Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого – Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.А., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора  Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Потикевича Д.С. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1377дс-237дп-18,

    Потикевич Дмитро Степанович в органах прокуратури працює з грудня 2014 року, а на посаду прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області призначений наказом прокурора Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року № 2238к.

    Прокурор Потикевич Д.С. заохочувався подякою за сумлінну службу в органах прокуратури, високий професіоналізм, вагомий внесок у справу зміцнення законності (наказ прокурора Дніпропетровської області від 24 листопада 2017 року № 1191к).

    Разом з цим за результатами проведення службового розслідування у 2016 році встановлено факти незаконного проведення обшуків у помешканнях та транспортних засобах у кримінальному провадженні у сфері незаконного обігу наркотичних засобів прокурором Потикевичем Д.С., у зв’язку з чим наказом прокурора області від 28 липня 2016 року № 855к йому оголошено догану, яку знято достроково наказом прокурора області від 2 листопада 2016 року № 1253к.

    До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 10 серпня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга прокурора Дніпропетровської області ОСОБА1 про вчинення прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Потикевичем Д.С. дисциплінарного проступку.

    Згідно з дисциплінарною скаргою прокурор Потикевич Д.С.: за відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України, усно погодив проведення 3 квітня 2018 року обшуку помешкання; без наявної потреби виніс постанову про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження; з порушенням вимог ч. 8, п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України виніс постанову про знищення речових доказів у порядку ст. 255 КПК України; не вжив заходів до проведення судової експертизи вилучених під час обшуку речовин. А тому, на думку скаржника, прокурор Потикевич Д.С. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», у зв’язку з неналежним виконанням ним службових обов’язків та чиненням дій, що можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

    Автоматизованою системою розподілу 10 серпня 2018 року скарга  визначена члену Комісії Шемчуку В.В., яким 15 серпня 2018 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1377дс-237дп-18 щодо прокурора Потикевича Д.С.

    За результатами перевірки членом Комісії 10 жовтня 2018 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора.

    Особа, яка подала дисциплінарну скаргу, та прокурор Потикевич Д.С. своєчасно повідомлені про час та місце проведення засідання.

    На засідання з’явились прокурор Потикевич Д.С. та на підставі доручення прокурора області ОСОБА1 представники прокуратури Дніпропетровської області, а саме член комісії з проведення службового розслідування  ОСОБА2 і прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА3, яким головуючим роз’яснено права та обов’язки учасників засідання.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку та дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

    Слідчим відділом Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № _____ від 11 серпня 2017 року за підозрою ОСОБА4 та інших осіб у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

    Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження отримано ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА4.

    Під час реалізації вказаних ухвал встановлено, що ОСОБА4 також орендує квартиру за адресою: м. Дніпро, _____.

    В подальшому 3 квітня 2018 року у період з 19.55 год. до 20.40 год. за цією адресою слідчим СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА5 на підставі ст. 233 КПК України проведено обшук з метою виявлення та вилучення заборонених предметів. При цьому номер кримінального провадження, за матеріалами якого проводився обшук, у протоколі не зазначено.

Прокурор Потикевич Д.С. у поясненнях, наданих в ході перевірки у дисциплінарному провадженні, вказав, що обшук не погоджував. Слідчий як самостійна процесуальна особа прийняв рішення про його проведення, слідчому лише наголосив, що у разі достатніх підстав для проведення обшуку без ухвали судді, він має право провести такий обшук.

    Оцінюючи вказаний факту, Комісія виходить с того, що згідно з п. 7 Положення про порядок роботи Комісії її діяльність ґрунтується, зокрема, на принципах презумпції невинуватості, неупередженості, змагальності.

    Твердження скаржника у дисциплінарній скарзі про усне погодження прокурором проведення обшуку будь-яким іншим чином не підтверджено, у зв’язку з чим, він при наданні оцінки діям прокурора не враховується.

    Постановою прокурора Потикевича Д.С. від 4 квітня 2018 року з матеріалів кримінального провадження № _____ виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА4 кримінального правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України.

    При цьому у постанові зазначено, що в ході досудового розслідування проведено обшук в порядку ст. 233 КПК України за місцем тимчасового проживання ОСОБА4, за адресою: м. Дніпро, _____. За результатами обшуку виявлено та вилучено речовини та рідини, які за зовнішніми ознаками схожі на наркотичні засоби, що перебувають у незаконному обігу.

    Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (доданий до дисциплінарної скарги) 4 квітня 2018 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № _____ за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. У фабулі зазначено, що до чергової частини ДВП ГУНП надійшов рапорт за результатами обшуку, проведеного 3 квітня 2018 року. Старшим групи процесуальних керівників визначено прокурора Потикевича Д.С.

    Крім того, 4 квітня 2018 року слідчим поліції ОСОБА5 у вказаному провадженні винесено постанову про визнання майна, вилученого під час обшуку 3 квітня 2018 року, речовим доказом.

    Цього ж дня старший слідчий ОСОБА5, за погодженням із прокурором Потикевичем Д.С. звернувся до слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку у якому, серед іншого зазначено таке.

    Слідчим відділом поліції проводиться досудове розслідування за кримінальним провадженням № _____ від 4 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. З метою припинення незаконної діяльності ОСОБА4 у сфері незаконного обігу психотропних речовин та наркотичних засобів, з метою безпосереднього переслідування ОСОБА4 прийняті рішення про проведення обшуку в порядку ст. 233 КПК України за адресою: м. Дніпро, _____.

    Ухвалою слідчого судді від 11 квітня 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено, одночасно зазначено, що слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку з метою засвідчення факту незаконного виготовлення, зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА4 при цьому з клопотання та доданих матеріалів не вбачається невідкладність випадку, пов’язаного з рятуванням життя людей та майна чи безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, у зв’язку з цим був проведений обшук до постановлення ухвали слідчого судді. Крім того, суддею зазначено, що відповідно до матеріалів обшук проводився 3 квітня 2018 року, а відомості до ЄРДР були внесені 4 квітня 2018 року. Враховуючи викладене, підстав для задоволення клопотання немає.

    Прокурор Потикевич Д.С. у поясненнях, наданих в ході перевірки у дисциплінарному провадженні, зазначив, що після того, як ним була вивчена вказана ухвала суду, він зрозумів, що слідчий звернувся до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з метою «легалізації» раніше проведеного обшуку в рамках нового кримінального провадження № _____, а не в рамках провадження № _____, в ході проведення якого і було здійснено обшук. Вважає, що слідчим було помилково підготоване клопотання про «легалізацію» проведеного обшуку саме в рамках кримінального провадження № _____, оскільки обшук фактично було проведено в рамках кримінального провадження № _____, яке на момент проведення обшуку було внесено до ЄРДР. Для участі у розгляді вказаного клопотання слідчим суддею прокурора не було викликано, у зв’язку із чим Потикевич Д.С. не мав можливості надати пояснення та уточнення до вказаного клопотання. У зв’язку із службовою завантаженістю, відсутністю вільного часу, великим обсягом проведених слідчих дій, які тривали майже цілодобово в період з 28 березня по 3 квітня 2018 року, погоджуючи клопотання слідчого про «легалізацію» обшуку, Потикевич Д.С. був впевнений, що це клопотання подається в рамках кримінального провадження № _____, в ході погодження якого він не звернув увагу на номер провадження, оскільки повністю був зайнятий по підготовці до участі в апеляційному суді при розгляді сімох апеляційних скарг по групі осіб, та систематизації матеріалів кримінального провадження № _____.

    З цього приводу Комісія зазначає, що клопотання про дозвіл на проведення обшуку підписано прокурором Потикевичем Д.С., а тому він повинен був ознайомитись із ним та пересвідчитись у правильності його складання та обґрунтованості. Більш того, він мав би звернути увагу, що у клопотанні як підставу для проведення обшуку зазначено: «…з метою безпосереднього переслідування ОСОБА4….», що не вказано безпосередньо у протоколі обшуку.

    Наявність цієї та визнаних Потикевичем Д.С. помилок у підписаному ним клопотанні, на думку Комісії, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових обов’язків, а зазначення винним у цьому слідчого поліції лише спробою перекласти відповідальність з метою її уникнення. 

    Крім того, неуважність під час перевірки клопотання про надання дозволу на проведення обшуку призвела до відмови слідчим суддею у його задоволенні, а, отже, визнанні вилучених речей недопустимими доказами. Таким чином, було частково втрачено доказову базу.

    20 квітня 2018 року прокурором Потикевичем Д.С. у кримінальному провадженні № _____ винесено постанову про знищення майна, яке вилучено під час обшуку та вже визнано речовими доказами.

    Обґрунтовуючи винесення такої постанови, прокурор Потикевич Д.С. у поясненнях, наданих в ході перевірки у дисциплінарному провадженні, пояснив, що згідно з вимогами ст. 233 КПК України слідчий суддя розглядає клопотанням про проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання, то встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню у порядку, передбаченому ст. 255 КПК України. Разом з цим, згідно зі ст. 255 КПК України відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення НСРД, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених ст. 256 КПК України. Таким чином, на виконання вимог ст.ст. 233, 234, 255 КПК України, Потикевич Д.С. 20 квітня 2018 року виніс постанову про знищення вилучених за місцем мешкання ОСОБА4 речовин, оскільки згідно зі ст. 233 КПК України судом не «легалізовано» вищевказаний обшук та отримані докази є недопустимими. Речовини, які за зовнішніми ознаками були схожі на наркотичні, у його присутності, за участю слідчого та двох понятих при повній відеофіксації були знищені. Саме такий порядок знищення речовин, вилучених за місцем тимчасового мешкання  ОСОБА4, було прийнято Потикевичем Д.С., оскільки стаття 233 КПК України відсилає саме до ст. 255, а не до ст.100 КПК України. 

Оцінюючи цей факт, Комісія виходить з такого.

    Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

    Зі змісту вказаної норми вбачається, що знищенню на підставі ст. 255 КПК України підлягає інформація, а не докази, які вважатимуться  недопустимими.

    Вилучені під час обшуку 3 квітня 2018 року речі постановою старшого слідчого ОСОБА5 від 4 квітня 2018 року (до винесення ухвали судом про відмову у задоволенні клопотання про обшук) визнані речовими доказами, що свідчить про зміну юридичного статусу вилученого майна, яке пов’язане з незаконним обігом, а тому його зберігання, знищення має відбуватись за правилами, встановленими для речових доказів.

    Згідно з ч. 8, п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

    Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження регламентовані Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і перевезенням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, який затверджений постановою КМУ № 1104 від 19 листопада 2012 року.

    Згідно з п. 29 цього Порядку речові докази у вигляді предметів чи товарів, що належать до вилучених з обігу, на підставі відповідного рішення слідчого судді, суду передаються для їх технологічної переробки або знищуються. Про передачу предметів для технологічної переробки або знищення складається акт у двох примірниках, один з яких зберігається в матеріалах кримінального провадження, інший передається відповідному підприємству.

    Також існує спеціальний порядок зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 7 травня 2008 року.

    Прокурор Потикевич Д.С. у поясненнях, наданих в ході перевірки у дисциплінарному провадженні, пояснив, що посилання у дисциплінарній скарзі на винесення постанови про визнання вилучених під час обшуку 3 квітня 2018 року речовин доказами, є безпідставним, оскільки жодна експертиза відносно вилучених речовин не була проведена та достеменно невідомо, чи є вказані речовини наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами або їх аналогами.

    З цього приводу Комісія зазначає, що вилучені речі визнано речовими доказами 4 квітня 2018 року, а ухвала судді про відмову у поведені обшуку датована 11 квітня 2018 року. Враховуючи це, Комісія погоджується з доводами дисциплінарної скарги про те, що прокурор Потикевич Д.С. незважаючи на те, що зовнішні ознаки, тара, об’єм, спосіб зберігання, і зрештою, мета обшуку (пошук наркотичних засобів), вказували на можливе віднесення вилучених предметів до наркотичних речовин, в порушення вимог ст.ст. 2, 242, 243 КПК України, за наявності підстав не вжив заходів до проведення судової експертизи вилучених речовин.

    Таким чином, прокурор Потикевич Д.С. здійснив знищення предметів, що визнані слідчим речовим доказом, з порушенням ч. 8, п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, що безпосередньо свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов’язків.

    На засіданні Комісії прокурор Потикевич Д.С. пояснив, що він був процесуальним керівником у кримінальному провадженні № _____ за ч. 2 ст. 307 КК України. Досудове розслідування у вказаному провадженні він проводив особисто з метою унеможливлення витоку інформації. Ним було отримано близько 60-ти ухвал слідчих суддів на проведення негласних слідчих розшукових дій. Після того, як доказова база була зібрана стосовно восьми осіб до суду був скерований обвинувальний акт. В ході проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні оперативними співробітниками було встановлено причетність ще одного громадянина. На підставі цього ним до суду було подано клопотання про проведення у цього громадянина обшуку. Ухвалу з дорученням проведення обшуку він передав слідчому. Оскільки під час обшуку у помешканні даної особи було виявлено зброю та невелику кількість наркотичних речовин, ним було прийнято  рішення про внесення до ЄРДР відомості про інше кримінальне правопорушення. Після цього було встановлено, що у громадянина, в якого  проводився обшук, наявне ще одне приміщення, в якому також могли зберігатися наркотичні засоби та психотропні речовини у великій кількості. Отримати ухвалу на проведення у цьому приміщенні обшуку можливо було тільки в центральному суді. На той час був ризик того, що ця особа з метою уникнення кримінальної відповідальності могла знищити докази в іншому приміщенні. Тому оперативними працівниками був проведений обшук без ухвали слідчого судді на підставі ст. 233 КПК України.

    Крім того, прокурор Потикевич Д.С. додав, що в ті дні він був дуже навантажений роботою і він не звернув увагу. Зазначив, що якби він перевірив клопотання, яке подавав слідчий, то звернув би увагу на номер кримінального провадження. 

    На запитання Комісії щодо причин непризначення експертизи після вилучення речових доказів та їх знищення прокурор Потикевич Д.С. відповів, що чекав ухвалу слідчого судді, щоб зрозуміти, чи надали дозвіл на обшук, чи ні. Пояснив, що розуміючи, що згідно з чинним законодавством всі вилучені докази, здобуті без надання дозволу на проведення обшуку, підлягають знищенню він самостійно вирішив їх знищити. Зауважив, що речові докази знищуються, що на за вироком суду та на підставі постанови Кабінету Міністрів. Пояснив, що керувався прикладом аналогічної ситуації, коли його колеги зверталися до слідчого судді, який відмовив у проведенні обшуку та в подальшому в таких ухвалах зазначалося саме про знищення речових доказів. Після цього процесуальний керівник подавав клопотання слідчому судді про проведення судової експертизи і слідчий суддя відмовляв у призначенні експертизи у зв’язку з тим, що він раніше не легалізував вилучення речових доказів.

    Прокурор Потикевич Д.С. визнав, що неналежно виконував свої службові обов’язки та шкодує про вчинені ним порушення. Щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповів, що у 2016 році у поліції був брак слідчих і частину обшуків проводили процесуальні керівники. Він проводив обшук за ст. 307 КК України і надав доручення працівникам поліції на встановлення осіб, які можуть бути причетні до збути наркотичних речовин. Обшук був проведений відносно трьох осіб. Частина цих осіб перебуває під вартою. Пояснив, що до дисциплінарної відповідальності його притягнули за те, що прокуратурою Дніпропетровської області було встановлено, що він безпідставно надав доручення на встановлення осіб, які можуть бути причетні до збути наркотичних речовин.

    Представник скаржника ОСОБА2 на засіданні Комісії пояснив, що в ході обшуку слідчим було виявлено речовину, схожу на наркотичні засоби та психотропні речовини, про що слідчий написав рапорт. Під час огляду цих матеріалів було встановлено, що дійсно є наявний протокол обшуку, однак в ньому відсутній номер кримінального провадження. Тобто обшук був проведений без кримінального провадження. Повідомив, що слідчий не міг пояснити йому, в рамках якого кримінального провадження проводився обшук. Під час допиту прокурор пояснив, що цей обшук начебто був у провадженні, яке зазначено в скарзі. Після цього ним було встановлено, що існує постанова про визнання речових доказів тих, які були вилучені, та ухвала суду про відмову у задоволенні обшуку та постанова прокурора про знищення цих речових доказів. Зазначив, що номер провадження був записаний саме у постанові прокурора про знищення цих речових доказів. Також був встановлений протокол знищення з відеозаписом. Повідомив, що ним було оглянуто цей відеозапис. Процес знищення речових доказів здійснювався безпосередньо прокурором, а фіксацію  в присутності двох понятих здійснював слідчий. Зазначив, що у матеріалах справи був також наявний протокол обшуку, але не було відеозапису. Повідомив, що цей відеозапис випадково знайшовся в іншому кримінальному провадженні. Оглядом цього відеозапису було встановлено, що деякі предмети, які вилучалися під час обшуку і потім знищувалися,  відрізняються за зовнішніми ознаками. Провести з цього приводу експертизу неможливо, оскільки відеозапис здійснювався різними відеокамерами та в різний час доби. Зазначив, що все, що викладено у дисциплінарній скарзі, знайшло своє підтвердження у кримінальному провадженні. Наполягає на притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

    Крім того, ОСОБА2 доповнив, що прокурор Потикевич Д.С. вступив у позаслужбові стосунки з слідчим ОСОБА5. Такий висновок зроблений на основі загального аналізу його дій. Негласні слідчі розшукові дії щодо цього не проводилися.

    Оцінюючи зібрані під час перевірки у дисциплінарному провадженні матеріали, пояснення осіб та інші відомості, Комісія виходить з такого.

    Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

    Пунктами 1, 1.3, 6.1, 6.5 наказу Генеральної прокуратури України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 19 грудня 2012 року № 4гн визначено, що прокурори – процесуальні керівники досудового розслідування повинні забезпечувати: швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень; при вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій ретельно перевіряти наявність відповідних підстав; принципово реагувати на всі факти порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих (розшукових) дій.

    Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року у професійній поведінці прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність своєї професії, поводитись професійно, згідно закону.

    Проте ці вимоги внаслідок неналежного виконання прокурором Потикевичем Д.С. своїх службових обов’язків як прокурора – процесуального керівника не дотримані.

    За цих обставин Комісія дійшла згоди, що наведені у скарзі доводи, які частково визнані прокурором, знайшли своє підтвердження та свідчать про неналежне виконання Потикевичем Д.С. своїх службових обов’язків, що є підставою згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

    На переконання Комісії, вчинений прокурором проступок має характер грубого порушення, яке несумісне з подальшим перебуванням Потикевича Д.С. на посаді прокурора. Адже допущені ним чисельні порушення при здійсненні процесуального керівництва, легковажне ставлення до погодження процесуальних документів, фактично призвели до втрати речових доказів.

    Інші обставини, що можуть бути підставою для притягнення прокурора Потикевича Д.С. до дисциплінарної відповідальності, під час перевірки доводів дисциплінарної скарги не встановлені. Крім того, не підтверджено позаслужбових стосунків прокурора Потикевича Д.С. зі старшим слідчим ОСОБА5, а також умислу прокурора на знищення доказів, що може свідчити про наявність підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».  

    Доводи скаржника про те, що частина знищених об’єктів відрізняється від вилучених під час обшуку за формою, кольором, габаритами, що може свідчити про їх підміну не оцінюються, оскільки сам скаржник має сумнів щодо наявності цього факту, а отже його не ставить в вину прокурору.

    Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

    При визначенні можливого виду дисциплінарного стягнення враховано характер проступку, відомості про прокурора (притягнення до дисциплінарної відповідальності у 2016 році за незаконне проведення обшуків, тощо), ступінь його вини, наслідки дисциплінарного проступку (втрата доказової бази), та інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

    На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

   Притягнути прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області Потикевича Дмитра Степановича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

    Копію рішення направити прокурору Потикевичу Д.С., керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 та скаржнику, у тому числі для застосування накладеного стягнення.

    Вказане рішення може бути оскаржене прокурором до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання поштою його копії.