Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого – Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шарандака А.А. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-321дс-88дп-18,

В С Т А Н О В И Л А :

Шарандак Андрій Андрійович, 1990 року народження, освіта вища юридична, в 2011 році закінчив Національний університет «Одеська юридична академія», в органах прокуратури працює з 2011 року. Працював на посадах стажиста на посаді прокурора прокуратури Роздільнянського району Одеської області, прокурора прокуратури району. З 15 грудня 2015 року призначений на посаду прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури району Одеської області. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 26 лютого 2018 року надійшла дисциплінарна скарга прокурора Одеської області Жученка О.Д. про вчинення прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шарандаком А.А. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для відкриття дисциплінарного провадження вказана скарга 26 лютого 2018 року розподілена члену Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Ковальчуку О.М.

Рішенням члена Комісії Ковальчука О.М. від 23 березня 2018 року відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-321дс-88дп-18 щодо прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шарандака А.А.

В подальшому до Комісії 26 лютого 2018 року надійшла ще одна дисциплінарна скарга прокурора Одеської області про вчинення прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шарандаком А.А. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для відкриття дисциплінарного провадження вказана скарга 26 лютого 2018 року розподілена члену Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Ковальчуку О.М.

Рішенням члена Комісії Ковальчука О.М. від 23 березня 2018 року відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-322дс-89дп-18 щодо прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шарандака А.А.

Зазначені дисциплінарні провадження рішенням Комісії № 123дп-18 від 28 березня 2018 року об’єднані в одне, якому присвоєно № 11/2/4-321дс-88дп-18.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, заслухавши доповідача – члена Комісії Ковальчука О.М., прокурора Шарандака А.А., дослідивши дисциплінарну скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали, зібрані в ході перевірки, вивчивши висновок про наявність дисциплінарного проступку, погоджується з висновком члена Комісії про наявність дисциплінарного проступку прокурора, та доходить висновку про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Шарандака А.А. і накладення на нього дисциплінарного стягнення, виходячи за наступного.

В ході службового розслідування щодо обставин затримання у прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Шарандака А.А. під час одержання ним неправомірної вигоди установлено, що 15 серпня 2017 року до Роздільянського ВП ГУ НП в Одеській області (далі - Роздільнянського ВП) із заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА1, а саме про крадіжку у період з 8 серпня 2017 року по 15 серпня 2017 року ювелірних виробів та грошових коштів за місцем його проживання.

СВ Роздільнянського ВП 16 серпня 2017 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017160390001034 за частиною 3 статті 185 КК України. Здійснення досудового розслідування доручено слідчому СВ Роздільнянського ВП ОСОБА2.

Постановою першого заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Коваля Р.Г. 16 серпня 2017 року у вказаному кримінальному провадженні призначено групу прокурорів у складі: прокурорів Роздільнянської місцевої прокуратури Шарандака А.А., якого визначено старшим групи прокурорів та ОСОБА3.

У ході досудового розслідування встановлено, що вищевказану крадіжку вчинено ОСОБА4. Потерпілий ОСОБА1. 10 листопада 2017 року заявив, що в ході додаткового огляду свого домоволодіння ним знайдено частину ювелірних виробів, а отже, просить вважити викраденим лише золотий браслет. Крім того, потерпілий заявив, що не має претензій до ОСОБА4. За результатами проведеної товарознавчої експертизи вартість браслету склала 21218 грн.

Приблизно наприкінці жовтня - на початку листопада 2017 року Шарандак А.А., перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 4 в Роздільнянській місцевій прокуратурі, при особистій зустрічі з ОСОБА1 висунув останньому вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за повідомлення ОСОБА4 про підозр у за частиною 1 статті 185 КК України замість частини 3 статті 185 КК України, погодження клопотання про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання та подальше орієнтування суду за результатами судового розгляду про призначення ОСОБА4 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Утім, слідчим СВ Роздільнянського ВП ОСОБА2 24 листопада 2017 року о 17 год. 00 хв. в приміщенні службового кабінету Шарандака А.А. в присутності останнього та ОСОБА1 повідомлено ОСОБА4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України. Після цього, слідчий та підозрюваний вийшли з кабінету прокурора.

ОСОБА1 залишився з Шарандаком А.А. та о 17 год. 20 хв. передав йому неправомірну вигоду, а саме 100 доларів США та 10600 гривень, поклавши грошові кошти в папку, яка знаходилась на робочому столі прокурора. За винагороду прокурор мав погодити клопотання про обрання ОСОБА4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання та орієнтувати суд про призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Після отримання неправомірної вигоди Шарандака А.А. затримано у порядку ст. 208 КПК України та у нього на робочому столі в середині папки серед аркушів вилучено кошти.

Того ж дня, 24 листопада 2017 року Шарандаку А.А. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2017 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 тис. грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2017 року клопотання слідчого про відсторонення Шарандака А.А. від посади прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури задоволено.

Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження Комісія встановила, що обставини, зазначені у дисциплінарних скаргах підтверджуються наступним.

• матеріалами службового розслідування, згідно з якими вищевказані факти підтвердилися, за виключенням вимагання прокурором грошових коштів у заявника;
• протоколом допиту свідка ОСОБА1, який вказав на прокурора Шарандака А.А., як на особу, яка одержала неправомірну вигоду за використання не в інтересах держави свого службового становища;
• протоколом огляду місця події від 24листопада 2017 року, у ході якого були виявлені мічені грошові кошти;
• протоколом допиту свідка ОСОБА2 (слідчий) - слідчого поліції, який підтвердив факти зустрічі фігурантів кримінального провадження;
• протоколами з додатками за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно Шарандака А.А. – на яких зафіксовано факт обговорення розміру наданих грошових коштів, виду валюти, в якій вони будуть надані, одержання прокурором грошових коштів, та іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

В своїх поясненнях Шарандак А.А. з доводами поданих дисциплінарних скарг не погодився та виклав свою версію зазначених подій: постановою першого заступника керівника місцевої прокуратури від 16 серпня 2017 року його визначено старшим групи процесуальних керівників у кримінальному провадженні № 12017160390001034 від 16.08.2017, яке розпочато за заявою ОСОБА1 щодо крадіжки належних заявнику золотих виробів.

У ході здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні ним на адресу слідчого відділу Роздільнянського ВП письмові вказівки не надавались, проте за усними вказівками, з метою розкриття злочину, проведено низку слідчих дій, за результатами яких установлено, що до крадіжки причетний громадянин Р. Молдова ОСОБА4, який на час вчинення крадіжки мешкав з ОСОБА1.

Для з’ясування обставин вчинення вказаної крадіжки та визначення вірної кваліфікації дій ОСОБА4 він попрохав слідчого, який проводить досудове розслідування цієї події ОСОБА2, запросити до кабінету прокуратури ОСОБА4.

Наприкінці жовтня 2017 року до нього з’явились слідчий ОСОБА2 разом з ОСОБА4. За результатами спілкування з останнім у присутності ОСОБА2 сумніви щодо кваліфікації його дій тільки посилились, оскільки ОСОБА4 повідомив, що він протягом тривалого часу співмешкав з ОСОБА1 однією сім’єю. У серпні 2017 року ОСОБА4 посварився з ОСОБА1 з мотивів ревнощів останнього, після чого вирішив йому нашкодити та викрав золоті прикраси. З метою визначення правильної кваліфікації дій ОСОБА4 звернувся по усну пораду до першого заступника керівника місцевої прокуратури ОСОБА5, який також забажав поспілкуватись з ОСОБА4.

Після спілкування ОСОБА4 та ОСОБА5, останній повідомив, що для визначення вірної кваліфікації кримінального правопорушення йому необхідно поспілкуватись з потерпілим ОСОБА1.

З цією метою, слідчим СВ Роздільнянського ВП ОСОБА2 здійснено виклик ОСОБА1 до місцевої прокуратури, який прибув приблизно 16-17 листопада 2017 року.

У ході проведеного у присутності ОСОБА2 спілкування з ОСОБА1 дізнався, що він і досі продовжує співмешкати з ОСОБА4 у зв’язку з чим вирішив, що дії ОСОБА4 необхідно кваліфікувати за частиною 1 статті 185 КК України, однак на виконання усної вказівки першого заступника місцевої прокуратури ОСОБА5 запросив ОСОБА1 до його кабінету.

У ході бесіди, яка відбулась у кабінеті ОСОБА5 між останнім, ОСОБА1, Шарандаком А.А. та ОСОБА2, ОСОБА5 прийшов до висновку, що дії ОСОБА4 необхідно кваліфікувати за частиною 3 статті 185 КК України, оскільки у даному випадку мав місце факт проникнення ОСОБА4 до будинку ОСОБА1.

Після виходу з кабінету ОСОБА5 у присутності слідчого Роздільнянського ВП ОСОБА2 до Шарандака А.А. звернувся ОСОБА1 з проханням не позбавляти волі ОСОБА4, так як між ними стосунки, на що відповів ОСОБА1, що вірогідно ОСОБА4 не позбавлять волі, оскільки він раніше не судимий, а санкція частин 1 та 3 статті 185 КК України передбачають можливість застосування до ОСОБА4 вимог статті 75 КК України. При цьому не міг наперед знати рішення суду і повідомив ОСОБА1 про можливе не позбавлення волі ОСОБА4 з тією метою, щоб ОСОБА4 будучи громадянином Р. Молдова, не маючий власного житла на території України на ґрунті страху перед можливим майбутнім ув’язненням не виїхав за межі України та таким чином не уникнув кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин. Також ОСОБА1 повідомив про те, що у нього добрі зв’язки серед працівників СБУ, поліції та прикордонної служби України і про те, що він бере на себе обов’язок слідкувати, аби ОСОБА4 не виїхав за межі України, та запевнив, що ОСОБА4 зобов’язується з’являтись до органу досудового розслідування за першою вимогою та не покидати територію України до кінця судового розгляду, та визнати свою провину у повному обсягу.

Враховуючи надані ОСОБА1 обіцянки, цього ж дня Шарандак А.А. узгодив з начальником слідчого відділу ОСОБА6 в усному порядку запобіжний захід який слід обрати ОСОБА4. З останнім дійшли висновку, що запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання щодо ОСОБА4 буде достатньо, та більш суворий запобіжний захід йому слідчий суддя не обере, оскільки ОСОБА4, раніше не судимий, відшкодував завдану злочином шкоду та потерпілий не має до нього будь-яких претензій.

Надалі, визнавши зібрані у ході досудового розслідування кримінального провадження №12017160390001034 докази достатніми для повідомлення ОСОБА4 про підозру знову звернувся до першого заступника керівника місцевої прокуратури за порадою щодо кваліфікації дій ОСОБА4. При спілкуванні з ОСОБА5 Шарандак А.А. мав намір погодити проект повідомлення про підозру за частиною 1 статті 185 КК України. Позиція була мотивована тим, що ОСОБА4 та ОСОБА1 тривалий час мешкають у будинку останнього фактично громадянським шлюбом, тобто ОСОБА4 мав постійний та вільний доступ до будинку і майна ОСОБА1, а той факт що крадіжку ОСОБА4 вчинено після сварки з ОСОБА1 та таємно від останнього, на кваліфікацію впливати не має.

Разом з тим, ОСОБА5 повідомив про необхідність повідомлення ОСОБА4 про підозру за частиною 3 статті 185 КК України з кваліфікуючою ознакою «проникнення до житла». Покладаючись на великий професійний досвід ОСОБА5, 21 листопада 2017 року він та ОСОБА5 погодили довідку про наявність підстав для повідомлення ОСОБА4 про підозру за частиною 3 статті 185 КК України, а 22 листопада 2017 року погодив проект повідомлення про підозру з такою кваліфікацією, надав його слідчому ОСОБА2 та повідомив, що вказане повідомлення про підозру має бути здійснено прокурором упродовж доби з моменту підписання, а тому наказав слідчому доставити до Шарандака А.А. ОСОБА4.

Надалі, 24 листопада 2017 року у першій половині робочого дня вирушив до Роздільнянського районного суду Одеської області з метою прийняти участь у судовому засіданні по розгляду складеного клопотання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення убивства військовослужбовця та учасника АТО. Кримінальне провадження, у рамках якого особі обирали вказаний запобіжний захід перебувало на контролі у прокуратурі Одеської області, та особисто приймав участь у оперативній нараді де стан слідства заслуховувався при прокуророві Одеської області. Такий суспільний резонанс та контроль слідства змушував мене хвилюватись перед судовим засіданням та викликав занепокоєння щодо результатів розгляду клопотання.

Разом з тим, по дорозі до Роздільнянського районного суду, без будь-яких попередніх домовленостей, зустрів ОСОБА1, який розпочав бесіду про те, що він хоче аби ОСОБА4 притягували до відповідальності за частиною 1 статті 185 КК України. Не бажаючи думати про щось інше, окрім як про судове засідання яке мало відбутись через 10 хвилин та поспішаючи, Шарандак А.А. сказав ОСОБА1, що все буде добре, якщо вони виконають наші домовленості, маючи на увазі факти викладені у цих поясненнях вище, а саме зобов’язання ОСОБА1 слідкувати за поведінкою ОСОБА4 та не допустити його виїзду за кордон, та зобов’язання ОСОБА4 прибувати до органу досудового розслідування чи суду, та не виїжджати за межі. Також я повідомив ОСОБА1 що не маю наміру обирати ОСОБА4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, після чого я пішов до суду, а ОСОБА1 у невідомому мені напрямку.

Надалі, після судового засідання, Шарандак А.А. повернувся до свого робочого кабінету. Наприкінці робочого дня 24 листопада 2017 року на його телефон зателефонував слідчий ОСОБА2, та повідомив, що до райвідділку прибув ОСОБА4 а також з Шарандаком А.А. бажає зустрітись ОСОБА1 Навіщо? - запитав Шандарак А.А. На запитання ОСОБА2 пояснив, що не знає та він у свою чергу сказав щоб вони заходили до кабінету усі разом, а саме ОСОБА2, ОСОБА4 та ОСОБА1. Приблизно через декілька хвилин до кабінету першим увійшов ОСОБА1 якому Шарандак А.А. повідомив, що зараз ОСОБА4 буде здійснено повідомлення про підозру за частиною 3 статті 185 КК України, на що останній обурився припустивши, що ми домовились про повідомлення ОСОБА4 про підозру за більш м’якою статтею КК України. Обурення ОСОБА1 викликали занепокоєння щодо можливості виїзду ОСОБА4 за межі України з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, у зв’язку з чим Шарандак А.А. роз’яснив ОСОБА1, що стосовно ОСОБА4 ймовірно не буде застосовано покарання у вигляді реального позбавлення волі. При цьому звернув увагу на те, що ОСОБА1 веде себе провокаційно, декілька разів кажучи про те що ОСОБА4 дав йому гроші.

Припустивши, що у такий спосіб ОСОБА4 відшкодував шкоду ОСОБА1 ймовірно за спричинені незручності і моральну шкоду, не запитував у ОСОБА1 у зв’язку з чим він говорить про гроші та наказав слідчому і ОСОБА4 також зайти до кабінету. У кабінеті слідчий ОСОБА2 передав ОСОБА4 другий примірник повідомлення про підозру, після чого, переслідуючи мету запевнення ОСОБА4 про незастосування до нього покарання у вигляді реального позбавлення волі, аби той і у подальшому продовжував з’являтись до органів досудового розслідування, у присутності ОСОБА2 Шарандак А.А. відкрив Кримінальний кодекс України та процитував санкцію статті 185 частини 3 КК України наголосивши, що до ОСОБА4 можливо застосувати вимоги ст. 75 КК України і йому можливо призначать умовний строк, на що у ОСОБА4 виникли питання про порядок відбування умовного покарання. На запитання останнього повідомив його про те, яким чином відбувають указане покарання після чого ОСОБА1 сильно замешкався та попрохав слідчого і ОСОБА4 вийти з мого кабінету. Оскільки мене насторожило те, що на вказівку ОСОБА1 кабінет покинув працівник поліції ОСОБА2 В той час Шарандак А.А. підвівся та направився до виходу зі свого кабінету, вважаючи, що ОСОБА1 буде прослідувати за ним. Проходячи повз свій стіл побачив як ОСОБА1 тягне руку до стола, однак коли він помітив що Шарандак А.А. за ним наглядає, останній різко відірвавши руки від його стола, сказав «синяя папка» і одразу направився у бік виходу з кабінету. Ураховуючи дивну поведінку ОСОБА1 вирішив його провести до виходу із приміщення прокуратури. Не зачинивши двері свого кабінету Шарандак А.А. пішов за ОСОБА1, де на вулиці його затримали працівники УЗЕ в Одеській області та прокуратури Одеської області без пояснення причин. Після цього більшість осіб, яких Шарандак А.А. зустрів на вулиці біля прокуратури піднялись на другий поверх, а він залишився чекати у коридорі на першому поверсі приміщення Роздільнянської місцевої прокуратури під наглядом двох працівників УЗЕ.

Приблизно через 20 хвилин очікування до них приєднались і інші службові особи, які розпочали фіксацію на відео камеру та повідомили що проводиться слідча дія у вигляді огляду приміщення. В ході огляду зайшли до кабінету Шарандака А.А., де один із працівників УЗЕ в Одеській області відразу направився до робочого столу та відкрив папку синього кольору у якій знаходились грошові кошти. На запитання слідчого прокуратури області повідомив, що указані гроші йому не належать, після чого за допомоги лампи з ультра-фіолетовим світлом було освічено грошові кошти, знайдені на робочому столі, де на вказаних грошах виявлені помітки нанесені спеціальним барвником.

Надалі, слідчий прокуратури області зачитав постанову про освідування особи і запропонував надати для освітлення тією ж лампою руки, на що Шарандак А.А. погодився. Після того як було вимкнуто світло у кабінеті, працівники УЗЕ двома різними лампами освітили руки, однак свічення на них та одязі не було, оскільки ніяких грошових коштів не отримувалось.

Після того як на руках не знайшли свічення спеціального барвнику, працівник УЗЕ, котрий раніше наказав усім присутнім не знімати його на відео-камеру зателефонував комусь і повідомив наступне: «у этого тоже ничего нет», «хорошо берем».

А також, слідчий прокуратури області наказав дістати усе з карманів, склав процесуальні документи та повідомив про затримання у порядку статті 208 КПК України.

Шарандак А.А. повідомив, що стороною захисту у кримінальному провадженні №42017160000001780 доведено наступне:

• 24.11.2017, після того як вирішив провести ОСОБА1 на вулицю, до середини кабінету, через запасний вхід, який здійснюється з вулиці по металевій драбині прямо до кабінету, увійшли невідомі особи, які спочатку були якийсь час в моєму кабінеті без понятих та фіксації свої дій, після чого почали шукати його (підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА3 та ОСОБА7);
• за результатами отримання тимчасового доступу до документів, а саме телефонних роздруківок з’єднань ОСОБА1 та Шарандака А.А. встановлено, що вказані абоненти між собою жодного разу не зв’язувались, що спростовує свідчення ОСОБА1 Також з’ясовано, що ОСОБА1 почав з’єднуватись з працівником УЗЕ в Одеській області ОСОБА8 ще з 15 листопада 2017 року, тобто ще до того, як вони з ним уперше побачились (підтверджується роздруківками телефонних з’єднань абонентів 0661133333 (Шарандака АА), 0633772474 (Шарандака А.А.), 0487030710 (Шарандака А.А.) та 0667466515 (ОСОБА1).;
• на відео-записах, утворених в результаті проведених негласних слідчих (розшукових) дій чітко вбачається, що з рук ОСОБА1 він нічого не брав, про грошові кошти перемовин з ним не мав та не наказував взагалі щось класти у папку синього кольору, що знаходилась на робочому столі;
• відповідно до висновків криміналістичної експертизи, на змивах з рук знайдено спеціальний барвник схожий з тим барвником, який нанесено на вилучені грошові кошти, однак такому висновку експертизи суперечить протокол освідування особи та відеозапис з камери установленої на одязі ОСОБА1. Крім того висновок експертизи не коректний з огляду на те, що у ньому не зазначено на змиві якої з рук знайдено цей барвник та з якої частини руки (лодоні, кісті та ін.), тобто не установлено, чи брався він за предмети на яких міститься спеціальний барвник чи він з’явився на моїх руках внаслідок доторкання до інших предметів) При цьому освітлення інших предметів, зокрема ручки дверей, предмети інтер’єру, одягу та ін., у моєму кабінеті не здійснювалось;
• також стороною захисту у порядку ст. 96 КПК України доведено нечесність свідка ОСОБА1, зокрема останній раніше судимий за злочин, передбачений статтею 214 КК України, надав неправдиві свідчення про те, що він начебто йому телефонував, та про те, що ніби то за вказівкою прокурора Шарандака А.А. його було доставлено до Роздільнянської місцевої прокуратури.

Також, Шарандак А.А. зазначає, що згідно дисциплінарної скарги у його діях мав факт попереднього вимагання від ОСОБА1 грошових коштів, що суперечить оголошеного йому 21 лютого 2018 року зміненого повідомлення про підозру та обвинувального акту від 20 березня 2018 року згідно яких така кваліфікуюча ознака як «вимагання» не інкримінується.

Комісія критично ставиться до таких пояснень Шарандака А.А., вважає їх нещирими та такими, які надаються з метою уникнення дисциплінарної відповідальності, оскільки ці пояснення спростовуються матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами дисциплінарного провадження. Комісія зазначає, що сам факт вступу з ОСОБА1 у позаслужбові стосунки не заперечується навіть Шарандаком А.А. у своїх поясненнях, хоча він і намагається надати ознаки правомірності своїм діям. Проте, його поведінка, розмови, факти, встановлені при огляді місця події та повідомлені свідками, беззаперечно свідчать, що доводи дисциплінарних скарг є обґрунтованими.

Комісія при наданні оцінки обставинам дисциплінарного провадження повинна діяти виключно в рамках встановленої Законом компетенції, а саме надавати оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені в ході дисциплінарного провадження Комісією факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень Комісією в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Комісія не надає оцінки доказам, отриманим іншими органами та їх посадовими особами, зокрема, в ході кримінального та інших видів проваджень, обґрунтованості підозр у вчиненні кримінальних та інших правопорушень. В той же час, відомості, необхідні Комісії для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел в порядку встановленому законодавством.

На підставі викладеного, Комісією отримані копії матеріалів кримінального провадження щодо Шарандака А.А.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України № 111 від 13.04.2017 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Однак, згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З наявних у Комісії матеріалів вбачається, що факт вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень не встановлений вироком суду. Шарандак А.А. має статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, Комісія не може вирішити питання про дисциплінарну відповідальність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», в частині вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень, до того часу, доки його вина не буде встановлена обвинувальним вироком суду.

В той же час, з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що Шарандаком А.А. вчинено дисциплінарний проступок, а саме дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, в частині щодо протиправних позаслужбових стосунків – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно пункту 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнської конференцією прокурорів 27.04.2017, до поведінки Шарандака А.А. висувались наступні вимоги. Згідно статей 19, 21 вказаного Кодексу, прокурор має не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі, вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація № R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року), державний службовець здійснювати свої повноваження відповідно до закону, і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Шарандак А.А. грубо порушив вищевказані вимоги до професійної етики та поведінки прокурора, допустив протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, та вчинив дисциплінарний проступок за обставин, вказаних у дисциплінарній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

В ході дисциплінарного провадження Комісією встановлено, що дисциплінарні скарги про вчинення Шарандаком А.А. дисциплінарного проступку обґрунтовані. Останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення у зв’язку з наявністю в його діях складу дисциплінарного проступку, а саме: одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Грубе порушення правил прокурорської етики має місце, оскільки проігноровані Шарандаком А.А. етичні норми є основоположними нормами поведінки прокурора. Допущення подібної поведінки підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.

Із дня вчинення Шарандаком А.А. проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Комісія вважає, що дисциплінарний проступок, який вчинений Шарандаком А.А. носить характер грубого порушення, що являється підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури. Комісія має право застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури, у разі встановлення факту, що дисциплінарний проступок носить характер грубого порушення. Застосування до прокурора такого дисциплінарного стягнення, яке є найбільш суворим видом дисциплінарного стягнення, можливе лише якщо Комісія не знайде підстав для застосування більш м’яких видів дисциплінарних стягнень, передбачених частиною 1 статті 49 Закону України «Про прокуратуру».

Порушення, вчинене Шарандаком А.А., носить грубий характер, оскільки дотримання вимог щодо недопущення протиправних позаслужбових стосунків – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, недопущення порушення правил прокурорської етики є очевидним та обов’язковим. Таке порушення не може бути виправдано ніякими обставинами.

При виборі виду дисциплінарного стягнення щодо Шарандака А.А. Комісія виходить з відсутності підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вважає, що вчинений ним дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим заняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури.

При виборі виду дисциплінарного стягнення Комісією врахована службова характеристика Шарандака А.А.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, пунктом 6 частини першої статті 43, статтями 47–50, 77,78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А :

Притягнути прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Шарандака Андрія Андрійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити прокурору Одеської області для застосування до прокурора накладеного дисциплінарного стягнення та керівнику Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області.

Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження, може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.