Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого – Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Скалецького В.А. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1123дс-206дп-18,

В С Т А Н О В И Л А :

Скалецький Владислав Анатолійович в органах прокуратури працює з жовтня 2012 року по теперішній час, на посаді – прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області з 15 грудня 2015 року.

За місцем роботи зарекомендував себе посередньо, дисциплінарних стягнень не має, заохочувався прокурором Дніпропетровської області у       2013 році.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 27.06.2018  надійшла дисциплінарна скарга прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. про вчинення прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Скалецьким В.А. дисциплінарного проступку.

Цього ж дня вказану скаргу за допомогою автоматизованої системи для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження визначено члену Комісії Ковальчуку О.М., яким 10.07.2018 щодо прокурора       Скалецького В.А. відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-1123дс-206дп-18.

За результатами перевірки 27.08.2018 членом Комісії Ковальчуком О.М. складено висновок про наявність у діях прокурора Скалецького В.А.  дисциплінарного проступку. 

Прокурор Скалецький В.А. та прокурор Дніпропетровської області Матвійчук В.В. належно повідомлені про час та місце проведення Комісії.

На засідання Комісії, яке відбулося 24 жовтня 2018, з’явилися представник прокурора Скалецького В.А. – адвокат ОСОБА-1 та представник прокурора Дніпропетровської області – прокурор відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА-2, яким головуючим роз’яснено права та обов’язки учасників засідання. Виходячи з наведеного, Комісія прийняла рішення про розгляд дисциплінарного провадження за відсутності прокурора Скалецького В.А.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, заслухавши доповідача – члена Комісії Ковальчука О.М., скаржника, представника прокурора Скалецького В.А., обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора та матеріали перевірки, встановила такі обставини.

Із змісту дисциплінарної скарги вбачається, що прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Скалецький В.А., здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № _____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, за відкликання клопотання про накладення арешту та закриття вказаного кримінального провадження вимагав та 05.04.2018, близько 18 год. 40 хв., знаходячись за адресою: _____ одержав від ОСОБА-3 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США.

На думку скаржника, в діяннях прокурора Скалецького В.А. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», тобто  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Скаржник повністю підтримав доводи дисциплінарної скарги щодо Скалецького В.А., а також підтвердив наявність в діях останнього складу дисциплінарного проступку.

Під час перевірки прокурор Скалецький В.А. заперечив доводи дисциплінарної скарги, пояснивши, що у ході розслідування кримінального провадження № _____ Скалецького В.А. 06.04.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Скалецький В.А., здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №_____ від 08.02.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, за відкликання клопотання про накладення арешту та закриття вказаного кримінального провадження вимагав та 05.04.2018, перебуваючи у _____, близько 18:40 одержав неправомірну вигоду у значному розмірі у сумі 2000 доларів США.

Прокурор Скалецький В.А. вважає, що під час розслідування кримінального провадження та проведення службової перевірки факт одержання грошових коштів та прийняття неправомірної вигоди у виді грошових коштів не знайшов свого підтвердження.

Зокрема, протоколом освідування Скалецького В.А. від 05.04.2018 року, із застосуванням ультрафіолетового випромінювання освітлено його двоє рук (долоні), під час якого будь-які свічення сторонньої речовини не виявлено. На його думку, зазначений протокол не лише не підтверджує, а прямо спростовує подію отримання неправомірної вигоди.

Відповідно до протоколу обшуку від 05.04.2018 року, відомості, викладені в протоколі, не підтверджують того, що предмет неправомірної вигоди був вилучений саме у Скалецького В.А.

Крім того, вказаний обшук було проведено як невідкладну слідчу дію в порядку частини 3 статті 233 КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 233 КПК України у такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду                                             м. Дніпропетровська ОСОБА-4 від 11 квітня 2018 року по справі №200/6372/18 у задоволенні клопотання прокурора прокуратури Дніпропетровської області – процесуального керівника по кримінальному провадженню №_____ про надання дозволу на проведення обшуку за вищевказаною адресою відмовлено.

Ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.04.2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2018 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України складено акт про знищення інформації, речей і документів, вилучених 05.04.2018 в ході обшуку у порядку статей 233, 255 КПК України (акт від 24.07.2018 №45.6./0350), згідно з яким знищено недопустимі докази, а саме: 18 купюр номіналом 100 доларів США, які є імітаційними засобами з однією серією та номером, протокол обшуку від 05 квітня 2018 року за адресою: _____ по кримінальному провадженню №_____; постанова про закриття кримінального провадження №_____; аркуш паперу формату А4 з відомостями з ЄРДР від 04.04.2018 щодо руху кримінального провадження №_____; повідомлення від прокурора.

Щодо протоколу огляду грошових коштів від 05.04.2018 прокурор Скалецький  В.А. вважає, що він був складений старшим оперуповноваженим МРВ №1 м. Дніпро УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ Національної поліції України майором поліції ОСОБА-5 у період з 13.00 до 13.50 год. 05.04.2018.

Стороною захисту встановлено, що згідно з відповідю ТОВ ВКФ «Візіон» (юридична особа, яка виготовила імітаційні засоби) від 03.08.2018 №03/08/01 в програмі 1С зафіксовано час виписки замовлення на виготовлення імітаційних засобів, а саме 05.04.2018 о 15:54:02.

Виготовлені імітацій засоби та пакет документів передано відповідальній службовій особі після 15:54:02 год. 05.04.2018.

На думку Скалецького В.А, вищевказане свідчить про те, що оперуповноважений МРВ №1 м. Дніпро УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ Національної поліції України майор поліції ОСОБА-5 умисно вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, в діях останнього вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України «Службове підроблення».

За фактом службового підроблення документів ним подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 (однак відомості до ЄРДР не внесено).

На теперішній час на розгляді слідчого судді перебуває скарга щодо невнесення відомостей до ЄРДР (за результатами розгляду його буде проінформовано додатково).

Таким чином, Скалецький В.А вважає, що на момент розгляду дисциплінарної скарги факт отримання ним неправомірної вигоди, не знайшов свого підтвердження. 

Це свідчить про відсутність дій та фактів «поза розумним сумнівом», що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури а також вчинення одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Крім цього, Скалецький В.А. вважає, що у ході розслідування кримінального провадження та проведення службової перевірки факт вимагання ним грошових коштів не знайшов свого підтвердження.

Згідно з висунутою підозрою він як прокурор у кримінальному провадженні вимагав неправомірну вимогу за відкликання клопотання у кримінальному провадженні та закриття вказаного кримінального провадження №_____.

Однак, під час досудового розслідування кримінального провадження №_____, як під час проведення слідчих дій, так негласних слідчих дій не встановлено будь-яких ознак факту вимагання, схиляння та натяків на передачу грошових коштів з його сторони.

Скалецький В.А. наголошує на тому, що 05.04.2018 не телефонував особі по імені Олена, остання самостійно зателефонувала на його телефон та сказала, що хоче побачитись. Під’їхавши до нього, запропонувала присісти в кафе та попити чаю. 

Крім того, прямо встановлено те, що під час розмови він жодного разу не вів розмови про грошові кошти чи їх вимагання. Це прямо спростовує ту обставину, що може скомпрометувати його як прокурора за фактом вимагання грошових коштів за вчинення дій.

Що ж стосується безпосередньо показань ОСОБА-3, то в своїх показаннях гр. ОСОБА-3 повідомляла про те, що нібито вона з 2002 року є фізичною особою-підприємцем та займається продажем та здачею в оренду нерухомості, а також те, що існування вказаного кримінального провадження та процесуальні дії в ньому нібито могли перешкодити їй в здійсненні нею законної підприємницької діяльності.

Разом з тим, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 29.12.2016 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА-3 та 30.12.2016 року вона знята з обліку як ФОП у ДПІ у Ленінському району м. Дніпропетровська.

Наведене свідчить про те, що гр. ОСОБА-3 не лише не мала жодного законного інтересу у результатах розслідування кримінального провадження  № _____, але й дає підстави стверджувати про завідому неправдивість її показань.

Таким чином, єдиним джерело доказів за фактом вимагання є покази заявниці (потерпілої у кримінальному провадженні) ОСОБА-3, які не підтверджуються та прямо спростовуються здобутими під час досудового розслідування доказами.  

Крім того, за час досудового розслідування остання неодноразово міняла свої покази, що свідчить про їх недостовірність та необґрунтованість.

Вищезазначене свідчить про відсутність дій та фактів «поза розумним сумнівом», що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також вчинення одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Щодо штучного створення доказів та іншої фальсифікації для подальшого обвинувачення Скалецький В.А. пояснив, що під час досудового розслідування кримінального провадження, ним підозрюваним, з метою отримання доказів на свою невинуватість та підтвердження факту штучного створення доказів та іншої фальсифікації для подальшого обвинувачення, його прокурора, у вчиненні тяжкого злочину в порядку статей 159-166 КПК України, здійснено тимчасовий доступ до матеріалів відеоспостереження, що здійснюється у приміщенні за адресою м. Дніпро, вул. Воскресенська 10.

Завдяки перегляду отриманих матеріалів відеозапису встановлено, що 05.04.2018 заступник начальника управління захисту економіки департаменту захисту економіки в Дніпропетровській області Національної поліції України ОСОБА-6 особисто, в неробочий час о 7. год. 50 хвилин супроводжував заявницю ОСОБА-3 до відділу прокуратури області за адресою м. Дніпро, вул. Воскресенська 10, де в подальшому штучно створювалися докази обвинувачення. 

Вищевказану заяву, не будучи черговим прокурором та в неробочий час, приймав прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА-7.

Також стороною захисту витребувано інформацію від УЗЕ НПУ ДЗЕ в Дніпропетровській області, лист №5784/39/103/02-2018 від 25.07.2018, згідно з якою встановлено, що ОСОБА-3 (заявниця) згідно «Журналу відвідувачів та запрошених до УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НПУ» прибула до кабінету № 314 (заступника начальника МРВ № 1 управління захисту економіки департаменту захисту економіки в Дніпропетровській області Національної поліції України ОСОБА-6 04.04.2018 о 16 год. 40 хв. та залишила приміщення о 19.15 хв.

Вищевказане свідчить про, те що після прийому заявниці ОСОБА-3, ОСОБА-6 особисто повів ОСОБА-3 до відділу прокуратури області, що свідчить про його особисту зацікавленість та активні дії правоохоронних органів.

А вже пізніше його підлеглі здійснювали підробку процесуальних документів, в тому числі протокол огляду грошових коштів від 05.04.2018, який став підставою для здійснення провокативних дій. 

Під час досудового розслідування кримінального провадження підозрюваним з метою отримання доказів на свою невинуватість та підтвердження факту штучного створення доказів та іншої фальсифікації для подальшого обвинувачення, його прокурора, у вчиненні тяжкого злочину, також отримано матеріали відеоспостереження, що здійснюється у приміщенні _____.

Завдяки перегляду отриманих матеріалів відеозапису встановлено, що під час проведення обшуку присутні як працівники прокуратури Дніпропетровської області, так і працівники управління захисту економіки департаменту захисту економіки в Дніпропетровській області Національної поліції України, які не зазначені процесуальними учасниками обшуку.

Так, працівник прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА-8, який особисто спілкувався з заступником начальника управління захисту економіки департаменту захисту економіки в Дніпропетровській області Національної поліції України ОСОБА-6 та заявницею ОСОБА-3 о 11. год. 14 хвилин в приміщенні прокуратури за адресою м. Дніпро, вул. Воскресенська 10, та в подальшому брав учать у проведенні обшуку за адресою: _____, що свідчить про його особисту зацікавленість та про те, що останній також брав учать створенні доказів, написанні заяви та безпосередньої координації проведення слідчих дій. Крім того, з матеріалів відеозапису встановлено, що участь в проведенні слідчих дій брало близько 12 осіб. 

Таким чином, прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА-7 разом із заступником начальника управління захисту економіки департаменту захисту економіки в Дніпропетровській області Національної поліції України ОСОБА-6, прокурором регіональної прокуратури ОСОБА-8, заявницею ОСОБА-3, штучно створювали докази обвинувачення з метою притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (Рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти Російської Федерації» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.)

Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»).

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб’єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

За фактом «Притягнення завідомо винного до кримінальної відповідальності» ним подано заяву до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4. (відомості до ЄРДР не теперішній час не внесено).

Відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України № 111 від 13.04.2017 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Однак згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 

З наявних у Комісії матеріалів вбачається, що факт вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень не встановлений вироком суду. 

Скалецький В.А. має статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, Комісія не може вирішити питання про дисциплінарну відповідальність на підставі пункту 5 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», в частині вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень, до того часу, доки вина Скалецького .В. А не буде встановлена обвинувальним вироком суду. 

Дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, в частині щодо протиправних позаслужбових стосунків – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» не знаходять свого підтвердження «поза розумним сумнівом».  

Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація № R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року), державний службовець здійснювати свої повноваження відповідно до закону, і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в  будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності. 

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії. 

Скалецький В.А. вважає, що докази грубого порушення вищевказаних вимог до професійної етики та поведінки прокурора, докази протиправних позаслужбових стосунків, а саме використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, за обставин, вказаних у дисциплінарних скаргах – відсутні.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження – це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. 

Статтею 44 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. 

Положеннями статей 46 та 47 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, то у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Таким чином, на думку прокурора Скалецького В.А., встановити достатні об’єктивні відомості, які б достовірно вказували на вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», не можливо.

Відповідно до конституційно-правового постулату, згідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а встановити достатні об’єктивні відомості, які б достовірно вказували на вчинення прокурором Скалецьким В.А. дисциплінарних проступків, відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» неможливо, тому просив підготувати висновок про відсутність дисциплінарного проступку та закрити дисциплінарне провадження у зв’язку з відсутністю дисциплінарного проступку.

Під час підготовки до засідання Комісії до розгляду дисциплінарної скарги адвокатом Ларіоновим О.В. надані заперечення на висновок члена Комісії про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Скалецького В.А., в яких підтверджуються доводи, надані прокурором у своїх поясненнях.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що прокурор Скалецький В.А., здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № _____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, зустрічався з гр. ОСОБА-3, поза робочий час, обговорював зі сторонньою особою результати досудового розслідування у кримінальному провадженні та одержання винагороди, за вчинення дій, які наносять суттєву шкоду досудовому слідству у зазначеному кримінальному провадженні, а також виходять за рамки його процесуальних можливостей. 

Вивчивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія дійшла до висновку про наявність підстав для притягнення прокурора Скалецького В.А. до дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.

Статтями 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, визначено, що прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Отже, своїми діями (вступом в позаслужбові відносини з ОСОБА-3 в приміщенні ____) прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури  № 2 Скалецький Владислав Анатолійович грубо порушив вказані норми прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора, підривають авторитет органів прокуратури і викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Таким чином, прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Скалецький В.А. вчинив дії, що відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 13.04.2017 № 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за № 623/30491, порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а саме: вступив у протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення дій, що містять ознаки корупційного кримінального правопорушення.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення під час перевірки не встановлено.

Виходячи з наявних документів, зібраних під час перевірки, Скалецький В.А. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Оцінивши характер дисциплінарних проступків допущених прокурором Скалецьким В.А., Комісія вважає за можливе накласти нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш пропорційним вчиненим прокурором проступкам. При визначенні цього виду стягнення враховано характер дисциплінарних проступків, їхні наслідки, особу прокурора Скалецького В.А., ступінь його вини та інші обставини, які мають значення для цього дисциплінарного провадження. 

Отже, враховуючи наявність підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, керуючись вимогами п. 5, 6 ст. 43, ст. 46, 47, 48, 50, 77 та 78 Закону України «Про прокуратуру» та п.п. 61-63, 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія, –

В И Р І Ш И Л А :

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Скалецького Владислава Анатолійовича за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію цього рішення направити прокурору Скалецькому В.А. – для відома та прокурору Дніпропетровської області для застосування стягнення.

Вказане рішення може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання поштою його копії.