Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого – Шемчука В.В., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.О., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Пономаренка Я.В.,

В С Т А Н О В И Л А :

Пономаренко Ярослав Володимирович, в органах прокуратури працює з вересня 2008 року, наказом прокурора міста Києва від 14.12.2015 № 4198к призначений на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 4.

Зі змісту службової характеристики вбачається, що Пономаренко Я.В. зарекомендував себе безвідповідальним, пасивним та некваліфікованим юристом. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Пономаренко Я.В. прийняв Присягу працівника прокуратури 09.02.2011 та 28.05.2013 ознайомлений з Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 30.03.2018 надійшла дисциплінарна скарга керівника Київської місцевої прокуратури № 4 Тимошенка М.П. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Пономаренком Я.В.

Дисциплінарна скарга подана з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Автоматизованою системою для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу 30.03.2018 розподілено члену Комісії Нечепоренку С.О., яким 04.04.2018 відкрито провадження № 11/2/4-524дс-103дп-18 щодо Пономаренка Я.В.

За результатами перевірки членом Комісії Нечепоренком С.О. 29.05.2018 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Пономаренка Я.В.

Пономаренко Я.В. з’явився на засідання Комісії та після роз’яснення йому прав та обов’язків надав пояснення щодо доводів дисциплінарної скарги.

Представник скаржника на засідання Комісії – не з’явився.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Нечепоренка С.О., обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку, дослідивши матеріали перевірки та надані пояснення, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для накладення на прокурора Пономаренка Я.В. дисциплінарного стягнення з огляду на таке.

У дисциплінарній скарзі, яка надійшла до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 30.03.2018 від керівника Київської місцевої прокуратури № 4, зазначено, що прокурором Пономаренком Я.В. під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі – КК України), яке відбулось 22.02.2018, не виконано посадові обов’язки щодо здійснення підтримання обвинувачення у суді, а саме: не заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА1 за наявності ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Як наслідок вказаної бездіяльності прокурора – 27.02.2018 Державною установою «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА1 звільнено з-під варти.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі – рішення Конституційного Суду України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Положення третього речення частини 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України констатував, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за ст. 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. п. 15. 16.1 наказу Генеральної прокуратури України від 19.12.2012 № 4 гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», прокурори у судовому розгляді кримінальних проваджень повинні здійснювати свої повноваження щодо підтримання державного обвинувачення, відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни його або висунення додаткового обвинувачення, оскарження судових рішень, інші повноваження на стадіях провадження в суді першої інстанції та з перегляду судових рішень відповідно до вимог кримінального процесуального закону. За наявності підстав клопотати про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, висловлювати думку щодо клопотань інших учасників судового провадження.

Пунктом 16.2 вказаного наказу передбачено, що прокурор повинен активно використовувати повноваження прокурора щодо вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду.

Встановлено, що прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Пономаренком Я.В. 24.03.2017 до Дніпропетровського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Слідчим суддею Дніпропетровського районного суду м. Києва у межах кримінального провадження за підозрою ОСОБА1 постановлено ухвалу від 31.12.2016 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА1 строком до 27.02.2017. У подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА1 продовжувався відповідними ухвалами суду. Так, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.12.2017 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА1 продовжено до 26.02.2018. Підготовче судове засідання щодо розгляду вказаного обвинувального акту було призначено на 22.08.2018.

Пономаренко Я.В., достовірно знаючи, що відповідно до вимог КПК України, з урахуванням Рішення Конституційного суду України, завчасно підготував, підписав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА1 та поставив на ньому печатку Київської місцевої прокуратури № 4.

Однак під час підготовчого судового засідання 22.02.2018 у вказаному кримінальному провадженні Пономаренко Я.В. клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА1 не заявив, не зважаючи на те, що всі наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли.

Внаслідок зазначеної бездіяльності прокурора Пономаренка Я.В. обвинуваченого ОСОБА1 27.02.2018 звільнено з-під варти.

Опитаний членом Комісії за даним фактом Пономаренко Я.В. пояснив, що 22.02.2018 під час підготовчого судового засідання за обвинуваченням ОСОБА1 він не заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА1 через те, що судом не повідомлялось про закінчення строку тримання під вартою ОСОБА1 оскільки справа повернулась з Апеляційного суду м. Києва та не ставилось вказане питання на обговорення. Крім того, додав, що наступного дня, 23.02.2018 він доповів першому заступнику керівника Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА2 про вказаний факт та підготував клопотання до суду про призначення та проведення судового засідання 26.02.2018 з метою вирішення питання про обрання ОСОБА1 запобіжного заходу, однак ОСОБА2 наказав Пономаренку Я.В. не подавати до суду зазначене клопотання.

Разом з тим, відповідно до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, через пасивну позицію прокурора Пономаренка Я.В. під час судового засідання 22.02.2018, особі, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та 27.02.2018 вона була звільнена з-під варти. Крім того, обвинуваченому не було обрано жодного іншого запобіжного заходу. Вказане підтверджується листом начальника слідчого ізолятора – начальника арештного дому ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 26.02.2018.

У ході дисциплінарного провадження встановлено, що дисциплінарна скарга керівника Київської місцевої прокуратури № 4 про вчинення Пономаренком Я.В. дисциплінарного проступку знайшла своє підтвердження. Пономаренко Я.В. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення у зв’язку з наявністю в його діях складу дисциплінарного проступку, а саме: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків (пункт 1 частини 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні Комісія виходить з наступних мотивів. Із дня вчинення проступку Пономаренком Я.В. без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Враховується те, що Пономаренко Я.В. наявних дисциплінарних стягнень не має.

Таким чином Комісія вважає, що дисциплінарний проступок, який вчинив Пономаренко Я.В. не носять характер грубого порушення та щодо нього можливо застосувати дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А :

Притягнути прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Пономаренка Ярослава Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення направити прокурору міста Києва для застосування накладеного дисциплінарного стягнення та Пономаренку Я.В.

Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.