20.06.2018

Рішення №271дп-18


Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуна Р.В.

 
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

РІШЕННЯ
№271дп-18

20 червня 2018

Київ

Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуна Р.В.


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого – Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуни Р.В.,


В С Т А Н О В И Л А :


Коркуна Ростислав Володимирович, (конфіденційна інформація) року народження, в органах прокуратури працює з грудня 2011 року по теперішній час, а на займаній посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва з 08.04.2016.

Зі змісту службової характеристики, наданої керівником Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА1, вбачається, що за час роботи Коркуна Р.В. зарекомендував себе з позитивної сторони, як добросовісний та сумлінний працівник, який належним чином організовує свою роботу, кваліфікований юрист, постійно удосконалює свій професійний рівень, в вивчає нове законодавство, судову та прокурорську практику.

Коркуна Р.В. прокурором міста Києва та Генеральним Прокурором України не заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 20.04.2018 надійшла дисциплінарна скарга прокурора м. Києва Говди Р.М. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва Коркуною Р.В.

В якості підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній скарзі зазначено невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено за членом Комісії Костенком С.К. (протокол розподілу між членами Комісії від 22.03.2018).

Рішенням члена Комісії Костенка С.К. від 24.04.2018 відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-676дс-141дп-18 щодо прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва Коркуни Р.В.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон України «Про прокуратуру»), дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Згідно ст. 44 вказаного Закону дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

За статтями 46 та 47 Закону України «Про прокуратуру» після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Коркуна Р.В. та представник прокуратури міста Києва – прокурор другого наглядового відділу за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА2 на засідання Комісії з’явились.

Прокурор міста Києва повідомив Комісію, що в повному обсязі підтримує дисциплінарну скаргу щодо Коркуна Р.В..

Заслухавши доповідача – члена Комісії Костенка С.К., пояснення прокурора Коркуна Р.В., пояснення представника скаржника - ОСОБА2, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та вивчивши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, а також матеріали і відомості, отримані Комісією під час розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора, Комісія встановила наступні обставини.

В дисциплінарній скарзі прокурор міста Києва зазначає, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № _____ прокурором Коркуною Р.В. 22.09.2017 затверджено обвинувальний акт стосовно ОСОБА3 за ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, який направлено до Святошинського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Публічне обвинувачення в суді підтримував прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 Коркуна Р.В.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2017 ОСОБА3 засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки, за ч. 3 ст. 191 КК України - на 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України - на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА3 призначено остаточне покарання у виді 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА3 звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладені обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 Коркуна Р.В., неналежно виконуючи свої службові обов’язки у кримінальному провадженні № _____, у якому він підтримував публічне обвинувачення, орієнтував суд в судових дебатах призначити ОСОБА3 остаточне покарання у виді 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки із звільненням від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України, у той час як ОСОБА3 визнано винуватою у вчиненні злочинів з ознаками корупції після набрання чинності Законом України «Про Національне бюро України» № 1698-УІІ від 14.10.2014.

Крім того, відповідно до Розділу 3 «Форми звітності про стан протидії корупції» Інструкції про порядок обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, затвердженої 22.04.2013 спільним наказом Генеральної Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міністерства доходів і зборів, Міністерства оборони, Державної судової адміністрації України № 52/394/172/71/268/60, з метою належного відстеження результатів роботи підрозділів правоохоронних органів щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень та притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності осіб, які вчинили корупційні правопорушення, передбачено звітність «Про стан протидії корупції» (форма №1-КОР (місячна)).

В статистичному звіті про стан протидії корупції форми 1-КОР за 2017 рік місцевою прокуратурою не обліковано кримінальне корупційне правопорушення, у вчиненні якого судом визнано винуватою ОСОБА3.

В порушення вимог п. п. 23, 23.1, 23.2, 25 наказу Генерального Прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» прокурор Коркуна Р.В. довідку про результати судового розгляду стосовно ОСОБА3 на підпис керівнику місцевої прокуратури у встановлений законом строк не надав та не оскаржив явно незаконний вирок суду від 11.10.2017 в апеляційному порядку.

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків прокурором Коркуною Р.В. вказана довідка із висновком керівника Київської місцевої прокуратури № 8 про законність судового рішення з його копією до прокуратури міста Києва не направлялись, що в свою чергу позбавило регіональну прокуратуру використати визначені ч. 4 ст. 36 КПК України повноваження щодо подачі апеляційної скарги на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2017 в частині призначеного ОСОБА3 покарання із необгрунтованим застосуванням ст. 75 КК України. На даний час вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2017 стосовно ОСОБА3 за ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України набрав законної сили.

Комісією встановлені наступні обставини дисциплінарного провадження.

Відповідно до наказу № 38 від 07.09.2017 «Про розподіл обов’язків між працівниками Київської місцевої прокуратури № 8» на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 Коркуну Р.В. покладено виконання функціональних обов’язків, зокрема здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування слідчими СВ ФР ДГП у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, у тому числі у формі процесуального керівництва, участь у судовому провадженні та оскарженні судових рішень щодо кримінальних правопорушень про злочини, передбачені ст. ст. 190, 191, 192, 204, 209, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 212, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 212-1, ст. ст. 216, 219 КК України, а також виконання інших службових доручень керівництва прокуратури.

Установлено, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальних провадженнях № _____ від 03.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України; № _____ від 22.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; № _____ від 22.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; № _____ від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України; № _____ від 20.09,2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуни Р.В. від 21.09.2017 на підставі ст. 217 КПК України матеріали досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях об’єднані в одне провадження під реєстраційним № _____.

Нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № _____ у формі процесуального керівництва здійснювався групою прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури № 8 Коркуни Р.В. (старший групи), ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6 та ОСОБА7.

Ураховуючи викладене, Коркуна Р.В. за дорученням керівництва місцевої прокуратури здійснював нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № _____, яке розслідувалось СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві.

Старшим слідчим Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА8 за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Коркуною Р.В. 21.09.2017 повідомлено про підозру ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2,3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № _____ прокурором Коркуною Р.В. 22.09.2017 затверджено обвинувальний акт стосовно ОСОБА3 за ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, який направлено до Святошинського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Публічне обвинувачення в суді підтримував прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуна Р.В.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2017 ОСОБА3 засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки, за ч. 3 ст. 191 КК України - на 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України - на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА3 призначено остаточне покарання у виді 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА3 звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладені обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА3 визнано винуватою у тому, що вона, працюючи на посаді кредитного фахівця групи цільового кредитування Відділення № 28 ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», маючи повноваження з перевірки документів клієнтів банку для отримання ними кредитів та формування відповідних кредитних справ, знаходячись за адресою: (конфіденційна інформація), зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, вчинила розтрату ввірених їй грошових коштів на користь третіх осіб, а також складання для досягнення злочинного результату завідомо неправдивих офіційних документів (кредитні договори, заяви на відкриття рахунку) за підробленими документами на різних громадян.

Так, ОСОБА3 17.06.2015, знаходячись за вказаною адресою на своєму робочому місці під час виконання службових обов’язків, достовірно знаючи про відсутність оригіналів документів, які підтверджували б особу громадянина ОСОБА9, склала кредитний договір № 85019806561, в який внесла завідомо недостовірні відомості щодо цієї особи як нібито клієнта банку, використавши при цьому завірену власним підписом фотокопію паспорту громадянина України КМ 467319 на ім’я такої людини, яка містила фотокартку невідомої особи. У подальшому складені ОСОБА3 від імені ОСОБА9 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме кредитний договір № 85019806561 та заява на відкриття рахунку в ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» стали підставою для перерахування кредитних коштів в сумі 18995 грн. на розрахунковий рахунок № 26200019806561, нібито відкритий ОСОБА9 У такий спосіб ОСОБА3, шляхом зловживання службовим становищем, розтратила ввірене майно банку, а саме грошові кошти на суму 18955 грн., завдавши ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, у період часу з 21.06.2015 по 24.08.2015, кожного разу, реалізуючи вказані злочинні наміри, діючи в описаний вище спосіб, ОСОБА3 під час виконання обов’язків кредитного фахівця, зловживаючи службовим становищем, повторно вчиняла незаконне, з корисливих мотивів, збагачення шляхом розтрати ввірених їй грошових коштів ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на користь третіх осіб, вносячи до офіційних документів (кредитні договори та заяви на відкриття рахунків в банку) завідомо неправдиві відомості.

В підсумку, згідно формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА3 17.06.2015, 21.06.2015, 01.07.2015, 09.07.2015, 21.07.2015, 26.07.2015 та 24.08.2015, будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно, вчинила розтрату ввіреного їй чужого майна на загальну суму 162843, 99 грн.

Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» № 1698-УІІ від 14.10.2014 внесено зміни до Кримінального кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 75 КК України, яка була доповнена і в новій редакції викладена наступним чином: «Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням». Цим же Законом ст. 45 КК України доповнена приміткою такого змісту: «Корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 312, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 320, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст. 354, 364, 364-1, 365-2, 368-370 цього Кодексу».

Ураховуючи вимоги п. 1 Розділу II «Прикінцеві положення про дію вказаного Закону через три місяці з дня його опублікування, Закон України «Про Національне бюро України» від 14.10.2014, яким внесені викладені вище зміни до ст. ст. 45, 75 Кримінального кодексу України, набрав чинності 25.01.2015.

Однак, прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 Коркуна Р.В. орієнтував суд в судових дебатах призначити ОСОБА3 остаточне покарання у виді 5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки із звільненням від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України, у той час як ОСОБА3 визнано винуватою у вчиненні злочинів з ознаками корупції після набрання чинності Законом України «Про Національне бюро України» № 1698-УІІ від 14.10.2014.

Крім того, відповідно до Розділу 3 «Форми звітності про стан протидії корупції» Інструкції про порядок обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, затвердженої 22.04.2013 спільним наказом Генеральної Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міністерства доходів і зборів, Міністерства оборони, Державної судової адміністрації України № 52/394/172/71/268/60, з метою належного відстеження результатів роботи підрозділів правоохоронних органів щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень та притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності осіб, які вчинили корупційні правопорушення, передбачено звітність «Про стан протидії корупції» (форма №1-КОР (місячна)).

В статистичному звіті про стан протидії корупції форми 1-КОР за 2017 рік місцевою прокуратурою не обліковано кримінальне корупційне правопорушення, у вчиненні якого судом визнано винуватою ОСОБА3.

Крім того, відповідно до вимог п. п. 23, 23.1, 23.2 наказу Генерального Прокурора № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» не пізніше наступного дня після прийняття судового рішення прокурор зобов’язаний надавати керівнику прокуратури довідку про результати судового розгляду для узгодження питання щодо необхідності оскарження судового рішення, у якій зазначаються відомості, у тому числі про позицію у судових дебатах, а також дані про оскарження, яку з висновком керівника прокуратури про законність судового рішення та з його копією поштою і електронним зв’язком у триденний строк після прийняття направляти до підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури вищого рівня.

В порушення вищезазначених вимог наказу Генерального Прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» прокурор Коркуна Р.В. довідку про результати судового розгляду стосовно ОСОБА3 на підпис керівнику місцевої прокуратури у встановлений законом строк не надав та не оскаржив явно незаконний вирок суду від 11.10.2017 в апеляційному порядку.

В ході перевірки дисциплінарної скарги прокурором Коркуною Р.В. надані Комісії пояснення, в яких він не погодився з доводами дисциплінарної скарги прокурора міста Києва, оскільки вважає, що вчинений ОСОБА3 злочин за ст. 191 КК України шляхом зловживання службовим становищем не можна вважати корупційним, тому що службова особа юридичної особи приватного права є суб’єктом кримінального правопорушення виключено у випадку використання службових повноважень або становища з метою одержання неправомірної вигоди. З цих же підстав вважає, що не повинен був складати статистичну картки форми 1-К про кримінальне корупційне правопорушення. Не підписання у керівника місцевої прокуратури довідки про результати судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА3 та не надіслання її до прокуратури міста Києва пояснює зайнятістю по роботі. Крім того, Коркурною Р.В. до своїх пояснень додано ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16.05.2018, якою суд роз’яснює вирок Святошинського районного суду міста Києва від 11.10.2017 та зазначає, що в діяннях ОСОБА3 не встановлено ознак корупційного злочину.

При наданні оцінки матеріалам дисциплінарного провадження Комісія виходить з наступних мотивів.

У відповідності до вимог п. 39 наказу Генерального Прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» одним із основних критеріїв оцінки ефективності здійснення прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні визначено об’єктивність та повноту вжитих заходів до прийняття судом законного рішення, реагування на незаконні рішення, якість поданих апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України та за нововиявленими обставинами.

Пунктом 25 зазначеного наказу на прокурорів покладено обов’язок забезпечити оскарження незаконних судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими обставинами та до Верховного Суду України, повноту та якість поданих документів реагування (таке повноваження прокурора закріплено п. 20 ч. 2 ст. 36 КПК України).

В той же час, відповідно до статті 17 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, який затверджений всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, прокурор повинен поважати незалежність суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, єдиним можливим способом для прокурора вираження своєї правової позиції щодо неправосудності судового рішення є його оскарження у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що на даний час вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2017 стосовно ОСОБА3 за ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України набрав законної сили, у Комісії відсутні будь-які правові підстави робити висновки про його незаконність та необґрунтованість та наявність у прокурора явних підстав для його оскарження, як то зазначено у дисциплінарній скарзі прокурора міста Києва.

Під час засідання Комісії Коркуна Р.В. не заперечував факту порушення ним вимог наказу Генерального Прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та просив не застосовувати до нього суворого дисциплінарного стягнення. Представник прокурора міста Києва підтримав доводи дисциплінарної скарги.

Комісією встановлено, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків прокурором Коркуною Р.В. довідка із висновком керівника Київської місцевої прокуратури № 8 про законність судового рішення з його копією до прокуратури міста Києва не направлялись, що в свою чергу позбавило регіональну прокуратуру використати визначені ч. 4 ст. 36 КПК України повноваження щодо подачі апеляційної скарги на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2017 в частині призначеного ОСОБА3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Своїми діями прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва Коркуна Р.В. допустив порушення наказу Генерального Прокурора України №4-гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 19.12.2012, що позбавило можливості вищестоящого прокурора (прокурора міста Києва та його заступника згідно з розподілом обов’язків) належним чином реалізувати свої повноваження, встановлені законом, щодо подання апеляційної скарги на вирок суду у кримінальному провадженні, в розгляді якого такий прокурор участі не брав.

Комісія вважає, що в діях Коркуна Р.В. наявний дисциплінарний проступок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», - невиконання та неналежне виконання службових обов’язків.

Із дня вчинення Коркуною Р.В. проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Комісія вважає, що щодо прокурора Коркуна Р.В. наявні підстави для застосування більш м’якого дисциплінарного стягнення, з огляду на наступне: він немає дисциплінарних стягнень, характеризується позитивно.

На підставі викладеного, керуючись статтею 11, п. 1 ч. 1 статті 43, статтями 47–50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія,


В И Р І Ш И Л А :


Притягнути прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуна Ростислава Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк три місяці на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Рішення направити прокурору міста Києва для застосування до прокурора накладеного дисциплінарного стягнення.

Копію рішення направити прокурору Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Коркуну Р.В. та керівнику Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва.

Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.


Головуючий                                                                                                В. Грушковський


Члени комісії:

В. Архіпов
А. Коваленко
О. Ковальчук
С. Костенко
С. Нечепоренко
Ю. Піцик
С. Погребняк
В. Юсип