Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Рибалки І.А. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1515дс-259дп-18,

Рибалко Ігор Анатолійович в органах прокуратури працює з серпня 2005 року по теперішній час. Наказом Генерального прокурора України від 11 серпня 2016 року № 1123-ц призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України. 

За місцем роботи характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 6 вересня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Уварова В.Г. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Рибалком І.А.

Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою цього ж дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії Коваленком А.А., яким 12 вересня 2018 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1515дс-259дп-18.

Положеннями статей 46 та 47 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII) передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії.

За результатами перевірки членом Комісії 8 жовтня 2018 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях Рибалки І.А.

Скаржник та прокурор належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії. 

На засідання Комісії з’явились Рибалко І.А., представники скаржника – ОСОБА-1 та ОСОБА-2, яким роз’яснено їх права та обов’язки.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваленка А.А., пояснення представників скаржника, прокурора, працівників поліції ОСОБА-3 і ОСОБА-4, дослідивши матеріали перевірки, у тому числі переглянувши записи нагрудної камери інспектора патрульної поліції від 3 липня 2018 року, обговоривши висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора та інші надані під час засідання матеріали, Комісія встановила таке. 

Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що 3 серпня 2018 року працівники патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції зупинили автомобіль «Daewoo Lanos» з державним номерним знаком _______, яким керував Рибалко І.А. Однак останній швидко вийшов із автомобіля та повідомив поліцейським, що він не керував ним.

Поліцейські виявили у Рибалки І.А. ознаки алкогольного сп’яніння і, оскільки він керування автомобілем для них було очевидним, запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння на підставі пункту 3 розділу I та пункту 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/37858.

Проте Рибалко І.А. відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою пристрою «Драгер», проїхати для такого огляду до закладу охорони здоров’я, а також надати документ на право керування транспортним засобом.

Стосовно Рибалка І.А. складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 3 серпня 2018 року серії БД № 174980.

Крім того, працівниками поліції стосовно Рибалка І.А. винесено постанову від 3 серпня 2018 року серії НК № 709107 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП у зв’язку з керуванням транспортним засобом без посвідчення водія.

В Управлінні патрульної поліції в місті Києві отримано відеозаписи відмови Рибалка І.А. від огляду на стан сп’яніння, на яких зафіксовано факт роз’яснення поліцейськими Рибалку І.А., що вони бачили як він рухався по зустрічній смузі.

При цьому надані пояснення Рибалка І.А. скаржник вважає способом ухилення від відповідальності. Так, Рибалко І.А. пояснив, що визнає факт відмови від огляду на стан сп’яніння, оскільки його проходження є безпідставними з огляду на те, що він не керував транспортним засобом. Повідомив, що він з власної ініціативи у той же день пройшов у Київській міській наркологічній клініці огляд, який показав відсутність алкоголю в його крові.

У скарзі звертається увага на протиріччя у поясненнях Рибалки І.А., наданих Генеральній інспекції, суду та зафіксованих на відеозапису «20180803075858000110». Генеральній інспекції і суду Рибалко І.А. повідомив, що знаходився поруч з автомобілем, а на відеозаписі пояснював, що чекав на своїх знайомих у автомобілі.

Посилаючись на рішення третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 серпня 2018 року № 1400/3дп/15-18, скаржник зазначив, що заперечення водієм перебування у стані алкогольного сп’яніння і відмова водія від огляду на стан алкогольного сп’яніння за зовнішнім проявом є різними за складом (об’єктивною стороною) адміністративними правопорушеннями. За таких обставин останній вважає, що наявність висновку про відсутність у крові Рибалки І.А. алкоголю не виправдовує його дій, які полягають у відмові від огляду на стан сп’яніння.

Крім того, скаржник критично ставиться до пояснень Рибалки І.А. щодо відмови його від огляду за браком часу. Наводить, що, згідно з відеозаписами Рибалко І.А. проспілкувався з поліцейськими не менше 43 хвилин відмовлявся від огляду, а потім більше часу витратив на самостійне прибуття до КМКНЛ «Соціотерапія» для проходження відповідного огляду.

Така поведінка Рибалки І.А. для скаржника є незрозумілою. Більш того, Рибалко І.А., стверджуючи, що він не перебував у стані сп’яніння, міг пройти огляд на пристрої «Драгер» і у разі незгоди з його показниками вимагати відповідного огляду у закладі охорони здоров’я.

Оцінюючи ж пояснення працівників поліції, скаржник урахував, що останні у разі складання ними неправдивого протоколу несуть відповідальність, тоді як Рибалко І.А., за дачу неправдивих пояснень, жодної.

Стосовно закриття судом справи скаржник звернув увагу, що оцінка судом доказів щодо наявності адміністративного правопорушення не має вирішального значення для встановлення наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку. Посилався на рішення Вищої ради правосуддя від 24 січня 2018 року, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА-5 за відмову від огляду на стан сп’яніння, незважаючи на те, що справу за частиною першою статті 130 КУпАП відносно нього судом закрито.

Одночасно Генеральною інспекцією на адресу Управління патрульної поліції в місті Києві направлено листа з пропозицією внесення апеляційної скарги на постанову від 23 серпня 2018 року, оскільки суддя мотивував своє рішення помилками поліцейських, проте не допитував їх під час розгляду справи.

Рибалко І.А. працював в прокуратурі Солом’янського району міста Києва (нині Київська місцева прокуратура № 9) і відповідно неодноразово брав участь у справах як прокурор, які розглядав суддя ОСОБА-6.

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, скаржник зауважив, що прокурор зобов’язаний додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

При цьому скаржник відмітив, що відповідно до пункту 2 Розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, віднесено саму по собі відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння.

З огляду на викладене, скаржник вважає, що прокурор Рибалко І.А. усвідомлював, що відмова від огляду на стан сп’яніння містить ознаки дисциплінарного проступку, оскільки такі дії стосуються етичної поведінки прокурорів і неодноразово негативно висвітлювалися засобами масової інформації.

З огляду на це в діях Рибалки І.А., як вважає скаржник, є ознаки невідповідності Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, оскільки сам факт відмови від указаного огляду, надумані підстави для відмови від такого огляду підривають довіру до органів прокуратури.

У скарзі також зазначається, що в порушення пункту 3 розділу 3 Порядку Рибалко І.А. не повідомив керівництво про зазначений випадок.

Таким чином, на думку скаржника, своїми діями Рибалко І.А. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Піл час перевірки Рибалко І.А. заперечив факт керування транспортним засобом у стані сп’яніння. Повідомив, що 03 серпня 2018 року близько 00 год. 50 хв. він перебував на бульв. В. Гавела в місті Києві та знаходився поруч з припаркованим та тротуарі автомобілем «Daewoo Lanos» з державним номерним знаком ______, який належить йому на праві власності. В цей час до нього під’їхали працівники патрульної служби міста Києва і попросили пред’явити документи. На їх вимогу він надав паспорт громадянина України.

Після цього працівники патрульної служби запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння. Враховуючи, що спеціальний технічний засіб «Драгер» несертифікований в Україні, а також те, що він не керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп’яніння він відмовився.

Цього ж дня він звернувся до Київської міської наркологічної клініки лікарні «Соціотерапія» з метою встановлення чи перебував він у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів. Згідно з висновком лікаря цього закладу охорони здоров’я від 3  серпня 2018 року № 007757 станом 03 год. 20 хв. 3 серпня 2018 року ознак будь-якого сп’яніння у нього не виявлено.

Надалі, 23 серпня 2018 року, Солом’янським районним судом міста Києва провадження у справі про вчинення ним адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення – закрито.

Ураховуючи вищевикладене, він не повідомляв свого керівника про вказану подію. 

Рибалко І.А. звертає увагу на те, що ним надано до Генеральної інспекції документи, які підтверджують, що він не перебував у стані сп’яніння. 

Аналізуючи вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника про вчинення Рибалком І.А. дисциплінарного проступку знайшли своє часткове підтвердження, виходячи з такого.

Встановлено, що 3 серпня 2018 року о 00 год. 50 хв. в місті Києві по бульв. В. Гавела, 12 працівники патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції зупинили автомобіль «Daewoo Lanos» з державним номерним знаком _______, яким керував Рибалко І.А., який здійснював рух по зустрічній сузі руху. Однак водій вийшовши із автомобіля та повідомив поліцейським, що він не керував ним.

Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп’яніння і, оскільки він керування автомобілем для них було очевидним, запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння на підставі пункту 3 розділу I та пункту 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/37858.

Проте Рибалко І.А. відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою пристрою «Драгер», проїхати для такого огляду до закладу охорони здоров’я, а також надати документ на право керування транспортним засобом.

Стосовно Рибалка І.А. складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 3 серпня 2018 року серії БД № 174980.

Крім того, працівниками поліції щодо Рибалка І.А. винесено постанову від 3 серпня 2018 року серії НК № 709107 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП у зв’язку з керуванням транспортним засобом без посвідчення водія.

Постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно Рибалки І.А. за частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрито.

При цьому суд зазначив про відсутність доказів того, що Рибалко І.А. керував автомобілем та був зупинений інспекторами поліції в матеріалах справи, в той час, як сам Рибалко І.А. заперечує цей факт.

Крім того, суд зазначив, що при складенні протоколу працівниками поліції була порушена процедура фіксування адміністративного правопорушення, оскільки у записах нагрудної камери інспектора патрульної поліції, долученої до матеріалів справи, відсутні відомості про залучення двох свідків до складення протоколу, а відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях Рибалки І.А. складу адміністративного правопорушення. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Комісією на засіданні опитано працівників поліції ОСОБА-3 і ОСОБА-4, які підтвердили наведені вище обставини та стверджують, що Рибалко І.А. керував транспортним засобом, зокрема вони бачили як він рухався по зустрічній смузі. 

Під час перегляду відеозапису, наданого управлінням патрульної поліції в місті Києві, встановлено, що Рибалко І.А. тривалий час сперечався з  працівниками поліції та відмовився від огляду на стан сп’яніння, а також зафіксовано факт роз’яснення поліцейськими Рибалку І.А., що вони бачили як він рухався по зустрічній смузі.

Системний аналіз положень частини другої статті 43 Закону № 1697-VII можна дійти висновку, що притягнення чи непритягнення прокурора до адміністративної відповідальності не виключає можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності за те ж діяння, якщо воно містить склад дисциплінарного проступку.

Оцінюючи відомості, зібрані під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження, зокрема те, що Рибалко І.А. заперечує свою причетність до керування транспортним засобом, Комісія вважає відсутніми достатні докази того, що Рибалко І.А. керував автомобілем у стані сп’яніння.

При цьому Комісія дійшла висновку, що встановлені в ході дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень в рамках компетенції Комісії та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, Комісія дійшла згоди, що Рибалко І.А. 3 серпня 2018 року відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння.

У своїх поясненнях Рибалко І.А. посилався на, як він вважав, встановлені постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року, обставин його невинуватості щодо події 3 серпня 2018 року. Втім, судове рішення не спростовує вчинення прокурором порушень закону.

Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, віднесено відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння.

Пунктом 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. 

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба,  27 серпня – 7 вересня 1990 року)  особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії. 

Враховуючи вищевказані норми, факт відмови прокурора (слідчого прокуратури) від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці події та/або в медичному закладі є діями, які зашкоджують як його репутації, так і авторитету органів прокуратури в цілому, викликають негативний суспільний резонанс, а тому є грубим порушенням правил прокурорської етики.

Отже, Рибалко І.А., працюючи на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, бувши зупиненим 3 серпня 2018 року близько 00 год. 50 хв. по бульв. В. Гавела, 12 у м. Києві біля автомобіля марки «Daewoo Lanos» з державним номерним знаком ______, діючи умисно, усвідомлюючи адміністративну та дисциплінарну караність свого діяння, в порушення вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, під час перевірки документів працівниками поліції Управління патрульної поліції в місті Києві на законні вимоги останніх, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відповідно до встановленого порядку, за що стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

На думку Комісії, описані вище незаконні дії прокурора Рибалки І.А порушують загальноприйняті уявлення та моральні норми стосовно прийнятої у суспільстві поведінки. Ураховуючи факт ствердження відсутності перебування у стані алкогольного сп’яніння, тому в діях Рибалка І.А. є ознаки невідповідності вимогами Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, оскільки сам факт відмови від указаного огляду, надумані підставі для відмови від такого огляду підривають довіру до органів прокуратури.

Цими умисними діями Рибалка І.А. вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Факт вчинення дисциплінарного проступку підтверджується такими документами: 

-   протоколом від 3 серпня 2018 року серії БД № 174980 за порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 130 КУпАП

-    поясненнями працівників поліції ОСОБА-3 і ОСОБА-4;

-    поясненнями Рибалка І.А.;

-    відеозаписом нагрудної камери інспектора патрульної поліції від 3 липня 2018 року наданих УПП у місті Києві;

-    постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі № 760/20444/18;

-    постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 3 квітня 2018 року серії НК № 70917 за частиною першою статті 126 КУпАП.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, під час перевірки не встановлено.

Згідно з приписами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. 

З дня вчинення проступку, а саме з 3 серпня 2018 року, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не сплинув. 

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII враховані характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. 

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до Рибалки І.А. Комісія враховує характеристику прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень. При цьому врахуванню підлягає також умисний характер вчиненого проступку, ставлення прокурора до вчиненого, очевидність порушення, а також те, що воно підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури в цілому.

З огляду на наведене Комісія вважає, застосування до Рибалки І.А. дисциплінарного стягнення у виді заборони на один рік на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, є пропорційним вчиненому ним проступку.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Комісія,

Притягнути прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Рибалка Ігоря Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на один рік на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду. 

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України та Рибалку І.А.

Рішення може бути оскаржене прокурором до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання його копії.