеграм» те ж саме фото, яке він надсилав раніше. За його словами, надіслане фото йому необхідно терміново, а телефон, в якому воно є при ньому відсутній.
Одночасно ОСОБА 3 поцікавився, чи відомо прізвище начальника зазначеного у фото оперативного працівника. У відповідь повідомив ОСОБА 3, що він не володіє такими даними. Натомість ОСОБА 3 вказав, що ім’я керівника даного оперативного працівника, можливо, знає слідча ОСОБА 7.
Оскільки прізвище керівника структурного підрозділу правоохоронного органу не є службовою інформацією чи інформацією з обмеженим доступом, зателефонував слідчій ОСОБА 7 та поцікавився указаними обставинами.
У подальшому від ОСОБА 7 надійшло смс повідомлення з інформацією про прізвище керівника оперативного працівника, зазначеного у фото повідомленні. Ознайомившись із його змістом, не маючи змоги говорити по телефону, оскільки перебував в судовому засіданні, скопіював вказане смс - повідомлення та надіслав його ОСОБА 3 на мобільний телефон.
Хоче зазначити, що ОСОБА 3 від нього отримав інформацію лише в тому об’ємі, який дозволяє закон, ніякого розголошення даних досудового розслідування не здійснював.
Не мав ніякого доступу чи то до матеріалів перевірки, чи то до вже внесених відомостей до ЄРДР, не знав і не міг навіть знати стадію процесу опрацювання фрагменту рапорту, в якому міститься лише інформація щодо посади і прізвища оперативного працівника, будь-яких інших даних там немає З цього фрагменту неможливо навіть зрозуміти, що це за документ.
Повний текст рапорту оперативного працівника не відомо та про які саме обставини у ньому відображено також не відомо, що підтверджується поясненнями слідчої ОСОБА 7 та оглядом мобільного телефону ОСОБА 3.
Враховуючи вказане, вважає, що ні сам зміст фрагменту рапорту, у якому фокусування камери направлена лише на фотографування посади та прізвища оперативного працівника, ні стадія розгляду указаної частини рапорту не несуть у собі обставин, які свідчили б про розголошення будь-яких даних досудового розслідування, про існування якого, на той час, нічого відомо не було.
Згідно з висновком службового розслідування комісія вважає, що рапорт оперуповноваженого ВБКОЗ УСБ України в Черкаській області ОСОБА 4 від 03.03.2018 №14/245 нт, є інформацією з обмеженим доступом та він допустив порушення Закону України «Про інформацію», що виразилось у розголошенні інформації з обмеженим доступом ОСОБА 3, чим вчинив дії, які можуть зашкодити репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний резонанс та які дискредитують його як представника прокуратури, чим вчинив дисциплінарний проступок та грубе порушення правил прокурорської етики, передбачені пунктами 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Так, відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Закон України «Про доступ до публічної інформації», зокрема стаття 9, чітко окреслює коло інформації, яка може належати до категорії «службова»:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Отже, якщо інформація належить до вказаного кола, вона може отримати статус «службової».
Аналізуючи зміст фрагменту рапорту, який ним було отримано від     ОСОБА 3, робить висновок, що інформація, що міститься в фрагменті рапорту оперативного працівника не має ознак інформації з обмеженим доступом, і, як наслідок, відсутність порушень Закону України «Про інформацію», які зазначено у наданій службовій перевірці.
Окремо хоче звернути увагу на необґрунтованість висновків комісії з приводу критичної оцінки наданих ним попередніх пояснень.
Зокрема, комісія вказала, що у ході службового розслідування ним не надано жодної інформації, яка б підтвердила його пояснення.
Як на його думку, указані твердження комісії не витримують будь-якої критики та є надуманими.
На час проведення перевірки, яка розпочалася 07.06.2018, він вже був позбавлений можливості надати будь-які докази на підтвердження його пояснень, оскільки 05.06.2018 у його службовому кабінеті під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №_____ від 02.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 387 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2018 заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА 7 проведено обшук.
За результатами проведення обшуку заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА 7 вилучено мобільний телефон IPHONE 7 моделі А1778, який належить йому на праві власності.
Таким чином, вже 05.06.2018 був позбавлений можливості надати чи спростувати факт направлення фото повідомлення за допомогою системи «Вайбер» від ОСОБА 3, оскільки телефону в нього з цього моменту немає до сьогоднішнього дня.
Протягом вже трьох місяців з дати вилучення указаного мобільного телефону слідчим відділом УСБУ в Черкаській області вказаний факт також не спростовано, про що свідчить факт розгляду наприкінці серпня 2018 року клопотання про накладення арешту на його мобільний телефон, за результатами розгляду якого, слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси слідчому було відмовлено у накладенні арешту.
Під час проведення указаного судового засідання ним було поставлено ряд запитань до слідчого, в тому числі з приводу наявності чи відсутності у системі «Вайбер» даних про переписку між ним та ОСОБА 3, на що слідчим не було спростовано вказані факти та пояснень з указаного приводу ні суд, ні він не отримали.
Однобічність проведення досудового розслідування за фактом розголошення відомостей вважає і те, що слідчий в порушення вимог КПК України не повертає належний мобільний телефон, та він позбавлений можливості, на цей час, підтвердити факт перед кваліфікаційно- дисциплінарною комісією прокурорів отримання від ОСОБА 3 указаного фото повідомлення.
Також комісією, яка проводила службове розслідування, критично оцінено і пояснення слідчої ОСОБА 7, яка підтверджує факт отримання ним від неї лише смс повідомлення з прізвищем керівника оперативного працівника, зазначеного у фото повідомленні.
Вважає нелогічним припущення комісії щодо отримання фрагменту рапорту від самої слідчої ОСОБА 7, яка на той час, була призначена слідчим, а матеріали кримінального провадження ще перебували на розподілі у канцелярії.
Установлено, що за часовими рамками спочатку передує перенаправлення частини рапорту від нього ОСОБА 3, а потім смс повідомлення від слідчої. У матеріалах службового розслідування є повний рапорт оперуповноваженого ОСОБА 4, з якого вбачається, що він адресований заступнику начальника УСБУ в Черкаській області ОСОБА 8 Враховуючи вказане, виникає логічне пояснення, навіщо йому потрібно було б дізнаватися у слідчої про дані керівника оперативного працівника, коли у самому рапорті зазначено його прізвище, ім’я та по батькові.
Зазначені факти комісією взагалі не взято до уваги та поспішно зроблено висновки про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
За таких обставин вважає, висновок комісії явно надуманим та нічим не підтвердженим, більше того обов’язок доказування вини лежить на членах комісії, яка проводила службове розслідування, а не він зобов’язаний доводити свою невинуватість.
У правилах прокурорської етики та в Законі України «Про прокуратуру» не передбачені обмеження щодо спілкування з рідними та близькими, в тому числі шляхом обміну повідомленнями, зокрема походження яких невідомо (йому дійсно було не відомо звідки ОСОБА 3 отримав це фото, на якому зображено фрагмент рапорту).
Вважає, що в його діях відсутній факт вступу у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища, оскільки стосунки з ОСОБА 3 (дядьком) зводились лише до надання йому роз’яснень і родинного спілкування.
II. У скарзі від 26.07.2018 №04/4-154 вих 18 зазначено також, що він нібито вступив у позаслужбові відносини з невстановленими на даний час особами та прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА 5, використовуючи службовий статус та пов’язані з цим можливості на користь свого приватного інтересу.
Зокрема, не маючи відповідних повноважень на здійснення нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення, він нібито координував дії прокурора ОСОБА 5 щодо вжиття заходів для скасування та зняття арешту на нерухоме майно в межах кримінального провадження №_____.
Указаний факт ніколи не мав місце, а твердження, які зазначені у скарзі, є просто надуманими.
ОСОБА 5 знає тривалий час, спілкуюся з останнім доволі часто.
Що стосується обставин з ТОВ «_____» має намір повідомити, що вказане товариство йому не відоме.
Проте у липні 2018 року на одній з нарад під головуванням заступника прокурора Черкаської області ОСОБА 9, прокурор Генеральної інспекції ОСОБА 10 повідомив, його про факт спілкування по телефону у листопаді 2017 року з ОСОБА 5 про кримінальне провадження стосовно ТОВ «_____».
Відповів йому, що не пам’ятає про вказану розмову, оскільки здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях по злочинах, вчинених у сфері господарської та службової діяльності, досудове розслідування в яких здійснюється виключно СУ ГУ НП в Черкаській області.
Можливо вказане товариство фігурувало у якомусь із кримінальних проваджень, де він був прокурором, але у нього лише за один день здійснюється близько 100 телефонних дзвінків та на стадії досудового розслідування постійно перебуває близько 40-50 кримінальних проваджень, що контролюються керівництвом, як прокуратури області, так і Генеральної прокуратури України. Тому було важко пригадати про якусь розмову, що відбулася майже рік тому з особою, з якою доволі часто спілкуюсь.
Необхідно зазначити, що у діяльності прокурорів відділу є практика здійснення підготовки матеріалів актуальних кримінальних проваджень на пріоритетних напрямах, які розслідуються у райвідділах поліції з приводу зміни підслідності та передачі їх для подальшого розслідування до органу досудового розслідування вищого рівня на підставі частини 5 статті 36 КПК України (витребовування матеріалів кримінальних проваджень з райвідділів поліції або місцевих прокуратур, їх вивчення та за наявності підстав, підготовка постанов на зміну підслідності тощо).
Луговський І.С. впевнений, що вказані факти могли підтвердити як перший заступник прокурора області - начальник управління ОСОБА 1, так і заступник начальника управління - начальник відділу прокуратури області  ОСОБА 11, також начальник відділу - ОСОБА 12 та й всі 10 прокурорів його відділу. Проте в процесі службового розслідування їх опитування по зазначеному мною факту проведено не було.
Водночас причиною спілкування з ОСОБА 5 з цього приводу були якраз вищезазначені обставини.
До нього як прокурора відділу обласної прокуратури звернувся оперуповноважений УЗЕ в Черкаській області ОСОБА 13, який здійснював оперативне супроводження в кримінальних провадженнях у сфері господарської діяльності, у яких його призначено процесуальним керівником.
Йому відомо, що напрямком його діяльності було виявлення злочинів у сфері агропромислового комплексу.
Згідно з існуючою практикою за його особистими оперативними даними ним неодноразово ставилося питання перед керівництвом прокуратури області про зміну підслідності в актуальних кримінальних провадженнях, що розслідувалися у райвідділах поліції та передачу їх для подальшого проведення досудового розслідування до СУ ГУ НП в Черкаській області, у тому числі і для об’єднання з іншими кримінальними провадженнями.
Пам’ятає, що при одній із робочих зустрічей ОСОБА 13 повідомив, що в нього є оперативна інформація з приводу зловживань в сфері АПК з боку посадових осіб ТОВ «_____» і вже з цього приводу є кримінальне провадження в СВ Черкаського ВП, яке має судову перспективу, а тому необхідно його витребувати та за наявності підстав змінити підслідність.
Оскільки відомо, що в Черкаській місцевій прокуратурі очолює групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях ОСОБА 5 і саме він володіє узагальненою інформацією стосовно всіх кримінальних проваджень. Луговський І.С. перетелефонував та поцікавився цим провадженням з єдиною метою — за наявності підстав змінити підслідність.
Проте ОСОБА 5 повідомив, що вказане кримінальне провадження взагалі не розслідувалося вже більш як 5 років та складається із декількох аркушів, що аж ніяк не свідчить про його судову перспективу. Відтак з цього приводу він більше з ОСОБА 5 не спілкувався.
Інші розмови з ОСОБА 5, що відображені у дисциплінарній скарзі, ніяк не відносяться до службової діяльності чи матеріалів перевірки.
Про те, що якесь майно у цьому кримінальному провадженні було арештовано і з нього знімався арешт, стало відомо лише під час проведення службового розслідування (тобто через 8 місяців).
Стверджує, що ніколи про це не знав, не цікавився, а тому координувати діями щодо зняття арешту майна не міг.
Він з повагою відноситься до всіх членів комісії, що проводили службову перевірку, так як вони виконують свої службові обов’язки, але вважає, що на припущеннях та нічим не підтверджених фактах недопустимо обвинувачувати прокурорів, що виконують сумлінно свою роботу у вчиненні дисциплінарних проступків, яких насправді не було.
Що стосується прийняття ОСОБА 5 участі у судових засіданнях по оскарженню накладення арешту на майно, нічого не відомо, як і невідомо про існування кримінальної справи минулих років за фактом вчинення неправомірних дій стосовно ТОВ «Біле озеро», у рамках якого і було накладено арешт на нерухоме майно.
Хоче додати, що за вказаними фактами ним неодноразово надавалися пояснення, але частина із них з незрозумілих причин не відображена у матеріалах службової перевірки.
Замість того, щоб об’єктивно розібратися в ситуації та зафіксувати ті обставини, які підтверджуються доказами, члени комісії, ознайомившись з поясненнями, вчиняли на нього психологічний тиск та примушували переписати зміст документу так, як цього вони бажають.
Зокрема, 12.07.2018 року було повернуто письмове пояснення з надписаним на ньому зверху текстом: «Так не підходить....» і викреслено два основних абзаци з тексту пояснення (зі слів відомо, що цей надпис і виправлення зробив прокурор Генінспекції ГПУ ОСОБА 10, оскільки вони йому не сподобалися, копію пояснення додано).
Як повідомили, основною причиною того, чому він повинен переписати ці пояснення, було те, що членам комісії необхідно було за таких пояснень передопитати цілу низку працівників та зробити багато іншої роботи.
Щоб уникнути конфлікту, вимушений був переписувати пояснення зі змістом, який влаштовував членів комісії та особисто ОСОБА 10.
Оцінюючи докази, зібрані під час службового розслідування та дисциплінарного провадження, можна прийти до наступного висновку.
Ураховуючи той тиск, який здійснювався у ході проведення службових розслідувань (як першого, так і другого) та вимоги прокурора Генеральної інспекції ОСОБА 10 про необхідність виправлення пояснень, які б влаштовувати його, просить комісію не брати до уваги жодного з пояснень, наданих під час службового розслідування.
Своєї вини у вчинені дисциплінарних проступків, про які йдеться у дисциплінарній скарзі, не визнає, вважає, що ніколи за час своєї роботи порушень Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Кодексу професійної етики прокурора не допускав.
Вважає, що його дії та поведінка як прокурора повністю узгоджується з моральними та етичними нормами діяльності прокурора, не дискредитує як працівника прокуратури та не є порушенням правил прокурорської етики.
З огляду на викладене, просить закрити дисциплінарне провадження щодо у зв’язку з відсутністю складу дисциплінарного правопорушення.
Надані пояснення підтвердив під час розгляду Комісією дисциплінарної скарги.
Виходячи з наявних документів, зібраних під час перевірки, а саме матеріалів кримінального провадження № _____, матеріалів службового розслідування, пояснень Луговського І.С. та наданими додатками, Комісія вважає, що частина рапорту оперуповноваженого ВБКОЗ УСБ України в Черкаській області ОСОБА 4 від 03.03.2018 №14/245 нт, не є інформацією з обмеженим доступом та він не допустив порушення Закону України «Про інформацію», що виразилось у розголошенні інформації з обмеженим доступом ОСОБА 3, та не вчиняв дії, які можуть зашкодити репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний резонанс та які дискредитують його як представника прокуратури. 
Крім того, питанню взаємодії прокурора Луговського І.С. з прокурором Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА 5 була дана оцінка на засіданні Комісії 21 листопада 2018 року та підстав до притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності не встановлено. 
Таким чином можливо зробити висновок, про відсутність в діях прокурора Луговського І.С. підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») та грубо порушують правила прокурорської етики, передбачені пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про можливість притягнення прокурора Луговського І.С. до дисциплінарної відповідальності, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 61-63, 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Дисциплінарне провадження № 11/2/4-1336дс-253дп-18 щодо прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Луговського Івана Сергійовича закрити. 
Копію рішення направити прокурору Черкаської області. 
Копію рішення направити прокурору Луговському І.С.
Рішення може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. 


Головуючий     В. Грушковський

Члени Комісії:
В. Архіпов
А. Коваленко
О. Ковальчук
С. Костенко
С. Нечепоренко
Ю. Піцик
С. Погребняк
С. Сергійчук
В. Шемчук
В. Юсип